вологість:
тиск:
вітер:
Моя мова
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
Снують безкінечні плітки і розмови
Навколо моєї чарівної мови.
Збирають наради, приймають закони –
В друкованих стосах живе слово тоне.
Я в мові без всяких законів кохаюсь
І зраджувать їй у житті не збираюсь.
З колиски, іще з молоком материнським
Вбирала я в себе всі звуки барвисті.
У Поляхівському ліцеї виховна робота допомагає дітям відволіктися від війни
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
У складний для України час Поляхівський ліцей став справжньою підтримкою для своїх учнів. Ліцей активно впроваджує виховні заходи, які не тільки розвивають інтереси та навички учнів, а й допомагають їм знайти душевний спокій, зняти стрес і тимчасово забути про тривожні новини. Завдяки продуманій і організованій виховній роботі діти отримують можливість зосередитися на позитивних моментах, що особливо важливо для їхнього емоційного здоров’я.
Серед нових ініціатив ліцею — руханка, яка відтепер проводиться щовівторка. Ця колективна зарядка стала справжньою подією у житті дітей: вона збирає учнів та вчителів на свіжому повітрі чи у спортивній залі для виконання простих, але корисних фізичних вправ. Руханка покращує фізичне здоров’я дітей, допомагає прокинутися, а також налаштуватися на продуктивний навчальний день. Це просте заняття зміцнює командний дух і нагадує учням, що вони не самотні, що школа — це місце, де їх завжди підтримають.
Вже доставили гуманітарний вантаж з Франції у Харків
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Минулої суботи, 26 жовтня, було на базі Гуманітарного штабу Теофіпольщини у ТОВ «Подільське» гамірно. Бо ще такого не було: сюди з Франції прибула українська фура з гуманітарним вантажем. Його перевантажили на фуру ТОВ «Подільське» та водії батько та син Володимир і Костянтин Сиверські поїхали на Харків.
Як все було, розказує голова правління ГО «Благодійний фонд Добра, надії та Любові», організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк:
– Домовленість про те, що до нас приїде фура з Франції з гуманітарним вантажем, а ми все перевантажимо на свою фуру та доставимо до благодійного фонду Ольги Рідної «Розвиток та соціальна справедливість України» в Харків була вже в нас давно. І от нарешті все склалося. Хто привіз цей гуманітарний вантаж для госпіталів, лікарень, соціальних установ багатостраждального Харкова: голова Асоціації волонтерів Франції пан Паскаль з двома товаришами-волонтерами. З чого складався вантаж: тут був цивільний одяг, медикаменти, матраси, милиці, ортопедичні ліжка, інше медичне обладнання. Тож з допомогою працівників ТОВ «Подільське» та бійців роти охорони 8-ого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевантажили французький вантаж на фуру ТОВ «Подільське». Далі в офісі через телефонного перекладача ми поспілкувалися з гостями. Про що домовилися: ми надамо їм заявку про потреби наших бійців-земляків, має на увазі одяг, взуття, амуніцію, прилади нічного бачення, портативні зарядні станції, медикаменти, дрони. Пан Паскаль, який щодня на одному з французьких телеканалів має 6-7 хвилин ефірного часу, оголосить про збір коштів на придбання цього обладнання. Коли наша заявка буде зібрана, ми відправимо нашу фуру у Францію, так буде дешевше. Ще таке: у них на складі є обладнання для трьох стоматологічних кабінетів, вони нам його віддадуть. Ми тим часом маємо зібрати кошти на придбання спеціального автомобіля, який облаштуємо під пересувний стоматкабінет для військових та жителів громади. Думаю, що ми налагодимо таку співпрацю з волонтерами Франції задля нашої перемоги.
Присвятили себе служінню людям
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Завідувач сектору соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог (смт Теофіполь) Валентина Бондар та головний спеціаліст відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог Лілія Притуляк
Починаючи з 1999 року щороку у першу неділю листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної соціальної політики з питань соціального захисту. Соціальна робота є одним із механізмів стратегії економічного підйому держави, це мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми.
Управління соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації, як одна із ланок інституційної системи соціального захисту населення, є невід’ємною складовою ефективного забезпечення державних соціальних гарантій. Щоб успішно виконати цю місію, працівники докладають багато зусиль та енергії, демонструють високий професіоналізм, чуйність та індивідуальний підхід до кожної людини.
На сьогодні працівниками управління забезпечується надання соціальних гарантій та допомог громадянам району. На території Теофіпольської об’єднаної територіальної громади продовжує сумлінно виконувати передбачені чинним законодавством повноваження відділ соціального обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог ( смт. Теофіполь), щоб у повній мірі та вчасно призначити та виплатити гарантовані державою соціальні виплати. Адже, від початку повномасштабного вторгнення працівниками відділу забезпечено прийом, надано статус внутрішньопереміщеної особи та забезпечено призначення допомоги для близько 3000 осіб, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, оскільки Хмельницький район в цілому надав прихисток майже 78 тисячам внутрішньопереміщених осіб. До слова, на сьогоднішній день у нашому відділі на обліку перебуває понад 6800 отримувачів всіх видів соціальних допомог, осіб з інвалідністю, які потребують забезпечення протезно-ортопедичними виробами та засобами реабілітації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб з інвалідністю та учасників АТО та ООС, Захисників та Захисниць України, їх психологічної реабілітації та адаптації. Адже, незважаючи на невелику штатну чисельність працівників відділу, продовжується забезпечення понад 100 функцій і завдань соціального спрямування, які направлені на реалізацію державної політики з питань соціального захисту.
Вшанували загиблих воїнів з Базалії
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Йде кривава війна, російська федерація намагається повільно знищити, задушити Україну. Але ніколи нікому не зламати волелюбний український народ. Бо надто велику ціну українці вже заплатили і назад дороги вже немає. Бо своє життя на вівтар нашої боротьби за свободу, за право на власний вибір поклали десятки тисяч кращих – відданих патріотів, мужніх захисників Вітчизни. Вони віддали за кожного з нас найцінніше – свої мрії, надії, сподівання – своє життя.
Тож ми, живі, в неоплатному боргу перед ними. Що ми повинні робити: підтримувати наші героїчні Збройні Сили України, вшановувати кожного полеглого воїна, не забувати про їх родини.
Як от минулої суботи, 26 жовтня, в Базалії на честь загиблих воїнів-земляків Петра Розкваса, Сергія Зуєва, Василя Коломійчука, Тарієла Мурадова, Григорія Новосядлого, Сергія Тарнавського відбувся турнір з міні-футболу серед команд ветеранів з Теофіполя, Шепетівки, Кременця, Білогір’я та Ланівець. Провели його, вирішили ряд організаційних питань ентузіасти, ветеран футбольного руху у громаді Борис Пісоцький, голова ГО «Федерація футболу Теофіпольщини» Василь Сторожук, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимир Кобера, голова ГО «Теофіпольська районна спілка ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолій Стучинський.
Осінь – золота пора!
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Поринути в природу, відчути її красу… В цю пору року вона чарівна, неповторна, казкова. Багряною ковдрою листя, густими туманами та першими іскорками інею щедро встилає землю чарівниця-осінь. Відчуваєш цю урочисто-прекрасну атмосферу, яка панує навкруги, і серце радіє. Бо осінь – це завжди дивовижні чудеса, чарівні фарби, дзвінкий сміх дітей, море посмішок і веселощів!
Хоч і кажуть, що це сумна пора, але діти, як ніхто інший, здатні радіти шелесту золотистого опалого листя під ногами і дощику, під яким так цікаво гуляти з парасолькою. Закружляла ця руда красуня у своєму осінньому вальсі і в Новоставецькому ліцеї. Спершу завітала вона на традиційний осінній ярмарок, де учні ліцею продавали різні смаколики та дари осені: овочі і фрукти. Кошти, виручені на ярмарку – 11540 гривень, діти вирішили віддати на придбання дрона для випускника нашого ліцею Вадима.
Наша мова – наша зброя!
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Саме під таким гаслом у нашому Святецькому ліцеї відбулися заходи до Дня української писемності та мови. Учні мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови, а також вшанувати пам’ять видатних діячів нашого народу, завдяки яким вона сьогодні у нас є. Українська мова могутня, глибинна, і кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Лідери учнівського самоврядування ліцею організували флешмоб «НАША МОВА-НАША ЗБРОЯ!». Учні мали змогу проявити любов до рідного слова через пісні,таночки,гуморески та інсценізації творів «Я думаю та розмовляю українською!». Вчитель української мови та літератури Людмила Паламарчук організувала конкурс на кращого читця-декламатора «Українська мова в моєму серці» серед учнів 5,7,11 класів. Учні виразно декламували вірші, пробуджуючи у слухачів патріотичні мотиви: любов до рідної мови, землі, України, возвеличення української нації, державності. Класні керівники 1-4 класів з учнями переглянули мультимедійні презентації та відеоролики про тернистий шлях української мови, історію життя Нестора-Літописця.
Живе життям нашого ліцею
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Це про мого хорошого наставника Сергія Юхимовича Савчука, який 42 роки був директором Шибенської школи, і вже четвертий рік, як перебуває на заслуженому відпочинку. Бо ми постійно запрошуємо його на наші заходи, він приходить, всім цікавиться, виступає, дає дружні поради, підтримує нас в усіх починаннях.
А коли не може прийти, адже доглядає хвору дружину Ларису Арсенівну, телефонує, розпитує, хто був, хто що казав. Радіє, коли я телефоную, питаю, як щось зробити по господарській частині, по благоустрою території, бо ж вона у нас досить простора.
Підходить до нас, коли ми проводимо суботники, от коли ми посадили та доглядали лавандове поле. І завжди підтримує, каже: «От ви молодці, добре, що так зробили!»
Сторінка 33 із 267