Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №23 від 9.06.2022 року

Яка настала лиха година – не розказати словами. Біда, та й годі, бо війна, нема нічого гіршого за неї. Всім страшна гриза, а найбільше матерям, чиї сини на фронті. От і мій син Ваня 25 років відслужив у Збройних Силах України.

Хтось на комбайні робить, хтось на заводі, хтось людей лічить, дітей навчає, а він таку вибрав стежку. Бо має в державі бути армія. Ніколи не було йому легко, бо то воєнщина, дисципліна. І в Лівані був, а з 2015 року на Донбасі був. Учасник АТО, і поранений був, а скільки довелося йому пережити. А мені серце рвалося, нерви зірвала, болячок купа. Коли ж хтось ще скаже, що пішов гроші заробляти та сачкувати, то хай піде посачкує та заробить.

Категорія: №23 від 9.06.2022 року

Не думали-не гадали ми, що впаде на нас така чорна біда. Троє з нашої сім’ї на війну пішли, наші сини Віктор та Тарас, і онучок наш старшенький Богдан. Він же молодесенький, тільки жити починав, Боже, якби я знала, якби могла, руками ту страшну напасть відвела б, не дала б звершитися такій жорстокій несправедливості.

За що – він же землю рідну захищав від ворогів лютих, від орків тих страшних!

Категорія: №23 від 9.06.2022 року

 2 червня, у четвер, Теофіпольщина попрощалася із загиблим захисником України, механіком-водієм медичного пункту механізованого батальйону в/ч А1008 Богданом Вікторовичем Колісецьким з Турівки. Йому було лише 19 років. Рік тому хлопець був призваний на строкову службу, а минулої осені підписав контракт на службу в Збройних Силах України.

Загинув 26 травня в районі населеного пункту Довгеньке Ізюмського району Харківської області під час ворожого обстрілу при виконанні бойового завдання.

Страшне горе увірвалося в родину батька, учасника АТО, бійця ЗСУ Віктора Миколайовича Пасічника, бабусі та дідуся Любові Андріївни та Миколи Вікторовича Пасічників. Народився Богдан 2 січня 2003 року, вчився у Турівській ЗОШ І-ІІ ступенів, далі в Денисівській ЗОШ І-ІІ ступенів, закінчив Тео­фіпольський ПАПЛ. Ріс хлопець спокійним, добрим, нікому не зробив зла, нікому не нашкодив, допомагав бабусі та дідусеві, турбувався про менших сестричок Діану та Віку. Призвався в армію, перейшов на контракт, а тут і війна почалася. Ось і все його життя.

26 травня перервався з Богданом зв’язок. Не знаходила Любов Андріївна собі місця, чекала, щоб дав про себе знати. В середу, 1 червня, набрала його номер, пішов виклик. Озвалась незнайома людина, сказала, що з Рівненщини, родичка загиблого 33-річного бійця, Богданового побратима. Повідомила, що загинули вони разом. Отак і знайшли його.

Категорія: №21 від 26.05.2022 року

У Всесвітній день вишиванки, який відзначався 19 травня, коли триває україно-російська війна, коли йде запекла боротьба за Незалежність України, українці вкотре підтвердили, що вишиванка була і залишається символом нескореності українського народу. Що вишиванка — це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Що сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. Може, хтось не знає, що в минулому вишиванка була підставою для цькування, що вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), що її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині.

Категорія: №21 від 26.05.2022 року

Надзвичайно складним видався цей навчальний рік для освітян Теофіпольщини. Як і власне для освітньої галузі всієї України. Не провчилися і два місяці, як через черговий спалах пандемії  коронавірусу був оголошений карантин, запроваджене дистанційне навчання. З нового року після канікул розпочалося стаціонарне навчання. Але 24 лютого розділило наше життя  на «до» і «після».  Знову дистанційне навчання, а освітні заклади стали центрами волонтерського руху – тут плели маскувальні сітки, готували страви для бійців Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, шкільні автобуси та пальне були передані в розпорядження 8 відділу Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Категорія: №20 від 19.05.2022 року

Черги на заправках, талони та картки на пальне, обмеження від 10 до 20 літрів, цінники у 60-70 грн за літр – з такими проблемами нині стикаються власники авто в Україні.. Багато дрібних заправок закрилися взагалі. На Теофіпольщині на сьогодні працюює три АЗС – дві ВІП та одна МОТТО. Оскільки в соціальних мережах з'явилися негативні відгуки щодо цін на пальне в АСЗ ВІП, розмовляємо з власником, комерційним директором ТОВ «Подільське» Андрієм Петринюком.

Категорія: №20 від 19.05.2022 року

Ніхто не в змозі зупинити час. Те, що було, залишається історією, залишається у нашій пам'яті. І вже 77 років віддаляє нас від перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, найстрахітливішій війні в історії людства. Війни, яка забрала більше 10 мільйонів життів українців, війни, яка принесла найбільше руйнувань на території нашої держави. І тепер воєнний злочинець путін намагається привласнити перемогу над нацизмом у Європі виключно росії, всіляко применшуючи роль українського народу у перемозі Антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною. Більше того, у час, коли росія вже третій місяць веде жорстоку, загарбницьку війну проти України, путін цинічно привітав ветеранів та громадян України з Днем Перемоги, побажав «мирного та справедливого майбутнього». При цьому заявив, «що сьогодні загальний обов'язок  - не допустити відродження нацизму, який приніс стільки страждання людям різних країн». Але ж  ми тепер добре знаємо, що ця божевільна людина очолює фашистську країну, яка несе горе та розруху не тільки Україні, а й загрожує усьому світові.

Категорія: №20 від 19.05.2022 року

Вже третій місяць відтоді, як життя українців змінилося назавжди, розділилося на «до» і «після». Широкомасштабне вторгнення військ російської федерації позбавило мільйони людей звичних мирних благ і радостей, перетворило їх на біженців і переселенців, в тисяч відібрало найцінніше – життя…

Тож спілкуємося з директором КУ «Центр соціальної допомоги» Теофіпольської селищної ради Мирославою Майдан, адже саме цей заклад взяв на себе величезну роботу  з прийняття Теофіпольщиною кількох тисяч переселенців, облаштування їх проживання.

Мирославо Валентинівно, як все відбувалося, як вам вдавалося вирішити безліч питань з прийняття внутрішньо переміщених осіб, забезпечення найнеобхіднішим, харчуванням, адаптації до нових умов?

  • Ви тут: 
  • Головна