Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

Раїсі Михайлівні Глов’юк з Теофіполя 3 серпня виповнилося вже 84 роки. Маленька, худенька, та енергійна, з ясним розумом та світлою пам’яттю.

– Не думала, – каже з сльозами на очах, – що доживу до другої війни. Народилася я в 1940-ому році в Алтайському краю, в Сибірі, глибинці росії. Була зовсім маленькою, та пам’ятаю, як з кожної хати забирали чоловіків на фронт, як приходили похоронки, як поверталися покалічені солдати. Яке було горе, яка була біда! І знову така страшна війна?

В Україні, в Теофіполі живе вже 63 роки. Сподобав українець Анатолій Глов’юк з Іванівки, що за Базалією, симпатичну, усміхнену, спритну дівчину Раю, проходив тут, в Алтайському краю строкову службу. Та й забрав її з собою додому. Таке  було тоді – ті їхали туди, ті їхали сюди.

Перебралися в Теофіполь, стали працювати: Анатолій – в «Сільгосптехніці», Раїса – на центральному поштовому відділенні. Нелегкі були часи, ніхто не розкошував, та надіялися на краще. Народилося в них троє синів – Сергій, Вася, Петро, жили, розживалися, отримали квартиру. Довелося пережити їм страшне горе: Вася прийшов з армії, одружився з хорошою дівчиною Ніною, народилася донечка Аллочка. Було йому 22 роки, як загинув в автокатастрофі, тут, на дорозі коло колишньої «Сільгосптехніки» стоїть пам’ятний знак. І треба було з цим жити, з такою раною в душі.

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

Милосердний Боже, Отче наш!

Звертаюся до Тебе і схиляю коліна мого серця – серця матері, син якої знаходиться на війні.

Боже всемогутній, віддаю у Твою люблячу Батьківську руку життя сина мого і молю тебе, Отче, бережи його життя від усякої кулі, від зради, від усякого полону.

Укрий його Твоєю Святою рукою і допоможи йому виконати свій обов’язок, захищаючи Вітчизну від ворогів.

У важку хвилину допоможи йому звертатися до Тебе і покладатися тільки на Тебе та на Твоє слово.

Нехай Твоя милість і благодать буде з ним, щоб він був сміливим, мужнім і приймав правильні рішення – рішення від Тебе.

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

Це знову про волонтерів Гуманітарного штабу Теофіпольщини, які продовжують невтомно працювати – збирати продукти довготривалого зберігання, робити тушонки, солити сало, топити смалець, проводити благодійні ярмарки, за отримані кошти закупляти свиней, переробляти свинину. І знову передавати посилки, відправляти їх Новою поштою для бійців-земляків, і не тільки.

Отож, минулої суботи волонтери з Новоставець Наталія Гонюк та Олена Глов’юк на базі штабу розробили порося, яке безкоштовно надав благодійник, фермер з Кривовільки Юлій Вальчук. Вийшло 100 півлітрових баночок. Заклали їх в автоклав, та, на лихо, він поламався. Змушені були Наталія Володимирівна та Олена Степанівна доварювати їх вдома, на газових плитах, по порціях, зайняло це майже добу. Але зробили. І вже передали та відправили три посилки з тушонкою, салом, смальцем, солодощами, засобами гігієни на Покровський та Донецький напрямки бійцям з громади, ще одну надіслали на Сумщину дівчатам-медикам. Будуть працювати так і надалі, найближчим часом у Теофіполі, в базарний день, планують провести благодійний ярмарок, аби заробити на порося.

А в неділю, 13 жовтня, благодійний ярмарок у Теофіполі провела волонтерська група з Колок Галини Лепетун. Наготували невтомні господині усіляку смакоту – смажені пиріжки з горохом, з лівером, з м’ясом, сосиски в тісті, пельмені, голубці. Приготували і чудовий десерт – «бите скло». Вклали у ці смачні страви свою душу Галина Лепетун, Наталія Семенюк, Людмила Бас, Валентина Шкроба, Світлана Чернега. А Галина Іванчук, майстриня солодкої випічки з Волиця-Польової, напекла та передала на ярмарок рулети, торти, «пташине молоко». Капусту надали одноосібники Анна Валевська та Олександр Даннік.

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

За прогнозами експертів, опалювальний період 2024-25 рр.  –  ще один  з «воєнних» найважчих та непередбачуваних. Тож споживачам газу варто негайно  подбати про справність газових приладів, перевірити димо-вентиляційну систему, а також привести до ладу газові мережі.

Адже не секрет, що мешканці часто нехтують правилами безпеки, і в разі несправності газового котла чи плити-колонки, самостійно намагаються «зремонтувати» обладнання або кличуть «майстра на всі руки» кума, сусіда, що вкрай небезпечно. Окрім того, що втручання в газові мережі вкрай небезпечне та заборонене законом, такі дії користувачів газу становлять небезпеку для домочадців, сусідів та загрожують втратою або пошкодженням майна.

Куди звертатись для перевірки газової системи будинку?

Для встановлення нового котла чи проточного водонагрівача-газової плити, газифікації домівки тощо –   необхідно звернутися до свого Центру обслуговування клієнтів Теофіпольської дільниці «Газмережі», який працює з понеділка по п’ятницю  з 8-00 до 17-15 год. за адресою: вул. Небесної Сотні, 2 та обрати потрібну послугу і  заключити відповідний договір.

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

«Ми маємо визнати, що мобілізація, якщо не провалена, то не досягає своїх цілей». Я володію приблизними даними, але вони вже і так публічно озвучені.

Бусифікація та рейди на концерт Вакарчука, єдиного українського виконавця спроможного зібрати зал в сучасних умовах, викликають у суспільства негатив.

Формула набрати зеків та сзчшників, як зробила РФ працює, але не дає потрібних кількісних показників.

Росія знайшла формулу, яка діє все гірше та гірше, але діє – гроші.

Усі формули розробив наш противник.

Вони пропонують високі зарплати та $25 тис. за підписання контракту. В майбутньому це створить конфлікт між людьми які отримали гроші та тими хто пішов по мобілізації, особливо, якщо буде оголошена нова.

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

Як ми вже повідомляли, на чемпіонаті Хмельницької області з важкої атлетики у Городку, вдало виступила, стала переможницею наша вихованка відділення важкої атлетики спортивного комплексу ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» Вероніка Левина. Саме вона була відібрана у склад команди Хмельницької області на чемпіонат України з важкої атлетики у віковій категорії 13-15 років. 

Вероніка навчається у сьомому класі Теофіпольського ліцею № 2, важкою атлетикою займається лише рік. Але вже проявила себе як здібна, наполеглива спортсменка. До чемпіонату України готувалася дуже напружено.

І от нещодавно, 6-10 жовтня, змагання такого високого рівня відбулися у місті Хуст Закарпатської області. Звісно, це було вражаюче, були присутні титуловані важкоатлети, доброзичлива атмосфера змагань надихала на боротьбу.

Вероніка, яка виступала у ваговій категорії 55 кілограмів, показала непоганий результат: ривок штанги – 32 кг, пощтовх штанги – 45 кг, загальна сума – 77 кілограмів. Посіла четверте місце. Вважаю, що це дуже добрий старт.

Приємно нам було зробити фото на згадку з бронзовими призерками Оліймпійських Ігор Юлією Паратовою (на фото) та Юлією Калиною.

Знову дякую Благодійному фонду Вадима Лейві «На благо України», адже профінансував нашу участь у чемпіонаті.

Василь Михайлінчик, тренер

Категорія: №42 від 17.10.2024 року

15 жовтня – Міжнародний день сільської жінки

Ода сільській жінці

До тебе слово, жінко із села!

Про тебе слово, жінко-трудівнице.

Споконвіків ти хрест важкий несла,

Несеш і досі – вперто, не здаєшся.

Бо ти – взірець терпіння й простоти,

Смілива й сильна, горда й незалежна.

Свята земля – криниця, звідки ти

Черпаєш силу і любов безмежну.

Ти, жінко, – справжній еталон краси,

Розкішної, природної, живої.

І сам Господь тебе благословив

Світ огортати ніжністю й любов’ю.

Весела, добра жінко із села,

Душа твоя завжди відкрита, щира.

Своє гніздо, свій рід ти зберегла,

Ти – людяності й мудрості мірило.

#Інна_Крупяк, 13.10.2024 р.

Одягнімося в людяність, люди

Одягнімося в людяність, люди,

І скиньмо жупани жорстокості.

Хай щоденним одягом буде

Доброта, милосердя, закоханість.

Покопирсаймось в шафі чеснот -

Віднайдім капелюх привітності,

Зі старих напівзношених бот

Позмиваймо болото негідності.

Теплий светр купім – оверсайз,

І теплом свою душу зігріймо.

Перегляньмо в крамниці весь прайс,

Може, ще щось з чеснот нам підійде.

Головне – в гардеробі завзято

Серед давніх речей і обнов

Ми тримаймо на будень і свято

Найчудовіший одяг – любов!

Таїсія Ястремська

11.10.2024

ОСТАННЯ ПІСНЯ ОСЕНІ

Для когось ця осінь буде останньою,

Накриє очі млосна пустота,

Чуттєва пісня прозвучить прощальною,

Хоч за вікном і осінь золота.

Для когось вже сльози стануть солодкими,

Для когось гіркими ллються через край,

Заковані в кайдани нелюдські колодками,

А хтось потрапить у свій мрійний рай.

Хтось знов відчує справжнє особливе свято,

Комусь ці феєрверки, а комусь біда,

Хтось скаже своє перше в світі «Тато,»

А щось втрачати – комусь не шкода.

Всі такі різні – всюди колорити,

Хтось йде під потяг, хтось до висоти,

На паралелях, й що тут говорити,

Лиш той щасливий, хто не знав біди!

Годинник на стіні розказує про час,

Він не лікує – він нас вчить любити,

Бути сильнішим серед інших мас,

Все цінувати і по правді жити.

Для когось осінь вже не загорить,

Й зими не буде, й літа та весни,

Й легенда про Героя затремтить,

Лиш прийде в гості в наші з вами сни.

Для когось падолисти не злетять,

Комусь ця осінь вже остання, наче перша,

І лиш від щастя очі в нас горять,

Від всіх емоцій й невагомих звершень.

Сніжинки перші в вікна споглядають

На мирне небо вже, мабуть, чекають,

Тепло своє заховують в краплинках

Й на Землю осідають в білих намистинках.

Ви свою осінь в серці збережіть,

І байдуже – чи перша чи остання,

Надійтесь, вірте й від душі любіть,

Бо лиш пора ця втілює бажання!

Даша Філімончук

17.11.23

Категорія: №41 від 10.10.2024 року

Ще одне горе, ще одна біда. Теофіпольщина втратила ще одного мужнього захисника Вітчизни. Залишиться Степан Миколайович Сташук назавжди 46-річним. Йому б ще жити та жити, трудитися, піклуватися, радіти своїй родині. Та страшна війна забрала його життя.

Народився полеглий Герой у Мар’янівці у 1978 році. Одружився у Лисогірку, з дружиною Галиною народили та виростили двох донечок Наталію та Софію. Працював їздовим на фермі у місцевому господарстві. Односельці відгукуються про нього якнайкраще: був хазяйновитим господарем, тримав велике хазяйство, був доброю, працьовитою людиною.

Хоч не мав великого здоров’я, та коли отримав повістку, пішов служити. 8 червня 2023 року загинув у Запорізькій області під час виконання обов’язків військової служби.

До цього часу вважався «зниклим безвісти», надіялися рідні до останнього, що, може, був у полоні…

10 жовтня Степан Миколайович Сташук навічно повернеться у свою Лисогірку.

  • Ви тут: 
  • Головна