вологість:
тиск:
вітер:
Грані буття
- Категорія: № 27 від 8.07.2021 року
Нашим захисникам присвячувалося
4-го липня в Україні відзначають своє професійне свято працівники поліції.
Напередодні 6-ї річниці Національної поліції України, у Теофіполі, в секторі поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області відбулися урочистості. На відзначення професійного свята були запрошені ветерани та пенсіонери міліції та молоді поліцейські, які сьогодні стоять на сторожі життя та здоров‘я жителів Теофіпольської об‘єднаної територіальної громади.
Взірець служіння громаді
- Категорія: № 27 від 8.07.2021 року
З когорти праведників

У свій 81 рік Петро Гнатович має чудову пам’ять, про те, що відбувалося у його житті, з самого малечку до сьогодні, розказує, як по книжці читає. Коли що було, хто що сказав, якого числа, все з подробицями. Прожив непросте, сповнене труднощів та випробувань життя, де було добро і зло, правда та кривда, чимало несправедливості. Та завжди з повагою ставився до людей, шанував працелюбів, був доброзичливим, завжди мав світлу душу.
Ми - українці
- Категорія: № 27 від 8.07.2021 року
Ой, на Івана,
ой, на Купала…
В ніч з 6 на 7 липня відзначається давнє народне свято – Івана Купала. З цим днем здавна було пов’язано ряд традицій та
звичаїв, багато з яких дійшло до наших днів.

Ось і у нашій громаді є добра традиція – святкувати Івана Купала. Цей рік не став виключенням. Так у парку культури і відпочинку, біля «Співочого поля» 4 липня відбулося чудове, гармонійне та напрочуд веселе свято Івана Купала. Бажаючих подивитись на святкування було чимало. Приємно відзначити, що у заході взяли участь жителі громади майже усіх вікових категорій, багато дітей та молоді.
З вітальним словом з нагоди свята виступив Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, який привітав мешканців з цим чудовим святом, побажавши всім присутнім, за старою легендою, в Купальську ніч знайти цвіт папороті та бути щасливими.
Це наша історія
- Категорія: № 26 від 1.07.2021 року

Разом впорядкували
Поле безіменних героїв
В ході реалізації заходів перспективного плану роботи клубу людей поважного віку «Скарбниця», при погодженні з Теофіпольським селищним головою Михайлом Тененевим та сприянні головного спеціаліста відділу містобудування,архітектури, житлово-комунального господарства Богдана Ковальчука, старости сіл Воронівці, Немиринці, Ільківці, Колісець Леоніда Воляника, очільника ветеранського осередку сіл Кунча, Дмитрівка Олександра Стучинського було організовано впорядкування території «Поля безіменних героїв», що розташоване біля села Дмитрівка. В благоустрої території активну участь взяли представники клубу «Скарбниця» Валентина Романович, Леонід Швед, Галина Панаріна, Анатолій Стучинський.
Виконання робіт стало можливим за підтримки голови ФГ « Кунчанський» Володимира Пицюка. Адже забезпечив участь працівників господарства Марини Цимбалюк, Антоніни Іванюк, Галини Савчук, Михайла Кухарчука з сином Артемом.
Напередодні свята
- Категорія: № 26 від 1.07.2021 року
Служать,
щоб захищати людей

4 липня в Україні відзначається День Національної поліції України. Про роботу підрозділу поліції, який обслуговує територію Теофіпольської об’єднаної терито-ріальної громади, розмовляємо з начальником сектору поліцейської діяльності № 1 відділу № 2 Хмельницького районного управління Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, підполковником поліції Олександром Паламарчуком.
Отож, Олександре Миколайовичу, ви призначені на цю посаду 14 січня 2021 року. Розкажіть про свій шлях у цьому правоохоронному органі.
- Я повернувся на свою малу батьківщину через 21 рік, адже проживав у селищі цукрового заводу, закінчив 9 класів Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2. Професійно-технічну освіту здобув у Теофіпольському ліцеї. Саме тут я визначився з вибором майбутньої професії – буду працювати в міліції або стану військовим. Тож у 2000 році вступив до Прикарпатського філіалу Національної академії внутрішніх справ. По його закінченню у 2003 році був призначений дільничним інспектором міліції Білогірського районного відділу міліції. Далі продовжив здобувати вищу освіту у Національній Академії внутрішніх справ.
На часі
- Категорія: № 26 від 1.07.2021 року
Батьки мають право
вирішувати
У вівторок, 29 червня, до Колісецької ЗОШ І-ІІ ступенів завітали секретар Теофіпольської селищної ради Роман Непотас, новопризначений заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Валентина Бабак, начальник відділу освіти, молоді та спорту Майя Мельник. У такому статусі школа доживає останні дні, адже потрапила в перелік 8 освітніх закладів І-ІІ ступенів, яким понизили ступінь.
У Колісецькій початковій школі залишається 10 учнів, 30 учнів 5-9 класів мають продовжити навчання. Де? Ще одразу після прийняття цього рішення сесією селищної ради 2 квітня Майя Мельник висловлювала своє бачення – всі колісецькі школярі будуть навчатися у Воронівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Бо до Воронівець краща дорога, школа перспективніша у плані наповнення, Колісець входить до Воронівецького старостату. Але ж, оскільки, батьки мають право обирати заклад, де навчатимуться їх діти, та й сам Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев закликав вчителів Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів боротися за учнів, аби стати самодостатнім освітнім закладом, станом на 29 червня батьки 15 учнів виявили бажання, аби їх діти навчалися у Шибенській школі. Вже й заяви написали.
Струни душі
- Категорія: № 26 від 1.07.2021 року
Дорога моя мамо!
Пишу до тебе, знаючи, що ти у мене одна, єдина... Багато у цьому світі буває труднощів, але ти завжди вислухаєш, підтримаєш, пробачиш.
Пам’ятаю, коли я був малим і неповоротким, до нас зайшла сусідка і на її запитання: «де мама?», я згадав, що ти пішла до церкви на репетицію хору. Сусідці тьоті Люді дуже була потрібна ти і вона попросила мене піти та сказати, щоб ти скоріше поверталась. Не скажу, що з великим задоволенням, але я все-таки пішов до церкви. Це була недавно побудована, велична споруда в центрі нашого містечка, де я ніколи не був.
Піднявшись по сходах, крізь ледь причинені двері, я почув, як здалось тоді, якусь неземну мелодію. Став, як вкопаний, не міг зрушити з місця, слів теж нерозумів, а спів лився і лився. В той час мені стало так легко, ніби камінь впав з душі і я відчув себе пір’їнкою, що піднялась аж в саме небо.
Грані буття
- Категорія: № 26 від 1.07.2021 року
«Життя Теофіпольщини» -
найбажаніший гість у моєму домі

Нещодавно моїй улюбленій газеті «Життя Теофіпольщини» виповнилося 90 років. Отож, найперше вітаю її працівників із такою поважною датою. Зичу всім її творцям, колишнім і сьогоднішнім, доброго здоров’я, успіхів у нелегкій праці, нових творчих здобутків. Без перебільшення скажу, що відколи живу на Теофіпольщині, ра-йонна газета була і залишається найбажанішим гостем у моїй оселі. Я не тільки її читаю, але й чимало літ дописувала до неї. Звичайно, я не журналіст, отож писала, як вміла. Оскільки росіянка, то писала суржиком, хотіла все розказати достеменно, отож виходило чимало. Але працівники редакції терпеливо читали мої листи і опрацьовували їх. Отож в газеті виходили гарні замітки про моїх односельців, про все, що відбувалося в селі, про успіхи господарства, воїнів-афганців за що я їм дуже вдячна.
Сторінка 177 із 293