вологість:
тиск:
вітер:
Ювілей
- Категорія: № 8 від 24.02.2022 року
Дорога наша
Люба Терентівна
19 лютого вчительці-пенсіонерці Шибенської середньої школи Любі Терентівні Таранській виповнилося 90 років. 39 років навчала вона школярів фізики, складному предмету, робила це легко, з-захопленням, повністю віддавалася педагогічній роботі. ЇЇ любили та поважали учні, хоч була дуже вимогливою, нікому нічого не сходило з рук, фізику треба було вчити.
І її таки вчили, і старанні школярі, і не дуже. То ж і досі випускники школи згадують про неї з теплотою. Було і багато кумедних ситуацій, треба було і зауваження зробити, і гримнути, бо ж у ті часи в класах було по 30 і більше учнів, і пожартувати, та ніколи на неї ніхто не ображався, згадують про Любу Терентівну з радістю та веселою усмішкою. Бо ж фізика – це великий світ, це знання, без яких не можна обійтися, а навчання в школі – незабутній час.
Пам’ятаємо
- Категорія: № 8 від 24.02.2022 року
Не забуваймо
20 лютого Україна відзначила День Героїв Небесної Сотні. Минуло вже 8 років, коли у Києві, на Майдані Незалежності та вулиці Грушевського відбулося масове вбивство беззбройних мітингувальників, учасників Революції Гідності. Злочинні дії тодішнього президента Віктора Януковича та його високопосадовців призвели до загибелі більше сотні людей, поранення кількох сотень учасників протестів.
У кривавому протистоянні загинули і правоохоронці. 20 лютого, у день жалоби від кулі снайпера загинув наш земляк Микола Миколайович Симисюк з Троянівки. Страшне горе прийшло в родину добрих, трудящих людей Марії Трохимівни та Миколи Івановича Симисюків. Бо виростили вони хорошого сина, розумного, доброго, працьовитого, ніхто про нього не сказав поганого слова. Коля закінчив Строковецьку дев’ятирічку, навчався у Хмельницькій МАУП, пішов в армію, служив у прикордонних військах. Далі працював у Києві інженером на ремонтно-механічному заводі, заочно здобував вищу освіту в Подільській Аграрно-Технічній Академії. Останні шість років служив у Київському «Беркуті». Був щирим, доброзичливим, радів життю, збирався одружуватися.
Струни душі
- Категорія: № 8 від 24.02.2022 року
Вже не їду в село…
Пролетіли 4 роки як я попрощався з моїм рідним, дорогим селом, колисочкою мого худенького сирітського дитинства, надійним гніздечком моєї ранньої шкільної юності. То був 2017 рік…Пролетіли і мої 80 літ…
Довго стояв, молився, витираючи сльози, над могилою моєї ріденької, милої, так вистражданої матусі, вдови «врага народа», прощався навіки з нею. Прощавсь, молився над могилами сестричок, братів, всіх своїх рідних, сусідів, друзів дитинства, шкільних товаришів…
Прощався… Яке сумне те слово. Як же описати словами той біль, той щем у серці, ту вічну розлуку, той смуток? Ото й попросив на допомогу те зболене серце, свою дуже чутливу душу з густим туманом вічної туги.
І ось мій останній ранок в селі. Поснідав. З літньої кухні пішов у хату, став перед іконами, помолився: прощай, хато – палацик маминого онука Володі (Царство йому Небесне). Ти гарна, цегляна, під шифером, а мені перед очима з’явилась моя, наша старенька сумна глиняна під соломою, яка чекала нас після повернення із заслання за татові «гріхи».
Пандемія
- Категорія: № 7 від 17.02.2022 року
Останні новини про коронавірус у
Теофіпольській громаді
На території Теофіпольської територіальної громади продовжує спостерігатися зростання захворюваності на COVID-19. За інформацією Теофіпольського лабораторного відділення станом на 16 лютого 2022 року з початку пандемії зареєстровано лабораторно підтверджених 4648 хворих на коронавірус, з них 366 дітей. З початку 2022 року захворіло 1017 осіб, у лютому вже захворіло 615. З початку пандемії померло 100 людей.
Ситуація дійсно загрозлива. Головний лікар Теофіпольського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Кравчук знову підтверджує свою чітку позицію: потрібно вакцинуватися. Бо перебіг хвороби важкий у невакцинованих пацієнтів, і саме вони помирають від ускладнень.
Точка зору
- Категорія: № 7 від 17.02.2022 року
Чому ж не вистачає
коштів?
Прочитав у минулому номері «Життя Теофіпольщини» про почин ветеранської організації Теофіпольської селищної ради щодо збору постільної білизни для хірургічного відділення Теофіпольської багатопрофільної лікарні. Це мене дуже сильно обурило. Бо що виходить: пенсіонери, які отримують мізерні пенсії, віддають останнє, аби підтримати лікарню, щоб хворі перебували тут в людських умовах? Вірю, що роблять вони це від щирого серця, але так не повинно бути. Та й взагалі нашу лікарню постійно підтримують благодійники, в тому числі за власні кошти закупляли і постільну білизну, і засоби індивідуального захисту, і миючі засоби. Але ж внаслідок реформування медичних закладів вторинного рівня Теофіпольська багатопрофільна лікарня згідно укладених договорів отримує кошти від Національної служби здоров’я України, яких має вистачити на заробітну плату, медикаменти та всі інші потреби. Треба їх просто раціонально використовувати, на користь закладу, для його розвитку, а не у власних інтересах.
Та чи робить так директор КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Сергій Шкраба, маю великі сумніви. Визнаю, що перебуваючи на посаді голови Теофіпольської районної ради, зробив велику помилку – продовжив контракт з Сергієм Шкрабою. Бо ж той постійно порушував умови контракту, ще ж взагалі підробив його в частині терміну та оплати праці, за благодійні кошти (в тому числі за кошти, виділені сільськими та селищними радами) закупляв медикаменти та засоби індивідуального захисту за завищеними цінами, тобто, неефективно їх використовував.
На ветеранах тримається світ
- Категорія: № 7 від 17.02.2022 року
ТУТ УСІ, ЯК ОДНА РІДНЯ
- Сам про себе писати не буду, - ввічливо мовив мені голова фермерського господарства «Кунчанський» Володимир Пицюк, - бо ще подумають, що вихваляюся. Якщо вас щось цікавить, то постараюсь розповісти в міру своїх можливостей. Пишіть. Та ви й без мене багато чого знаєте про наше господарство, його працьовитих людей нинішнього й старших поколінь… Маю на увазі, зокрема, пенсіонерів, котрі вже на заслуженому відпочинку.
Дійсно, Володимир Володимирович має рацію: десяток років тому (2012 р.) я був упорядником-редактором книги відомого українського письменника Миколи Мачківського «Кунча, ХХІ», що вийшла друком у Хмельницькому видавництві ФОП Цюпак А. А. з накладом 400 примірників. З її сторінок читач дізнається про життя-буття мешканців сіл Кунча і Дмитрівка, трудові будні невтомних тваринників і землеробів, педагогічних і культосвітніх працівників десь ще від сорокових післявоєнних років минулого століття.
Рідний край
- Категорія: № 7 від 17.02.2022 року
МЕДВЕЖЕ ОЗЕРО
Так стало називатися штучне озерце, яке зробили люди, коли будували нову дорогу з Теофіполя на Базалію. По другу сторону від неї була стара дорога. Між ними – придолинок. Виходить, що озерце утворилися посередині доріг. Його обладнали, зробили всі земляні роботи, адже це було дуже важливим, оскільки тут тягнули кабелі зв’язку. Сюди навіть рибу запустили і рибалки ходили “на коропа”. Територію навколо облаштували , поставили скульптуру хлопчика з м’ячем і теофіпольці любили тут відпочивати. Це було на контролі керівництва району, зокрема Аркадія Калениковича Медвідя.
Пандемія
- Категорія: № 6 від 10.02.2022 року
Хмельницька область заходить у
“червону” зону карантину
8 лютого відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За результатами Державна комісія вирішила встановити з 00 години 00 хвилин 11 лютого 2022 року «червоний» рівень епідемічної небезпеки на території Закарпатської, Луганської та Хмельницької областей.
Як роз’яснює пресслужба міністерства охорони здоров’я, у вказаних регіонах перевищений ряд показників, які дозволяють посилити протиепідемічні правила.
Сторінка 120 із 261