Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 30 від 29.07.2021 року

Тарас Осецький


допоміг затримати злодіїв

На Ізяславщині поліцейські затримали осіб, які підозрюються у крадіжці з приватного будинку в селі Лютарівка на Теофіпольщині. Допоміг правоохоронцям у цьому член Теофіпольського громадського формування «Щит і Меч» Тарас Осецький, Волицький сільський староста (на фото).
8 липня в обідню пору на лінію «102» надійшло повідомлення від 63-річної жительки с. Лютарівка про те, що невідомі особи проникли до її будинку, звідки викрали грошові кошти та ювелірні вироби.
У цей час до старшого дільничного офіцера поліції Теофіпольського сектору поліцейської діяльності № 1 Олега Федорука, який обслуговує вказану територію, зателефонував член громадського формування «Щит і Меч» Тарас Осецький і повідомив, що помітив підозрілий автомобіль, вказавши марку, колір і номер. Дільничний, хоч і перебував у відпустці, одразу переглянув відео з місцевих камер спостереження, які зафіксували вказаний автомобіль, що рухався в напрямку м. Ізяслав. Олег Федорук одразу ж передав цю інформацію до відділку. Керівництво Хмельницького районного управління поліції ввело план «Перехоплення», і на під’їзді до м. Ізяслав наряд ГРПП зупинив зазначений автомобіль, в салоні якого перебували водій і двоє жінок. Усі вони - мешканці Шепетівки. У них вилучили викрадені прикраси та грошові кошти. Зловмисників затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Категорія: № 30 від 29.07.2021 року

Як так може бути?

Нещодавно довелося мені лікуватися в реабілітаційному центрі у селі Микулинці теперішнього Теребовлянського району Тернопільської області. Заклад хороший, послуги та умови досить непогані. Але не про те я хочу висловитися. Не дає мені спокою картина, яку побачила при в’їзді у це мальовниче село, центр Микулинецької селищної ради. Знаходиться тут братська могила загиблих бійців Радянської Армії, які загинули у 1944 році в боях за визволення Тернополя та області від фашистсько-німецьких загарбників. На могилі пам’ятник, 5 вертикальних стели та 6 горизонтальних стели з прізвищами та іменами загиблих та напис – «Солдату-визволителю Радянської Армії». Але в якому стані ця братська могила! Стели почорніли, не можна розібрати, що там написано, скрізь бур’яни. Як же так може бути? Адже ці бійці визволяли нашу рідну Україну від фашизму, це наруга над їхньою пам’яттю. Є в громаді комунальна служба, це ж святе місце, та й школа у цьому селищі є.
Пригадую, коли я працювала У Теофіпольській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, у Теофіпольському НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія, не раз ми з учнями прибирали братську могилу у Теофіполі, територію меморіалу загиблим землякам у часи Другої світової війни. Це було нашим обов’язком, ми з радістю це робили.

Категорія: № 30 від 29.07.2021 року

Так народжується диктатура

«Добрий цар і злі бояри». Цей метод панування меншості над більшістю пройшов крізь віки. Народи вірили і терпіли гніт пануючої частини населення. Як створили доброго Голобородька олігархи: це у всіх ще, здається, не стерлося в пам’яті. Ще люди добре пам’ятають КВН. Радянський Союз розвалювався, але всесоюзна павутина, тільки вже імперська, була накинута на всі союзні держави. Потім виник комерційний, фінансований відомим олігархом «95 квартал». А згодом передача «Розсміши коміка», яка мала шалену популярність. Де «комік» міг імітувати усмішку і людина ставала щасливою, тримаючи в руках пачки грошей. Якщо учасниками шоу були потрібні люди, то, вважаю, «коміки» часто ігнорували об’єктивністю.
Наступною у цій психологічній операції стала «Ліга сміху», де певні судді корчилися від сміху, щоб завести публіку. Тут знову був застосовний психологічний фактор: війна і злидні давалися взнаки. Народ прагнув «хліба і видовищ», щоб хоч якимось чином вийти з постійного стресового стану. І цим скористалися ті, хто, переконаний, не дуже бажав Україні добра. Побачивши, що народ дозрів, вони створили серіал «Слуга народу», який став програмою до дій, аби кіношний Голобородько був посаджений на трон.

Категорія: № 30 від 29.07.2021 року

А є ще і «батько»

Прочитала в газеті розповідь «Хлопчика врятував пес приблуда». Такий милий Василько і такий гарний пес – Герой. Пес з людським почуттям милосердя. Всі провини падають на матір – Гальку. Згідна. Не гарно, зовсім не по-материнськи. Але народила. Не вбила! Та кожний кий має два кінці. Є ще і зворотна сторона медалі. А де ж «батько»?! Якщо його так можна назвати. Це хіба він?Це звір. Звір!!! І він не один, на жаль. Є таких багато, затремтів на мить і забув. Втік, підло, і вільно гуляє. Може, і сміється з тої мами – Галі. А вона від образи і опустилась на сходину.
А щоб він ніколи не почув того слова «тато»! Щоб йому назавжди і назовсім впало те, що робить його татом. Безсовісні. Де ваше мислення, мізки, гордість. Це ж дитина! ЇЇ потрібно пильнувати, годувати, ростити. Довго!
Мати. Вся відповідальність на неї. Бо вона, бачте, народила. Вона злочинниця. Бо вона мати.

Категорія: № 30 від 29.07.2021 року

Сміх - це


здоров’я

Час невпинно іде. Пропливають роки і століття. Але для нашого народу навіки притаманні прагнення до світла, добра, гармонії з природою. Про це співається у народних піснях, розповідається у сказаннях, приповідках, гуморесках. Бо ж яке то життя без пісні, гумору. Навіть колись розповідали таку чи то легенду, чи то бувальщину... Посилали задовго до нападу на села України, монголо-татари своїх вивідників у розвідку. Повернувшись, мали розповісти, чим люди там займаються. Якщо звітували, що плачуть, то казав хан: «Мають що ховати, можемо мати здобич». Якщо відповідали, що співають, але сумних і тягучих, то казав: «Іти марно, лиш пісні в них зостались». Так, після нашестя ординців мало що залишалось. Але не лише пісні. Закипала в серці лють, та народжувалися невеселі, а потім уже і веселіші жарти. Адже гумор здатен розбудити у людини ті відчуття, які, можливо, притупили біль, чи сум. Гумор допомагав підтримати у важку хвилину, стати сильнішими, перебороти страх, показати себе. Згадайте, хоч би, козацький лист турецькому султану. Адже завжи на Україні народжувалися такі люди, які вміли так підібрати слова, так вцілити ними «не в брову, а в око», що діставалося і ледарям, і сплюхам, і недалеким. Є такі умільці і серед нас. Один із них – житель села Новоставці, член клубу любителів поезії «Ліра» при Новоставецькому будинку культури, та учасник літературно-поетичної студії «Зорі над Полквою» Теофіпольської громади Ростислав Стріхар.

Категорія: № 29 від 22.07.2021 року

Стартували


жнива

У Філії «Рідний край», що належить до компанії МХП, розпочались жнива ранніх зернових.
«Цьогорічна збиральна кампанія у «Рідному краї» стартувала з невеликою затримкою, але ми готові до такого розвитку подій та розраховуємо завершити збір ранніх зернових у заплановані терміни. Прохолодна і затяжна весна сприяла довшому періоду вегетації озимих культур, що позитивно вплинуло на формування потенційно вищого урожаю. Посіви ранніх зернових в доброму стані. Від першої хвилі жнив очікуємо запланований валовий збір. Жнива розпочинаємо своїми комбайнами та автомобілями, а надалі буде залучатись наймана техніка. Види на врожайність інших сільськогосподарських культур, теж хороші, але ми все таки залежні від погодних умов», - зауважив директор господарства Сергій Прокопчук.

Категорія: № 29 від 22.07.2021 року

Торгівля – її стихія

Чи мріяла Лариса Дишкант про професію продавця? Напевно. Адже недаремно після школи пішла вчитися в Хмельницьке кооперативне професійно-технічне училище, а трохи пізніше закінчила ще й Хмельницький кооперативний технікум. Свою трудову діяльність розпочала у 1983 році у Поляхівському сільському магазині. Працювала тут недовго, бо згодом її запросили у районне продоб’єднання, де запропонували роботу продавця у магазині «Хліб». Тут і проходила,так би мовити, своє бойове хрещення продавця. Старалася завжди бути ввічливою із покупцями, дотримуватися розпорядку дня, одне слово показала себе, як продавець, із найкращої сторони. Тоді й перевели Ларису вже на роботу у гастроном №1, де, відверто признається, спочатку було їй нелегко. Адже тут були різні товари, не тільки хліб. Отож, треба було запам’ятати чимало цін, слідкувати за якістю продуктів, вести їх облік. Та, найголовніше, старалася, щоб людина, яку обслуговувала, вийшла із магазину задоволеною і наступного разу знову сюди завітала.

Категорія: № 29 від 22.07.2021 року

«Оленка» працює для людей

Добре, що знаходяться підприємливі, працьовиті люди, які організовують свій бізнес та надають якісні послуги. От в нашому селі пустувала частина приміщення колишнього торгового центру. А тепер тут вже другий рік працює кафе «Оленка». Зроблений сучасний ремонт, тут затишно та привабливо. Не раз вже я чула схвальні відгуки про це заклад, адже тут можна замовити бенкет з нагоди ювілею, хрестин, навіть весілля. Звісно, і поминальні обіди, бо ж нашому житті трапляються не лише радісні події. Але ж ціни тут помірні.
Та нещодавно довелося переконатися мені в цьому самій. Бігли-бігли мої літа та й добігли до ювілею. Відбулося це торжество в «Оленці». Як було прекрасно!Як подумаю, коли б довелося це робити вдома! А так я просто відпочивала та насолоджувалася. Як смачно все приготували, все свіже, страви оригінальні. То ж щиро хочу подякувати кухарю Ніні Воронюк, її помічницям Альоні Воронюк, Наталії Іванюк та Наталії Найденко. Бо ж це велика, важка праця, часом треба працювати і вночі, аби все встигнути. Бувають же дні, коли є кілька замовлень, є й на виїзд замовлення.

  • Ви тут: 
  • Головна