Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 20 від 20.05.2021 року

Наша хата ніколи

 

не була з краю"


( 90 літ тому, 14 червня, побачив світ перший номер Теофіпольської  районки)

За нестримним летом часу якось мимоволі забувається оте дитяче прагнення «Ех, скоріше б вирости…». А коли вже голову наче сметаною обіллє, скрушно зітхається:


- І де вони, оті роки, взялися?
І, почувши, як Павло Соколов задушевно виводить «Скоро осень, господа», з іронією та водночас гірчинкою констатуєш, що ти вже переступив поріг своєї осені і саме час підбивати баланс. Особливо у переддень солідної ювілейної дати. А така небавом, посеред першого літнього місяця, завітає до нас - тоді виповниться дев’ять десятків літ з дня виходу у світ, себто дебюту першого номера районної газети Теофіпольщини. Відтоді видання стало головним літописцем, широкоформатним екраном багатогранного життя-буття нашого краю, хронікально-аналітичним центром громадськості та індивідумів і, за відомим висловом, не тільки колективним агітатором, а й організатором. Звісно, як і кожна, наша газета була продуктом свого часу, але завше орієнтувалася на головного замовника – читача.

Я не маю наміру висловлювати свої судження про періодичне видання в часовому вимірі, упродовж якого може прожити два цілком сформованих фізично і морально покоління від заснування. Чимало спогадів безпосередніх свідків давніх подій увійшло в анали історії, можливо, нові сторінки ще відкриють дослідники минувшини. Поведу мову про трохи більше як піввіковий відтинок часу, відколи тримаю тісний зв’язок з районкою та без гучних слів можу долучити себе до когорти творців того дива, що готується на редакційній кухні. Починаючи журналістську діяльність сількором у кінці шести- десятих. За третину віку в штаті редакції районки мені судилося пройти усі творчі щаблі кар’єрної драбини: очолювати відділ листів і масової роботи, сільського господарства, партійного життя, радіоінформації, соціальних проблем, працювати на посаді так званого начальника штабу – відповідальним секретарем, двічі очолювати творчий колектив газети, в тім числі й комунального підприємства «Теофіпольгазетадрук».

Категорія: № 19 від 13.05.2021 року

Непохитний та одержимий

Достатньо промовити лише ці два слова, щоб розкрити сутність та окреслити діяння нашого благочинного Теофіпольського округу Православної Церкви України, настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці у Теофіполі, митрофорного протоієрея отця Василя Крисака. Бо вже понад 20 років невтомно йде по шляху служіння Богові, по шляху розбудови Православної Церкви України.
Народився наш мудрий, щирий наставник у селі Шупарка Борщівського району Тернопільської області. Духовну освіту здобув у Тернопільській духовній семінарії та Львівській Православній Богословській Академії. На Покрову вже мине 22 роки, як тодішній митрополит Хмельницький та Кам’янець-Подільський Антоній благословив його на службу, рукоположив у сан священника та дав настанову – збудувати український храм. Служити у Теофіполі отець Василь розпочав майже 17 років тому, тоді і дав собі завіт виконати митрополитову настанову. Крок за кроком він цілеспрямовано йшов до мети, згуртовував навколо цього проєкту керівників району, небайдужих підприємців, аграріїв, простих людей, для яких утвердження Православної Церкви України було головним чинником зміцнення української державності.

Категорія: № 19 від 13.05.2021 року

Порятунок -  у щепленні

І хоч були ризики щодо зростання рівня захворюваності на COVID-19 на Теофіпольщині під час Великодніх свят, у громаді спостерігається спад епідемії. За інформацією завідувача Теофіпольським районним лабораторним відділенням Віктора Побоки станом на 12 травня з початку епідемії захворіло 2233 людей, з початку року – 921, померло 45, з початку року – 27. З початку року захворіло 117 дітей.
А в.о. директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Ольга Ковтуняк повідомила наступне:
- Станом на 12 травня у ковідному госпіталі нашої лікарні перебуває лише 27 хворих, з них кисневозалежних – 15. Тож з киснем проблем немає. Будемо сподіватися, що ситуація буде залишатися стабільною. Сьогодні, 12 травня, в Україні відзначається Міжнародний день медичної сестри. Користуючись нагодою, хочу привітати всіх медичних сестер лікарні з цим святом, подякувати їх за те, що в час пандемії самовіддано трудяться, що взяли на себе величезну роботу по лікуванню та реабілітації хворих, що вони завжди підставляють своє плече лікарям. Зичу всім міцного здоров’я, радості, достатку та всього найкращого.

Категорія: № 19 від 13.05.2021 року

Безмежна подяка


Людині з великої літери

У кожної людини на землі є місце, де вона народилася, виросла. Село чи місто, в якому знайома кожна вуличка, стежинка. Де живуть або жили найрідніші серцю люди. Там і дихається легше, і небо голубіше, і квіти яскравіші. І називаємо ми це місце своєю маленькою батьківщиною.
Я народилася в одному із красивих сіл нашого району, але ось уже більше тридцяти років проживаю в мальовничій Волиці, яку вже давно встигла полюбити і називаю рідним селом. Але не тільки тому, що тут моя домівка, дорога родина, улюблена робота. А ще й тому, що моє прекрасне село живе, розвивається, стає з кожним днем все кращим і кращим. Твердо переконана, що не кожен з нас може сказати це саме про своє село. Дуже прикро, проте на сьогодні багато сіл, не тільки нашого краю, але й всієї України, просто зникли з її карти.
А нам, жителям Волиці, неймовірно поталанило народитися та проживати в такому чудовому селі та ще й поруч з прекрасним односельцем, директором місцевого агропідприємства, істинним патріотом рідного села, невтомним хліборобом Василем Кравчуком. Так, саме завдяки цій чудовій людині, справжньому господареві, ми маємо достатньо комфортні умови для праці і відпочинку.
У нашій Волиці найкраща школа в районі (і не тільки в районі), дитячий садочок, казкове подвір’я якого щоденно наповнене дитячими дзвінкими голосочками. А ще маємо будинок культури, чималу бібліотеку, двері якої постійно відкриті для усіх, хто дружить із її величністю Книгою. Працює прекрасний фельд-шерсько-акушерський пункт.

Категорія: № 18 6.05.2021 року

ДЕНЬ,   ЩО ЄДНАЄ СЕРЦЯ

8 травня – День пам’яті та примирення. А 9 травня весь український народ урочисто відзначатиме 76-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
У ці прекрасні весняні дні буйного цвітіння, ми знову повертаємося до незабутнього травня 1945-го року, аби з великою шаною і повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку із загарбниками. Ціна за перемогу була занадто дорогою. Адже немає жодної сім’ї, яка б не відправила на війну когось із рідних та близьких, немає родини, яку б не обпалило її полум’я…
Минає 76 років з того часу, як відгриміли останні постріли тієї страшної війни, але пам’ять про безсмертний подвиг нашого народу залишається нетлінною, а вдячність – безмежною. І ми завжди славитимемо тих, хто у найжорстокіших боях здобував для усіх нас таку жадану перемогу над ворогом.

Категорія: № 18 6.05.2021 року

Виростила захисників Вітчизни

Нещодавно Ніна Іванівна Яцюк зі Строків, вчителька математики Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів провела на строкову службу свого меншого сина Ваню (фото праворуч). Йому вже 23 роки, закінчив Новоушицький технікум механізації, Подільський Державний Аграрно-Технічний Університет, здобув освіту інженера-механіка.
- Ми по всякому думали, - каже, - бо ж за старшого, Сашу, напереживалися. Та вирішили з батьком, Миколою Івановичем, раз сам хоче, хай йде, ховатися не буде. І, слава Богу, все в нього добре, зараз у «Десні» перебуває, навчається, служба подобається.

Категорія: № 18 6.05.2021 року

Треба


отримати щеплення

На Теофіпольщині спостерігається деякий спад рівня захворюваності на COVID-19. Як повідомив нам завідувач Теофіпольським районним лабораторним відділенням Віктор Побока, станом на ранок 5 травня, з початку епідемії захворіло 2184 людей, з початку року – 872, всього померло 43, з початку року – 25. З початку пандемії захворіло 117 дітей.
За інформацією в.о. директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Ольги Ковтуняк, станом на ранок 5 травня у ковідному госпіталі лікарні перебуває 44 хворих. Тож відповідно проблем з постачанням кисню немає. Чи буде після Великодніх свят спостерігатися зростання захворюваності, поки що невідомо.

Категорія: № 18 6.05.2021 року

85 років від


зруйнування костелу Святої Трійці в Базалії

Цього року виповнюється 85 років від болючих подій для віруючих Базалії руйнації костелу Святої Трійці та репресій римо-католицького духовенства та вірних.
Історія римо-католицьких культових споруд в Базалії є цікавою, багатогранною та трагічною. Перший костел в містечку збудував в 1586 р. князь Василь-Костянтин Острозький. Точного місцерозташування костелу не знаємо, є відомості, що дерев’яний костел розташовувався перед замком, посеред ринку.
На утримання святині князь заповідав по 16 злотих кожного року, а в першій половині XVIII ст. костел мав в Базалії власний фільварок з річним доходом в 300 злотих. Проте, під час пожежі 1 лютого 1759 р. костел згорів, а на його місці для парафіян збудували тимчасову дерев’яну, а пізніше муровану каплицю Св. Роха.

  • Ви тут: 
  • Головна