вологість:
тиск:
вітер:
Героям слава!
- Категорія: № 31 від 30.07.2020 року
Життя,
як спалах зірки
Цими днями минає вже 5 років, як на Сході України загинув наш земляк, воїн АТО Дмитро Загородній. Короткий його життєвий шлях, але яскравий, як спалах зірки.
Народився Діма і майже усе життя прожив у мальовничому селі Рідка. Ріс, як кажуть, на моїх очах, адже ми сусіди. Був жвавим і допитливим хлопчиком. Навчаючись у Бережинецькій школі, найбільший інтерес проявляв до гуманітарних наук.
Жнива - 2020
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
У Філії «Рідний край»
стартували жнива
Відділення №1 (керівник Віктор Корягін, с. Квітневе Білогірського району) та відділення №2 (керівник Юрій Федорчак, с. НовоставціТеофіпольського району) приступили до збирання озимого ріпаку.
Ріпак в Україні, як вигідна так і досить ризикована у вирощуванні культура, яка у невдалий рік замість очікуваних прибутків може стати джерелом самих лише збитків. І тому велику увагу необхідно приділяти при його збиранні.
Наша духовність
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
Ще одна капличка
Днями у нашому селищі на вулиці 30 років Перемоги сталася гарна подія – я провів обряд освячення каплички. Збудував її коло свого будинку вірянин храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, приватний підприємець Микола Струтинський. Моє серце сповнює радість, відтепер Божа матір стане оберегом жителів цієї багатолюдної вулиці.
В тому, що цей поважний чоловік зробив такий гідний вчинок, немає подиву, адже постійно надавав допомогу при спорудженні нашого храму. Бо це означає, що людина живе з Богом у душі, по заповідям Божим. То ж хай Божа матір вбереже пана Миколу та його родину, всіх, хто проживає на цій вулиці, від усього лихого, від зла, хай спонукає на добрі справи та помисли.
Звернення
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
Шановні жителі
Теофіпольського краю!
Я, Кучерук Юрій Юрійович, знайомий з вами ще з 2013 року, адже саме тоді, понад рік, очолював Теофіпольську районну державну адміністрацію. Працюючи головою адмі-ністрації, мені вдалося зробити чимало добрих справ для району. Насамперед - об’єднати спільні зусилля селищних та сільських рад, бізнесу з метою вирішення багатьох проблемних питаньу районі. Серед актуальних та нагальних питань чільне місце в діяльності районної влади посідало питання стану утримання та експлуатації доріг. Працюючи на посаді голови, мною постійно проводився моніторинг стану автошляхів загального користування місцевого та державного значення, проводилися ремонтні роботи з залученням коштів активних членів громади - директорів підприємств та господарств, також неодноразово залучались кошти з обласного бюджету.
Є такі люди
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
Щиро вдячна
Як добре, коли у житті тобі зустрічаються справедливі, розумні, щирі, милосердні люди. Особливо, коли доля посилає таке випробування, як втрату найдорожчої людини на світі – матері. Тоді їх розуміння, увага, добро є надзвичайно цінним. Нещодавно мені довелося це відчути.
Яке щастя, що Новоставецьку об’єднану територіальну громаду очолює саме така людина, як Анатолій Вальчук. Адже зажди приймає виважені, помірковані рішення, поступає по-людяному, для нього на першому місці не власний добробут, а ми, прості люди, їх проблеми.
Грані життя
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
Шана по праці
Ох, ці роки… Біжать-пливуть невпинно, дуже швидко. Людьми старшого віку вони сприймаються по-різному. Найчастіше відгукуються добрими згадками про прожиті літа, зроблені справи. А ще навівають думку, що можна було досягти чогось більшого, кращого, але чомусь не встиг, чи не зумів.
На жаль, втраченого вже не наверстаєш.
Ветеран праці Володимир Сончик, який мешкає у Теофіполі, ще з дитячих літ бачив себе умілим пілотом. Адже на околиці райцентру довоєнної доби будувався військовий аеродром. Та гадки не мав, що майже все своє трудове життя присвятить шоферській справі. 44 роки водив вантажівку і був дуже задоволений своєю роботою. Навіть і нині горить бажанням сісти за кермо, бо руки так і тягнуться до «бублика». Та роки взяли своє. Ноги чомусь стали не дуже слухняними. Тому найбільшу розраду має у щоденних спілкуваннях із дружиною Євгенією Порфирівною. У парі вже 60 чудових літ. Хоча на долю подружжя випало чимало випробувань та, незважаючи ні на що, їх кохання витримало усе.
Пишемо книгу
- Категорія: № 30 від 23.07.2020 року
ЗАМІСТЬ ФЛОТУ -
АФГАНІСТАН
Миколка Чорний із села Гальчинці народився погожої днини 21 травня 1969 року. Хлопчик ріс-зростав у хліборобській родині, приглядаючись до щоденної невтомної праці батька-механізатора Сергія Олексійовича і мами Євгенії Мефодіївни, котра спочатку трудилася в рільничій бригаді, а потім поповнила ряди людей ранкової зорі, перейшовши на молочнотоварну ферму дояркою. Хлопчина ж був радий побувати з ними і в полі, і на фермі. Згодом ці відвідини переросли у фізичну допомогу, яку надавав тут юнак своїм втомленим батькам.
Ось так поруч з навчанням у школі Микола Чорний засвоював на практиці трудові ремесла селян. Непомітно збігав час. Вже й не зогледілись, як хлопець закінчив восьмирічне навчання в Гальчинцях і подолав десятирічне в Шибенській середній школі.
Після шкільної освіти про допризовника Миколи Чорного почав турбуватися райвійськкомат, пославши його на курси шоферів у Теофіпольське ПТУ-34. Успішно здобувши фах автоводія, хлопець уже уявляв себе за кермом вантажівки в рідному колгоспі імені Шевченка…
Благородна справа
- Категорія: № 29 від 16.07.2020 року
Донорство крові -
акт милосердя
Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Травми, кровотечі, онкологічні захворювання…Багато людей стикалось з цією проблемою. Багатьом препарати крові в прямому сенсі врятували життя. У травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, міністри охорони здоров’я світу одностайно постановили щорічно проводити Всесвітній день донора крові 14 червня. Цього дня у 1868 році народився австрійський лікар К. Ландштейнер, який від-крив групи крові людини.
Донорство - благородна і почесна місія, яка дозволяє зберегти життя породіллям, дітям і дорослим, хворим на важкі хронічні захворювання, бійцям, пораненим під час бойових дій, а також потерпілим від опіків, аварій та катастроф. Донорство символізує безкорисливу ідею допомоги іншим людям.
Сторінка 176 із 261