Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 11 від 17.03.2022 року

Будемо жити,


буде багато роботи

16 березня, 21 день повномасштабного вторгнення російських військ на територію суверенної України. Підрозділи Збройних Сил України на Сході, Півдні та Півночі ведуть важкі бої, захищають рубежі, на деяких позиціях переходять в контрнаступ. Ворог скаженіє, не отримуючи переваг на суші, завдає ракетно-бомбових ударів, нищить українські міста, руйнує цивільну інфраструктуру, вбиває мирних жителів, творить гуманітарну катастрофу. Величезну ціну платить Україна, та вона вистоїть, неодмінно переможе російську орду.

Теофіпольщина продовжує вносити свою частку у підтримку Збройних Сил України, у велику спільну перемогу над лютим ворогом. Це роблять жителі нашого краю різних поколінь – і молодь, і школярі, і працівники галузей народного господарства, і ветерани. Хто плете маскувальні сітки, хто збирає продукти, сортує їх до відправки, хто зайнятий у приготуванні готових страв, хто укріплює блокпости, будує оборонні споруди, а хто стає учасником добровольчих формувань з охорони важливих об’єктів місцевої інфраструктури.

Категорія: № 10 від 10.03.2022 року

Горджуся своїми


односельцями

Невеличке наше село Борщівка. Проживає тут біля 150 людей, переважно старшого віку. Всі ми над усе любимо нашу українську землю, всією душею прагнемо миру, кращого майбутнього та щастя для наших дітей. Тож коли 24 лютого дізналися про страшну звістку, про те, що Росія напала на Україну, що російська орда вторгнулася на нашу землю зі сходу, півдня та півночі, що ракетні удари були завдані по військовим об’єктам практично по всій території України, по Києву, Харкову, Чернігову, Сумах, Маріуполю, Херсону, нас охопило обурення, праведний гнів, лють, злість. А ще нестерпний біль, адже гинули, отримували поранення бійці Збройних Сил України, Національної гвардії, мирні жителі міст та сіл, міста та містечки перетворювалися на руїни. Бо ми мирна країна, ні на кого не нападаємо, не порушуємо міжнародне право, не зазіхаємо на суверенітет інших держав. А саме Росія у 2014 році розпочала війну проти України, окупувала Крим та частину Донецької та Луганської областей. І тепер хоче повністю знищити нашу державу, нашу волю та свободу.

Категорія: № 10 від 10.03.2022 року

Боремося за нашу


волю та свободу

9 березня, 14 –ий день війни. Російська Федерація, зухвало та нахабно нехтуючи нормами міжнародного права, продовжує здійснювати брутальну, терористичну агресію проти суверенної України. Вона бомбить мирні міста, руйнує цивільну інфраструктуру, перетворює на руїни житлові масиви, позбавляє українців домівок, вбиває, ранить дітей, жінок, стариків, блокує гуманітарні коридори. Вона бреше, стріляє і вбиває. Ось її справжнє обличчя, обличчя «русского міра», який вона хоче нав’язати Україні.

Тож продовжуємо розповідати про зразки підтримки наших героїчних Збройних Сил України, наших мужніх бійців, які стримують навалу російської орди, жителями Теофіпольської територіальної громади.
Так, з перших днів війни староста Шибенського старостату Володимир Петрук організував збір продуктів харчування довготривалого зберігання, засобів особистої гігієни, теплих речей. Люди активно долучилися до нарізання смужок, плетіння маскувальних сіток у приміщенні Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Далі у їдальні школи та у кафе Альони Воронюк стали варити вареники, картоплю, шуляки, складати у відерця. Аби передати для бійців на передову висококалорійну, ситну їжу, Володимир Петрук, фермери Валерій Вівдич, Яків Домчук закололи свиней. З цієї сировини приготували тушковане м’ясо та паштет. Люди приносили півлітрові банки та кришки, брали додому наготовлене, щоб зварити.

Категорія: № 10 від 10.03.2022 року

Ветеранству


Теофіпольщини – 35 років

Саме стільки часу пройшло від дати проведення установчої конференції ветеранів Теофіпольського району, яка відбулася 4 березня 1987 року. Тоді в районі налічувалося 9880 ветеранів війни та праці, які були об’єднані у 23 первинні ветеранські організації.
Першим головою ради було обрано Григорія Гончарука. З квітня 1990 року по жовтень 2015 року районну організацію ветеранів очолював Віктор Лебединський.
У жовтні 2015 року головою ради організації ветеранів України було обрано Андрія Рудюка, який пропрацював на цій посаді до листопада 2019 року.
Президія, рада ветеранської організації, керівники комісій, первинних осередків систематично приділяли увагу всебічному захисту законних прав, соціальних,економічних інтересів ветеранів війни, праці, дітей війни, усіх громадян похилого віку.

Категорія: № 9 від 3.03.2022 року

Переможемо ворога разом

З ранку 24 лютого Україна та весь світ спостерігає безпрецедентну та брутальну військову агресію Російської Федерації проти України. Шукаючи виправдання для свого безпідставного та несправедливого вторгнення до України, Російська Федерація вдалася до цинічного перекручування найсерйозніших зобов’язань міжнародної спільноти щодо прав людини. Вище військово-політичне керівництво Російської Федерації публічно здійснило спробу виправдати власну агресію проти України як засіб запобігання та покарання геноциду, який нібито відбувається в нашій державі.
Ця нахабна маніпуляція не має під собою жодної реальної підстави, про що відомо всьому світові. Міжнародна світова спільнота вражена мужністю українських військових, народним спротивом, неймовірною згуртованістю українського народу. І якщо впродовж восьми років, відколи триває неоголошена російсько-українська війна, США та Європа висловлювали лише стурбованість та занепокоєння, то тепер провідні країни світу визнають Росію державою-агресором та надають Україні не лише гуманітарну, а й оборонну допомогу. Санк-ції, запроваджені США та Євросоюзом завдають РФ серйозного удару по економіці держави-агресора. На ранок 2 березня майже вся Європа та США закрили для Росії свій повітряний простір.

Категорія: № 9 від 3.03.2022 року

Коли промовляє душа

Нещодавно у Вінницькому видавництві “ТВОРИ” за підтримки керівництва Теофіпольської Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» вийшла друком збірка літературно-поетичних творів «Душі цілюще джерело». У даній збірці вміщено поетичні та прозові твори, гуморески жителів мальовничого подільського села Новоставці на Теофіпольщині, членів поетичного клубу «Ліра» при місцевому будинку культури та, одночасно, членів літературно-поетичної студії «Зорі над Полквою» Теофіпольської територіальної громади. Автори не мають спеціальної освіти, у кожного своя доля і свої думки, відчуття і переживання, своє розуміння канонів поезії, але усіх їх об’єднує любов до рідного краю, до природи, де знаходять вони цілюще джерело душі. Їх серця по різному відгукуються на події, побачене, чи почуте. У нашій газеті часто можна було почитати дописи цих авторів. Сьогодні я, як упорядник даної книги, хочу познайомити вас з однією із авторів – Євгенією Кренцігловою. У переддень дня її народження, від усіх членів ветеранської організації Новоставецького старостату та літературно-поетичного клубу «Ліра» хочу привітати з прийдешнім святом, побажати, насамперед, мирного неба над головою, міцного здоров’я, радості, достатку, бути такою ж активною і життєрадісною, як завше, ще багато років.

Категорія: № 9 від 3.03.2022 року

Здохни, чорний крук
Не защебетав цього ранку над моїм вікном пунктуальний горобчик. Небо заволокли чорні хмари, крізь які не міг пробитись сонячний промінь. Вікно заплакало густими патьоками сліз. Висока слива в садку баби Валі стояла непорушно. Все стихло в напрузі, в тривожному чеканні чогось важкого, страшного. І це страшне на світанку 24 лютого пролетіло ядучою стрілою по всьому світу. ВІЙНА! «Брат» на брата, що заборонено і самою Біблією. Не посоромився цієї заборони «старший брат». Підлий московський цар-сатана випустив зі свого і так понівеченого тіла свою совість і людяність, розправив свої брудні смердючі кігті і вп’явся чужими життями в могутнє мускулисте високодуховне тіло милої нашої України. Не віддамо! Подавишся! Здохнеш в польоті! Впадеш в багнюку і згинеш навіки. Підлий, ненаситний, безмозглий демон. Подавишся болем матерів, захлинешся кров’ю синів. Здохни, лукавий!

Категорія: № 8 від 24.02.2022 року

Вшанували матір   героя

У неділю, 20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, пережила Ганна Петрівна Масловська з Шибени, мати загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, учасника бойових дій Леоніда Анатолійовича Масловського, спектр почуттів.
Вже майже два роки, як поселилося в її серці невимовне горе, бо ж поховала хорошого сина, свою надію та поміч. І те горе не заїсти, і не запити. Бо так само щодня сходить сонце, співають пташки, щороку весною зацвітають сади, лиш більш немає на світі його, рідної, найдорожчої кровинки. На що не гляне – скрізь його вмілі, невтомні руки, був інженером-будівельником, вмів все робити. І як жити з такою мукою та тугою в душі, як змиритися?
А ще з минулої Покрови ятрилася в її серці велика кривда – прочекала на цвинтарі, коло могили сина з 9 годин ранку до трьох годин дня учасників автопробігу. Організувала його Теофіпольська селищна рада, аби вшанувати загиблих бійців-земляків, учасників неоголошеної російсько-української війни.

  • Ви тут: 
  • Головна