Чи є на світі справедливість?

Категорія: № 21 від 27.05.2021 року

Йде вже третій рік,

а ніхто не покараний

До редакції звернулася Людмила Стецюк з Лисогірки. Вже два з половиною роки носить вона чорну хустину, жалобу за загиблим сином, 27-річним Віталієм Рижаком. Хороший був хлопець, працював різноробочим на фермі СТОВ «Святець», був товариським , мав повно друзів. Сталося це страшне нещастя 18 листопада 2018 року, у суботу, напередодні Дня працівника сільського господарства у Мар’янівці, біля сільського клубу. Після святкового заходу автомобіль переїхав Віталія, волочив його з десять метрів, отримані травми були несумісні з життям.
- Як же так може бути, - через плач промовляє мати, - у цій машині, крім водія були люди, біля клубу було багато людей, і ніхто нічого не бачив! Та й автомобіль забрали на штрафний майданчик в поліцію, на ньому було виявлено фрагмент куртки мого сина. Результатів експертизи з рік чекали. Це що, не прямий доказ, що було зіткнення, яке призвело до його смерті? Час іде, моя дитина лежить в могилі, а той, хто винен, досі не покараний? То чи є на цьому світі справедливість?

Детальніше...

До нашого ювілею

Категорія: № 21 від 27.05.2021 року

Із журналістикою

поріднився назавжди

Віталій Гандзюк народився у с. Гальчинці Теофіпольського ра-йону на Хмельниччині. У 1999 р. закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Ще під час навчання у ЗВО (1996 р.) пішов працювати диктором, редактором літературно-художніх програм Вінницького обласного радіо.
У 1999 р. – викладач української та зарубіжної культури Вінницького технічного коледжу.
Із 2000 р. – головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу управління з питань внутрішньої політики Вінницької ОДА.
Із 2001 р. – редактор інформаційно-аналітичних програм Вінницького обласного телебачення.
Із 2002 р. – завідувач прес-служби Вінницької облдержадміністрації.
Із 2003 р. – референт-помічник ректора Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
Із 2005 до 2008 р. навчався в аспірантурі Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка. Захистив дисертацію, отримав вчене звання кандидата наук із соціальних комунікацій, атестат доцента.

Детальніше...

Ювілей

Категорія: № 21 від 27.05.2021 року

90 літ

кропіткої праці

Так склалося у моєму житті, що маючи зовсім іншу фахову освіту, я понад 20 років своєї трудової біографії мала дотичність до журналістики - творення районної газети. Ази цієї досить непростої роботи я отримала у редакції Білогірської газети “Життя і слово”, де працювала деякий час. Журналісти зі стажем говорили, що є у мене відчуття слова, що було для мене дуже цінно, бо саме це “відчуття слова” було просто необхідним в подальшій роботі на посаді начальника інформаційно-аналітичного відділу Теофі-польської районної ради.
Тодішній голова районної ради Василь Шуляк (світла йому пам’ять), провівши зі мною розмову, одним із пріорітетних напрямків роботи вказав на співпрацю з засобами масової інформації, сприяння у висвітленні діяльності ради у ЗМІ. Як сьогодні пам’ятаю його мудрі слова: “Маєш з цими людьми бути дипломатичною, це така братія, що з ними треба поводитись мудро, це розумні люди”. І я завжди старалась дотримуватись цих настанов.
З часом всі працівники нашої районки стали моїми, без перебільшення скажу, друзями. Зрозумівши журналістську кухню зсередини, я з великою повагою ставилася і продовжую це робити до всіх творців газети. Це дійсно особливі люди, бо далеко не всі, навіть маючи журналістський диплом, залишаються працювати на цій ниві. Тут потрібно мати щось від Бога, як художнику, як скульптору... За період роботи я зустрічала багатьох людей, які могли непогано говорити з трибуни, але викласти думку на папері могли далеко не всі.

Детальніше...

Наші таланти

Категорія: № 21 від 27.05.2021 року

Цінний досвід
У нашій Теофіпольській дитячій художній школі вже склалася чудова традиція – брати участь у всіх творчих конкурсах, районних, обласних, регіональних, всеукраїнських, і навіть міжнародних. Бо всі наші учні надзвичайно талановиті, обдаровані, а ще ж кожний конкурс додає їм досвіду, вмінь, майстерності, формує такі риси, як відповідальність та дисциплінованість. А ще коли діти у цих конкурсах перемагають, для нас це велика радість, адже успіх, перемога сприяють їх мистецькому зростанню.
От ще минулого року п’ятеро наших вихованців взяли участь в міжнародному конкурсі в Туреччині, присвяченому Дню матері. Віталіна Гримак у номінації «Літературний конкурс» написала лист до матері і посіла перше місце. А Каріна Гоцак створила малюнок, де вона з мамою ліпить вареники, і посіла в образотворчому конкурсі третє місце.

Детальніше...

Юні та талановиті

Категорія: № 21 від 27.05.2021 року

Наші серед

переможців

1 березня 2021 року стартував Всеукраїнський конкурс дитячого екомалюнка “Книга і діти, екологія і світ”. Цей конкурс приурочений до Всесвітнього дня охорони довкілля та проводиться в рамках Десятиліття ООН з відновлення екосистем (2021-2030рр.)
Організатори конкурсу - Національна бібліотека України для дітей м. Київ, Національна секція Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY, благодійна організація “Фонд Миколи Томенка” Рідна країна”, Державна екологічна інспекція України, ТОВ” Видавництво “Ранок”.
На обласному рівні конкурс проводився з 1 березня по 25 квітня 2021 року.
В конкурсі мали змогу взяти участь діти у 2-х вікових категоріях: читачі-учні 1-5 класів та 6-11 класів. Конкурсні роботи готувалися за трьома номінаціями:
- “Наше майбутнє - зелена і чиста планета”,
- “Збережемо свій рідний край”,
- “Скажемо “Ні!” забрудненню Землі”.

Детальніше...

Наша духовність

Категорія: № 20 від 20.05.2021 року

Вишиванка -

символ України

Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.
Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть.
З року в рік предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками. Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори.
В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров’я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов’ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.
Навряд чи майстрині, які започаткували ремесло вишивання, могли собі уявити, що у 21 столітті вишиванка стане символом величного козацького народу. Чому так сталося?
Крізь віки мандрували традиції вишивання. Їх продовжували, розширювали та шанували. Вишиванка змогла осучаснитись і залишитись такою, як тисяча років тому водночас. Саме з нею уособлюють найкращі емоції та думки, адже вона увібрала в себе віковічну історію.

Детальніше...

Ювілей

Категорія: № 20 від 20.05.2021 року

Це наша історія
14 червня єдиному друкованому засобу масової інформації Теофіпольщини виповниться 90 років. Впродовж цього шляху газета відображувала події, які відбувалися на її теренах, писала про людей краю, була і залишається важливим джерелом інформації. 14 червня 1931 року у Теофіполі вийшов перший номер районної газети під назвою «Ленінський шлях», з початку 1967 року, коли відновився Теофіпольський район, газета стала носити назву «Червона зірка», з 18 червня 1992 року – «Життя Теофіпольщини».
Тож наша газета завжди була відображенням сус-пільно-політичного життя краю, була дзеркалом його історії, свідком перемін, які відбувалися. І неважливо, які це були часи, чи тоталітарного режиму, чи часів Незалежності. Бо це наша історія.

Детальніше...