вологість:
тиск:
вітер:
Знову почуває себе в строю
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
Ніколи не здаватися, працювати, щось робити для людей – таке життєве гасло Алли Супрун з Ординець. Адже переконалася на власному досвіді, що ніколи не треба впадати у відчай, а збиратися з силами та переборювати труднощі, не замикатися на своїх проблемах, а спілкуватися з людьми, робити добро, дарувати їм світлі, прекрасні миттєвості.
Алла Ростиславівна за фахом – вчитель української мови та літератури, 24 роки у рідній Ординецькій школі (спочатку це була восьмирічна школа, далі, з побудовою сучасного двоповерхового приміщення – ЗОШ І-ІІІ ступенів, потім – гімназія)викладала свій улюблений предмет, була педагогом-організатором, заступником директора з виховної роботи, заступником директора з навчально-виховної роботи. Але з року в рік кількість учнів зменшувалася, отож, влітку 2023 року заклад був ліквідований. Більшість учнів стали навчатися у Кошелівському ліцеї Заслучнянської ОТГ на Красилівщині, частина – в Базалійському та Волице-Полівському ліцеях.
– Мої колеги, вчителі нашої гімназії,– розказує, – майже всі були трудовлаштовані, однак я та ще кілька вчителів залишилися без роботи. Звісно, все це я сприйняла дуже боляче, бо коли ти віддаєшся улюбленій справі, просто живеш нею, живеш настільки насиченим життям, і раптом залишаються лише спогади… Ще ж в липні минулого року був мобілізований мій чоловік Ігор, мав вже 52 роки, працював комбайнером в ТОВ «Україна-2001», їхав на роботу, зупинили, дали повістку. І я залишилася в хаті сама, бо наші дівчатка Олександра та Руслана вже дорослі, подарували нам онучків Микитку та Тимофія, живуть та працюють в Красилові та в Тернополі. Одним словом, переживала стрес, депресію.
Працюють, шукають нові можливості
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
Продовжуємо звітувати про роботу Гуманітарного штабу Теофіпольщини за минулий тиждень. Що відбулося: третього листопада, в неділю, відбулося спільне засідання активу штабу та Благодійного фонду «Добра, Надії та Любові». Були присутні голова штабу Анатолій Козак, його побратими Василь Гандовський та Микола Тимощук, представники волонтерських груп штабу з Новоставець та Колок Наталія Гонюк, Олена Глов’юк, Галина Лепетун, Людмила Бас; голова правління фонду Андрій Петринюк, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимир Кобера, голова ГО «Теофіпольська спілка ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит»» Анатолій Стучинський, благочинний Теофіпольського округу Православної Церкви України отець Василь Крисак з сином Андрієм.
Обговорювали результати роботи штабу за вересень-жовтень цього року, визначили шляхи посилення співпраці з волонтерами з Тернопільщини, волонтерським центром Володимира Мосейка, волонтерськими центрами з Франції та Німеччини.
– Ми вже вирішили напряму, без посередників, співпрацювати з Асоціацією волонтерів Франції, – казав Андрій Петринюк, – тож чекаємо від його голови пана Паскаля звістки про зібрання нашої заявки, тоді будемо посилати свою фуру, нам обійдеться дешевше. І тоді будемо відправляти нашим бійцям те, що отримаємо. Є ще одна добра новина: звернувся наш хороший товариш Микола Дем’янович Романюк з Поляхової, колишній Поляхівський сільський голова, ми його прекрасно знаємо. Його дочка живе в Німеччині, разом зі своїм чоловіком бере участь у волонтерському русі на підтримку України, Збройних Сил України. Знову запропонував: ми надаємо заявку, там її збирають, а ми своїм транспортом її забираємо. Що ми замовили: медикаменти, турнікети, засоби гігієни, продукти довготривалого зберігання. Коли все буде готово, також будемо посилати свою машину, без посередників, як було минулого року. Що робимо далі: оскільки продовжуємо надсилати адресні посилки нашим бійцям-землякам, збираємося відправляти вантажі на передову, ще ж надійшла заявка від 3-ої Окремої штурмової бригади на картоплю ,моркву, цибулю, вермішель, крупи, чай, печиво, закрутки, оголошуємо акції по збору. Будуть працювати наші представники, жителі громади можуть зателефонувати до них, до мене, ми приїдемо і заберемо.
Об’єдналися та зробили дивну красу
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
Це про мешканців вулиці Садової у Новоставцях і не тільки. Адже проявили ініціативу, самоорганізувалися, невтомно працювали, вкладали кошти – і облаштували чудовий дитячий майданчик. На цій вулиці (по-колишньому звалася Усадьби, тут переважно молоді родини отримували садиби та будувалися) проживають 12 дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Не було їм де гратися, доводилося робити це на дорозі. Їхала машина – забиралися з дороги, проїхала – верталися.
На цій місцині, коло давньої, крислатої старої верби, розказують старожили, здавна гралися діти, збиралася молодь. Коло верби зимою вітер з поля надував такі великі снігові замети, що діти робили в них тунелі. А влітку, коли проходили дощі, тут була величезна калюжа, тож найсміливіші хлоп’ята перепливали її в нецьках. Всім було дуже весело, всі були щасливі.
У 1992-ому році сільська рада виділила тут крайню земельну ділянку під забудову молодому подружжю Світлані та Василю Кислюкам. Зводили хату, прибудови, обробляли город. Частиною ділянки, десь коло п’яти соток, якраз коло верби з калюжею, яка потроху сама висохла, не користувалися. От і віддали сусідам, молодим батькам цю територію для облаштування дитячого майданчика.
– У нас троє дорослих синів, – розказує Світлана Михайлівна, до речі, громадська активістка, в.о. голови Новоставецької сільської ветеранської організації, і віднедавна працівник відділення по роботі з ветеранами та членами їхніх сімей КУ «Теофіпольський центр надання соціальних послуг», – маємо шестеро внуків, живуть вони в Шепетівці, Вінниці та Старокостянтинові. Дуже сумуємо за ними. Тож ми з радістю це зробили і з великою втіхою спостерігали, як з початку літа тут завзято працювали батьки, долучалися до них і бабусі, і дідусі, і жителі села з інших вулиць.
Моя мова
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
Снують безкінечні плітки і розмови
Навколо моєї чарівної мови.
Збирають наради, приймають закони –
В друкованих стосах живе слово тоне.
Я в мові без всяких законів кохаюсь
І зраджувать їй у житті не збираюсь.
З колиски, іще з молоком материнським
Вбирала я в себе всі звуки барвисті.
У Поляхівському ліцеї виховна робота допомагає дітям відволіктися від війни
- Категорія: №45 від 7.11.2024 року
У складний для України час Поляхівський ліцей став справжньою підтримкою для своїх учнів. Ліцей активно впроваджує виховні заходи, які не тільки розвивають інтереси та навички учнів, а й допомагають їм знайти душевний спокій, зняти стрес і тимчасово забути про тривожні новини. Завдяки продуманій і організованій виховній роботі діти отримують можливість зосередитися на позитивних моментах, що особливо важливо для їхнього емоційного здоров’я.
Серед нових ініціатив ліцею — руханка, яка відтепер проводиться щовівторка. Ця колективна зарядка стала справжньою подією у житті дітей: вона збирає учнів та вчителів на свіжому повітрі чи у спортивній залі для виконання простих, але корисних фізичних вправ. Руханка покращує фізичне здоров’я дітей, допомагає прокинутися, а також налаштуватися на продуктивний навчальний день. Це просте заняття зміцнює командний дух і нагадує учням, що вони не самотні, що школа — це місце, де їх завжди підтримають.
Вже доставили гуманітарний вантаж з Франції у Харків
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Минулої суботи, 26 жовтня, було на базі Гуманітарного штабу Теофіпольщини у ТОВ «Подільське» гамірно. Бо ще такого не було: сюди з Франції прибула українська фура з гуманітарним вантажем. Його перевантажили на фуру ТОВ «Подільське» та водії батько та син Володимир і Костянтин Сиверські поїхали на Харків.
Як все було, розказує голова правління ГО «Благодійний фонд Добра, надії та Любові», організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк:
– Домовленість про те, що до нас приїде фура з Франції з гуманітарним вантажем, а ми все перевантажимо на свою фуру та доставимо до благодійного фонду Ольги Рідної «Розвиток та соціальна справедливість України» в Харків була вже в нас давно. І от нарешті все склалося. Хто привіз цей гуманітарний вантаж для госпіталів, лікарень, соціальних установ багатостраждального Харкова: голова Асоціації волонтерів Франції пан Паскаль з двома товаришами-волонтерами. З чого складався вантаж: тут був цивільний одяг, медикаменти, матраси, милиці, ортопедичні ліжка, інше медичне обладнання. Тож з допомогою працівників ТОВ «Подільське» та бійців роти охорони 8-ого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевантажили французький вантаж на фуру ТОВ «Подільське». Далі в офісі через телефонного перекладача ми поспілкувалися з гостями. Про що домовилися: ми надамо їм заявку про потреби наших бійців-земляків, має на увазі одяг, взуття, амуніцію, прилади нічного бачення, портативні зарядні станції, медикаменти, дрони. Пан Паскаль, який щодня на одному з французьких телеканалів має 6-7 хвилин ефірного часу, оголосить про збір коштів на придбання цього обладнання. Коли наша заявка буде зібрана, ми відправимо нашу фуру у Францію, так буде дешевше. Ще таке: у них на складі є обладнання для трьох стоматологічних кабінетів, вони нам його віддадуть. Ми тим часом маємо зібрати кошти на придбання спеціального автомобіля, який облаштуємо під пересувний стоматкабінет для військових та жителів громади. Думаю, що ми налагодимо таку співпрацю з волонтерами Франції задля нашої перемоги.
Присвятили себе служінню людям
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Завідувач сектору соціальної підтримки пільгових категорій громадян та осіб з інвалідністю відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог (смт Теофіполь) Валентина Бондар та головний спеціаліст відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог Лілія Притуляк
Починаючи з 1999 року щороку у першу неділю листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. Це свято є свідченням високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної соціальної політики з питань соціального захисту. Соціальна робота є одним із механізмів стратегії економічного підйому держави, це мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми.
Управління соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації, як одна із ланок інституційної системи соціального захисту населення, є невід’ємною складовою ефективного забезпечення державних соціальних гарантій. Щоб успішно виконати цю місію, працівники докладають багато зусиль та енергії, демонструють високий професіоналізм, чуйність та індивідуальний підхід до кожної людини.
На сьогодні працівниками управління забезпечується надання соціальних гарантій та допомог громадянам району. На території Теофіпольської об’єднаної територіальної громади продовжує сумлінно виконувати передбачені чинним законодавством повноваження відділ соціального обслуговування громадян, призначення та виплати державних соціальних допомог ( смт. Теофіполь), щоб у повній мірі та вчасно призначити та виплатити гарантовані державою соціальні виплати. Адже, від початку повномасштабного вторгнення працівниками відділу забезпечено прийом, надано статус внутрішньопереміщеної особи та забезпечено призначення допомоги для близько 3000 осіб, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, оскільки Хмельницький район в цілому надав прихисток майже 78 тисячам внутрішньопереміщених осіб. До слова, на сьогоднішній день у нашому відділі на обліку перебуває понад 6800 отримувачів всіх видів соціальних допомог, осіб з інвалідністю, які потребують забезпечення протезно-ортопедичними виробами та засобами реабілітації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб з інвалідністю та учасників АТО та ООС, Захисників та Захисниць України, їх психологічної реабілітації та адаптації. Адже, незважаючи на невелику штатну чисельність працівників відділу, продовжується забезпечення понад 100 функцій і завдань соціального спрямування, які направлені на реалізацію державної політики з питань соціального захисту.
Вшанували загиблих воїнів з Базалії
- Категорія: №44 від 31.10.2024 року
Йде кривава війна, російська федерація намагається повільно знищити, задушити Україну. Але ніколи нікому не зламати волелюбний український народ. Бо надто велику ціну українці вже заплатили і назад дороги вже немає. Бо своє життя на вівтар нашої боротьби за свободу, за право на власний вибір поклали десятки тисяч кращих – відданих патріотів, мужніх захисників Вітчизни. Вони віддали за кожного з нас найцінніше – свої мрії, надії, сподівання – своє життя.
Тож ми, живі, в неоплатному боргу перед ними. Що ми повинні робити: підтримувати наші героїчні Збройні Сили України, вшановувати кожного полеглого воїна, не забувати про їх родини.
Як от минулої суботи, 26 жовтня, в Базалії на честь загиблих воїнів-земляків Петра Розкваса, Сергія Зуєва, Василя Коломійчука, Тарієла Мурадова, Григорія Новосядлого, Сергія Тарнавського відбувся турнір з міні-футболу серед команд ветеранів з Теофіполя, Шепетівки, Кременця, Білогір’я та Ланівець. Провели його, вирішили ряд організаційних питань ентузіасти, ветеран футбольного руху у громаді Борис Пісоцький, голова ГО «Федерація футболу Теофіпольщини» Василь Сторожук, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимир Кобера, голова ГО «Теофіпольська районна спілка ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолій Стучинський.
Сторінка 27 із 261