вологість:
тиск:
вітер:
До нашого ювілею
- Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Із журналістикою
поріднився назавжди
Віталій Гандзюк народився у с. Гальчинці Теофіпольського ра-йону на Хмельниччині. У 1999 р. закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету. Ще під час навчання у ЗВО (1996 р.) пішов працювати диктором, редактором літературно-художніх програм Вінницького обласного радіо.
У 1999 р. – викладач української та зарубіжної культури Вінницького технічного коледжу.
Із 2000 р. – головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу управління з питань внутрішньої політики Вінницької ОДА.
Із 2001 р. – редактор інформаційно-аналітичних програм Вінницького обласного телебачення.
Із 2002 р. – завідувач прес-служби Вінницької облдержадміністрації.
Із 2003 р. – референт-помічник ректора Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
Із 2005 до 2008 р. навчався в аспірантурі Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка. Захистив дисертацію, отримав вчене звання кандидата наук із соціальних комунікацій, атестат доцента.
Ювілей
- Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
90 літ
кропіткої праці
Так склалося у моєму житті, що маючи зовсім іншу фахову освіту, я понад 20 років своєї трудової біографії мала дотичність до журналістики - творення районної газети. Ази цієї досить непростої роботи я отримала у редакції Білогірської газети “Життя і слово”, де працювала деякий час. Журналісти зі стажем говорили, що є у мене відчуття слова, що було для мене дуже цінно, бо саме це “відчуття слова” було просто необхідним в подальшій роботі на посаді начальника інформаційно-аналітичного відділу Теофі-польської районної ради.
Тодішній голова районної ради Василь Шуляк (світла йому пам’ять), провівши зі мною розмову, одним із пріорітетних напрямків роботи вказав на співпрацю з засобами масової інформації, сприяння у висвітленні діяльності ради у ЗМІ. Як сьогодні пам’ятаю його мудрі слова: “Маєш з цими людьми бути дипломатичною, це така братія, що з ними треба поводитись мудро, це розумні люди”. І я завжди старалась дотримуватись цих настанов.
З часом всі працівники нашої районки стали моїми, без перебільшення скажу, друзями. Зрозумівши журналістську кухню зсередини, я з великою повагою ставилася і продовжую це робити до всіх творців газети. Це дійсно особливі люди, бо далеко не всі, навіть маючи журналістський диплом, залишаються працювати на цій ниві. Тут потрібно мати щось від Бога, як художнику, як скульптору... За період роботи я зустрічала багатьох людей, які могли непогано говорити з трибуни, але викласти думку на папері могли далеко не всі.
Наші таланти
- Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Цінний досвід
У нашій Теофіпольській дитячій художній школі вже склалася чудова традиція – брати участь у всіх творчих конкурсах, районних, обласних, регіональних, всеукраїнських, і навіть міжнародних. Бо всі наші учні надзвичайно талановиті, обдаровані, а ще ж кожний конкурс додає їм досвіду, вмінь, майстерності, формує такі риси, як відповідальність та дисциплінованість. А ще коли діти у цих конкурсах перемагають, для нас це велика радість, адже успіх, перемога сприяють їх мистецькому зростанню.
От ще минулого року п’ятеро наших вихованців взяли участь в міжнародному конкурсі в Туреччині, присвяченому Дню матері. Віталіна Гримак у номінації «Літературний конкурс» написала лист до матері і посіла перше місце. А Каріна Гоцак створила малюнок, де вона з мамою ліпить вареники, і посіла в образотворчому конкурсі третє місце.
Юні та талановиті
- Категорія: № 21 від 27.05.2021 року
Наші серед
переможців
1 березня 2021 року стартував Всеукраїнський конкурс дитячого екомалюнка “Книга і діти, екологія і світ”. Цей конкурс приурочений до Всесвітнього дня охорони довкілля та проводиться в рамках Десятиліття ООН з відновлення екосистем (2021-2030рр.)
Організатори конкурсу - Національна бібліотека України для дітей м. Київ, Національна секція Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги IBBY, благодійна організація “Фонд Миколи Томенка” Рідна країна”, Державна екологічна інспекція України, ТОВ” Видавництво “Ранок”.
На обласному рівні конкурс проводився з 1 березня по 25 квітня 2021 року.
В конкурсі мали змогу взяти участь діти у 2-х вікових категоріях: читачі-учні 1-5 класів та 6-11 класів. Конкурсні роботи готувалися за трьома номінаціями:
- “Наше майбутнє - зелена і чиста планета”,
- “Збережемо свій рідний край”,
- “Скажемо “Ні!” забрудненню Землі”.
Наша духовність
- Категорія: № 20 від 20.05.2021 року
Вишиванка -
символ України
Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.
Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть.
З року в рік предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками. Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори.
В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров’я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов’ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.
Навряд чи майстрині, які започаткували ремесло вишивання, могли собі уявити, що у 21 столітті вишиванка стане символом величного козацького народу. Чому так сталося?
Крізь віки мандрували традиції вишивання. Їх продовжували, розширювали та шанували. Вишиванка змогла осучаснитись і залишитись такою, як тисяча років тому водночас. Саме з нею уособлюють найкращі емоції та думки, адже вона увібрала в себе віковічну історію.
Ювілей
- Категорія: № 20 від 20.05.2021 року
Це наша історія
14 червня єдиному друкованому засобу масової інформації Теофіпольщини виповниться 90 років. Впродовж цього шляху газета відображувала події, які відбувалися на її теренах, писала про людей краю, була і залишається важливим джерелом інформації. 14 червня 1931 року у Теофіполі вийшов перший номер районної газети під назвою «Ленінський шлях», з початку 1967 року, коли відновився Теофіпольський район, газета стала носити назву «Червона зірка», з 18 червня 1992 року – «Життя Теофіпольщини».
Тож наша газета завжди була відображенням сус-пільно-політичного життя краю, була дзеркалом його історії, свідком перемін, які відбувалися. І неважливо, які це були часи, чи тоталітарного режиму, чи часів Незалежності. Бо це наша історія.
Грані буття
- Категорія: № 20 від 20.05.2021 року
Чи ж справедливе та
незалежне таке рішення?
Знову нагадаємо, що 13 жовтня 2020 року тодішній голова Теофіпольської районної ради Андрій Петринюк підписав розпорядження про звільнення директора КНП “Теофіпольська багатопрофільна лікарня” Сергія Шкраби. На переконання Андрія Петринюка, для цього було доволі підстав: систематичне порушення вимог пункту 12 Контракту, здійснення закупівлі ліків, засобів захисту, інших медичних товарів на суму понад 5 тисяч гривень без погодження з головою районної ради або його заступника; неефективне використання коштів, які сільські та селищні ради, благодійники спрямували лікарні на боротьбу з COVID-19; бездіяльність, яка призвела до прийняття Хмельницьким окружним апеляційним судом рішення 17 вересня 2020 року про повне призупинення експлуатації будівлі головного корпусу до повного усунення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ще 18 грудня 2019 року; у слідчому управлінні ГУ Національної поліції України у Хмельницькій області було тривало кримінальне провадження, відкрите за заявою Андрія Петринюка щодо підробки контракту з Сергієм Шкрабою в частині умов оплати праці та терміну дії контракту. Це розпорядження було зачитане на засіданні постійних комісій районної ради в присутності Сергія Шкраби. Цього ж дня він відкрив лікарняний листок, а 2 листопада звернувся з позовом до Теофіпольського районного суду про визнання незаконним та скасування розпорядження районної ради, поновлення його на посаді, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 19 січня 2021 року Теофіпольський районний суд на чолі з головуючим суддею Андрієм Самойловичем прийняв рішення про часткове задоволення вимог позивача: дата його звільнення замінена з 13 жовтня на 13 листопада відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю, в решті позовних заяв позивачу відмовлено. Однак 16 лютого 2021 Сергій Шкраба оскаржив рішення Теофіпольського районного суду в Хмельницькому апеляційному суді. 5 травня 2021 року суд розглянув справу та виніс ухвалу. Про це розмовляємо з Андрієм Петринюком, депутатом Хмельницької районної ради.
Проблема
- Категорія: № 20 від 20.05.2021 року
Ні – геноциду
українського села!
З початку нового року жителів Теофіпольщини лихоманило через наміри Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева закрити 20 загальноосвітніх шкіл громади. Мотивував він своє рішення так: «Це оптимізація освітньої мережі Теофіпольщини, адже малокомплектні школи не відповідають сучасним вимогам якісного освітнього простору». З цього приводу згадався мені епізод однієї телепередачі про Китай. Розповідалося в ній про одну з віддалених провінцій країни, про село, в якому з тих чи інших причин залишився лише один учень і цю школу влада не закриває. Та Бог з тим Китаєм, повернемося на нашу грішну землю. Михайло Тененев розказує, що не вистачає коштів на освіту, медицину, культуру, дороги. Тоді чого варті його передвиборчі обіцянки, які він активно просував під час виборчої кампанії? Якщо голова не знає, де взяти кошти, тоді я йому підкажу. Нехай він змусить сплачувати реальні податки своїх друзів – це такі підприємства як ТОВ «Україна-2001», ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод», ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія». До яких, я переконаний, є питання з боку правоохоронних органів та податкової інспекції. Було б лише бажання та воля. Разом з тим, хотілося б, щоб податкова інспекція прозвітувала перед громадою на сторінках газети: які кошти до бюджету громади сплатили у 2020 році дрібний і середній бізнес, та такі потужні підприємства, зазначені вище.
Сторінка 149 із 261