Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №38 від 19.09.2024 року

А я ж ніколи не пишу без причини. Без факту. Так і цього разу. Підштовхнули. Мовчати не можу. Я не поет і не прозаїк. Не шукаю слави і не чекаю похвали. Пишу про те, що мене дуже болить.

Роблю щось, хоч чуть-чуть, щоб насолити ворогу, диким оркам, кацапам. Вношу якусь малюсіньку лепту, щоб підтримати наших захисників.

Судите. Я не ображаюсь, бо не знаєте, що робите. Судите, не розібравшись. В нас так зазвичай – не розібравшись. (І Сашу вивезли з «Січі» – не розібравшись).

Я і сама розумію, що трохи недолуго. Що заставило мене написати цю пісню – «На горбочку»?

Категорія: №38 від 19.09.2024 року

Невід’ємною складовою життя є духовність, яка впродовж століть формувала національну ідентичність українців. На превеликий жаль, сьогодні важко прослідкувати весь процес становлення та розвитку парафіяльних громад, особливо сільської місцевості, через брак документальних свідчень. Особливо цьому посприяла антицерковна політика радянської влади, в результаті якої було втрачено цілий пласт надзвичайно важливих документів, також події радянсько-німецької війни, під час яких згоріло багато архівних документів.

В ході копітких пошуків, вдалося зібрати деякі документи, які стосуються церковного життя в Поляхові. Великою трудністю також є той момент, що до 1921 р. Поляхова не мала самостійної парафії, а впродовж тривалого часу була приписана до сусідніх сіл і, зрозуміло, це сприяло тому, що про Поляхову згадується поверхнево.

Про культові споруди в Поляхові відомостей небагато. Знаємо, що на старому кладовищі була дерев’яна капличка, але час будівництва не відомий. Довго стояло питання про час будівництва храму, яким він був? Хто його збудував? Після п’яти років пошуків, опрацьовуючи клірові відомості, вдалося віднайти дату зведення храму Успіння Пресвятої Богородиці. В кількарядковому описі читаємо: “кладовищна церква побудована 1867 року з благословення колишнього Архієпископа Антонія власним коштом тамтешніх парафіян. Будівля кам’яна, всередині розмальована. Іконостас в ній розмальовано гарно. Богослужіння в ній бувають на храмове свято та дні суботні”. Поки що це єдиний опис церкви у Поляхові, який ми маємо. Водночас виникли інші проблеми, частина старожилів згадувала, що храм був дерев’яний на кам’яному фундаменті, а частина, що кам’яний. У втраченому в 1944 р. у фондах ДАЖО документі за 1911 р. містилася інформація про видачу соборної книги на будівництво церкви в Поляхові, яка могла б відповісти на питання: чому у Поляхові в 1911 р. будували церкву, якщо церква 1867 р. була кам’яною? Чи не йшла мова про капітальний ремонт храму? Очевидно, на ці питання найближчим часом відповідей ми не знайдемо.

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

День рятівника – це офіційне свято, яке в Україні щорічно святкують 17 вересня. Свято було встановлене 12 вересня 2008 року указом Президента України на підтримку ініціативи громадськості та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Захищати Державу та її громадян від пожеж і надзвичайних подій завжди було благородною справою, яку обирають тільки сміливі, сильні духом та самовіддані люди. Зустрічаючи професійне свято, кожен рятувальник із почуттям гордості відчуває свою особисту причетність до вирішення загальнодержавного вагомого питання – забезпечення надійного захисту населення.

 Це свято об’єднує людей мужніх професій – пожежних, рятувальників, працівників аварійно-рятувальних формувань та служб, які несуть відповідальність за безпеку людей від надзвичайних ситуацій.

З початку року на території нашої громади виникло 34 пожежі, прямі збитки від яких склали понад 1 млн. гривень. Поряд з цим при ліквідації пожеж врятовано матеріальних цінностей на суму понад 2,5 мільйони гривень.

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

На горбочку два танки.

На горбочку два танки.

На горбочку два танки,

Два танки

Та зійшлися до купки.

Один танк ворожий є, – 2 рази

Один танк ворожий є, вражий є.

Другий танк його поб’є.

Другий танк його поб’є, – 2 рази.

Другий танк його поб’є, та поб’є

На осколки рознесе!

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

(ретрит – комбінована програма, що розроблена психологами та соціальними фахівцями. В ній передбачений також вільний час з рекреаційними та спортивними активностями, які будуть підлаштовуватися під учасників).

Захід розрахований на демобілізованих військовослужбовців та членів їх сімей (дружина, діти). Відпочинок організовано на базі готелю «Гала Готель» м. Кам’янець-Подільський. Проживання, харчування, консультації безкоштовно. Можуть бути ветерани на кріслах колісних та з ампутаціями.

Завдяки практикам на ретриті знімається хронічна напруга, встановлюється тісний зв’язок із собою та іншими, відчувається весь спектр емоцій та почуттів. Завдяки цьому, можна поглибити своє розуміння травми та отримати додаткові навички у вивільненні її з тіла. А потім перейти до етапу зростання!

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

Продовжуємо звітувати про роботу Гуманітарного штабу Теофіпольщини за останні два тижні, що минули. Це були акції по збору овочів нового врожаю, закруток та інших продуктів довготривалого зберігання, відправлення вантажів та посилок. А втім, все по-порядку.

На початку цього періоду, 4 вересня, збір продукції відбувся в Кривовільці. Цього ж дня з ініціативи заступника голови Гуманітарного штабу Теофіпольщини Василя Гандовського, за підтримки в.о. голови Гаврилівського старостинського округу Людмили Бишук великий збір продуктів відбувся у селі Гаврилівка.

– Я щиро вдячний моїм землякам, – каже Василь Гандовський, – які вже в котрий раз відгукнулися на заклик нашого штабу, і знову поділилися тим, що мають, тим, що виростили. Серед них – Леонід Кротевич, батько нашого славного воїна Івана Кротевича, який з перших днів війни боронить нашу Вітчизну. Взагалі, мене вражає щирість наших людей, їх жертовність, бажання допомогти Збройним Силам України, зробити для цього все, що в їхніх силах.

Наступного дня, 5 вересня, збір відбувся у Великому Лазучині. Як і щоразу, село своїм бусом з причіпом об’їхав голова Гуманітарного штабу Теофпольщини Анатолій Козак.

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

У середу, 11 вересня, у нашому Теофіпольському краю нарешті пішов довгожданий дощ. Понад місяць стояла спекотна погода, спрагла земля чекала цілющої вологи. А треба вже готувати поля до осінньої сівби, сіяти озимі. Тож символічно, а, може просто так собі співпало, що цього дня у ТОВ «Подільське» відбувся День поля за участю фермерів Теофіпольщини, Білогірщини та Ланівеччини. І не тільки.

Вшанували організаторів заходу своєю присутністю засновник та власник Полтавського насіннєвого заводу ТОВ «КАМРУД-Агро» Михайло Рудник та двоє гостей з Греції – працівники насіннєвого заводу поблизу міста Салоніки Акос та Нікос.

Чому саме вони, нам розказує голова ФГ «Огайо-1» Андрій Петринюк:

– Ще у минулому році ТОВ «Подільське» уклало договір про дистриб’юторство з Полтавським насіннєвим заводом ТОВ «КАМРУД-Агро». Ця фірма вже більше 20 років успішно працює на аграрному ринку України. Пріоритетним напрямком її роботи є реалізація високоякісного насіння сільськогосподарських культур – кукурудзи, сої, соняшника, кормових трав, люцерни. Крім цього компанія надає високоякісні послуги з ремонту та обслуговування техніки, доробки насіння, послуги лабораторії. Має репутацію надійного і серйозного партнера. Серед її клієнтів – городники й фермери, сільгосппідприємства і великі корпорації, магазини і оптові мережі, установи і організації різних форм власності. Співпрацює з зарубіжними партнерами з Греції, Туреччини та Італії. І от і ми стали її клієнтами: посіяли у цьому році кукурудзу 13 сортів грецької, турецької, італійської та української селекції. Кілька тижнів тому ми з перекладачем, моєю дружиною Інною Василівною, відвідали насіннєвий завод поблизу міста Салоніки В Греції. Це підприємство виробляє та реалізує насіння кукурудзи. Компанія має ще три таких заводи – в Греції, Ірані, Італії, обробляє 21 тисячу гектарів землі, має свої лабораторії. Звісно, все це було вражаюче. Особисто я отримав для себе нові знання та досвід. Зрозумів, що тільки завдяки суворому дотриманню сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, зберігання та обробки насіння, українські агровиробники зможуть бути рівноцінними партнерами на європейському ринку. Повернувшись додому, вирішив разом з Михайлом Івановичем Рудником провести День поля, семінар з фермерами краю по вирощуванню кукурудзи.

Категорія: №37 від 12.09.2024 року

“Освіта – важливий чинник, який визначає якість приватного життя і майбутнє суспільства в цілому.” Така думка Майка Фуллана є на сайті нашого ліцею і виражає головну мету діяльності нашого закладу – створення розвивального, безпечного, комфортного освітнього середовища задля виявлення й розкриття здібностей і талантів кожної дитини, формування навичок комунікації та командної роботи шляхом оволодіння компетентностями здобувачами освіти задля успішної самореалізації через створення єдиного інформаційного освітнього простору.

Наш ліцей, який є правонаступником Теофіпольської середньої школи сьогодні обʼєднує 530 учнів, 60 педагогів та 25 технічних працівників і є ліцеєм творчості для вчителів, спокою для батьків та радості для дітей.

Керівництво ліцею постійно прагне удосконалювати навчально-виховний процес, прагне інновацій, до партнерства усіх учасників освітнього процесу; прагне забезпечити високу якість освіти, та сформувати національну свідому та всесторонньо розвинену толерантну Людину.

Головні цінності педагогічного колективу: дитина, культура, творчість. Основним принципом закладу є цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й самореалізується.

Ліцей дає учням можливість зрозуміти довколишній світ і власні таланти, щоб вирости щасливими людьми й активними, гуманними громадянами. Колектив ліцею своїм завданням вбачає допомогти учням здобути основи мудрості; ось чому правило “Будь мудрим” є девізом закладу.

  • Ви тут: 
  • Головна