Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 25 від 24.06.2021 року

Холшевнікові - останні


власники Шарлаївки

Назва «Шарлаївка», як топонім, поступово відходить у минуле та забувається жителями Теофіпольщини. Від моменту заснування село мало не лише різні назви, а й різних власників. Спочатку село називалось Волиця Шираївка, пізніше Шараївка (1616 р.), Шарлаївка (1618 р.), а з 1954 р. - Волиця. Спочатку власниками села були князі Острозькі, пізніше - князі Заславські, Сангушки. В останній чверті ХІХ ст. село разом із Волицею Польовою та Ледянкою перейшло у власність Миколи Васильовича Холшевнікова (1822-1907).
Микола Холшевніков, уроджинець Іркутської губернії, походив із обер-офіцерських дітей. В 1843 р. в чині прапорщика Корпусу Лісничих закінчив Лісовий і межовий інститут та був направлений на роботу в Казанську губернію. В 1855 р. в чині підполковника Корпусу Лісничих був переведений в Санкт-Петербург ревізором лісництва. В тому ж році обійняв посаду таємного радника і отримав статус родового дворянина. Підтримував дружні зв’язки з російським поетом М. О. Некрасовим. Мав декілька маєтків в Заславському повіті Волинської губернії. Шарлаївку передав своєму синові Порфирію, в якого часто гостював. Під час одних із відвідин в 1907 р. Микола Васильович застудився та 30 січня помер від запалення легенів. Похований в Санкт-Петербурзі на Смоленському православному кладовищі.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

Надійна зміна

Звісно, краще завжди бути молодим та здоровим. Але так не буває. Хвороби підстерігають нас у будь якому віці, тим більше в поважному. То ж без лікарів, без медиків ніяк не обійтися. І, напевне, нема такої людини, якій би не довелося звертатися в лікарню. Знаємо багато лікарів, медичних сестер, які самовіддано трудяться, день і ніч на посту, на варті нашого здоров’я. Це високопрофесійні, чуйні, милосердні люди, які працюють за покликом серця. Інакше й бути не може, адже довіряємо їм своє життя.
Професію лікаря обрав і Сергій Квасюк з Шибени. Успішно закінчив Тернопільський Державний Медичний Університет імені Горбачевського. Тепер проходить інтернатуру на спеціалізацією «хірургія» в Хмельницькій обласній лікарні, у відділенні судинної хірургії. Хлопець дуже відповідальний, наполегливий, хоче навчитися практичним навикам. Завідуючий відділенням Євген Миколайович Міщенко вже бере його асистентом на операції, навіть доручає самостійно їх проводити. І це на першому році інтернатури. Каже, що буде з нього хороший хірург.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

Оберігаємо людські життя

Наближається День медичного працівника, справді народне свято. Бо ж саме медики: лікарі, медсестри, фельдшери, стоять на варті здоров’я, що є найбільшою цінністю кожної людини.
Цей рік був надзвичайно складний для всіх. Він став справжнім випробуванням професіоналізму, людяності, жертовності, щоденному служінні своїй справі для всіх медпрацівників. Незважаючи ні на що, колектив Теофіпольського ЦПМСД, працівники всіх амбулаторій доклали максимум зусиль, щоб хворі могли отримати потрібну їм допомогу.
За цей рік покращилась матеріально-технічна база закладу. Було придбано за кошти державного бюджету 2 сучасних ЕКГ апарати для Базалійської АЗПСМ та Шибенської АЗПСМ, опромінювачі, 6 штук кисневих концентраторів, пульсоксиметри. Для Волиця-Полівської амбулаторії придбано автомобіль Reno Duster . Придбано також комп’ютерне обладнання та інформаційні програми для покращення роботи в закладі. Звичайно, попереду є ще багато задумів і планів, які, надіюся, зможемо реалізувати.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

Сердечно дякую

Цими днями наша газета відзначила свій поважний ювілей – 90-річчя від дня виходу першого номера. Дуже приємно, що теперішній колектив редакції не забув запросити на урочистості з нагоди цього нас, ветеранів праці редакції та друкарні. Скажу відверто, що для нас це було подвійне свято. Найперше, ми зустрілися із своїми колишніми співробітниками. Адже з багатьма не бачилися роками. А ще, скажу без перебільшення, ми були в центрі уваги цього зібрання. Бо кожного нас згадали, сказали тепле слово, вшанували, вручили подарунки, продуктові набори, а ще пригостили смачним обідом.
Від імені усіх запрошених дякуємо колективу редакції, особисто редактору Галині Тебенько, первинній територіальній організації Національної спілки журналістів України (Андрій Рудюк), голові ради відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимиру Кобері, депутату районної ради Андрію Петринюку за велику повагу до нас, за людяність і щирість.
Хай Всевишній береже вас, посилає вам міцне здоров’я і довгих років життя. А нашій газеті ще довго жити і процвітати і впевнено крокувати до свого 100-річчя.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

П’ятдесят років з улюбленою газетою

14 червня ц.р. виповнилося 90 років з дня виходу у світ першого номера районної газети, яка тоді називалась «Ленінським шляхом», пізніше «Червоною зіркою», а зараз «Життям Теофіпольщини». Цього року з нагоди ювілейної дати відбулося урочисте зібрання теперішніх і колишніх творців часопису, її дописувачів, передплатників, читачів. Шкодую, що через проблеми із здоров’ям мені не вдалося побувати на урочистостях, а тому хочу висловити свої думки про нашу газету.
У селище Теофіполь я прибув 20 серпня 1970 року по направленню на роботу в райком партії на посаду завідуючого оргвідділом. У той час редакція газети займала одну кімнату в приміщенні райкому партії, люди працювали у тісноті день і ніч. З редактором газети Вадимом Шептицьким( хай земля її буде пухом) я познайомилася ще у 1959 році у поїзді «Тернопіль-Львів», коли після служби в армії віз документи для вступу у Львівський університет на факультет журналістики. В купе, в якому я їхав, перебувало кілька студентів університету, в т.ч. Вадим Петрович. Я у військовій формі. Зав’язалася розмова, познайомились, виявилося, що ми з ним земляки із Білогірщини. Я тоді не пройшов по конкурсу в університет, тому, що у моїй папці було лише кілька вирізок із газет із моїми матеріалами, а треба було їх кілька десятків, або працювати в якійсь редакції.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

Про освітянські справи

11 червня у Теофіпольській селищній раді відбувся конкурс на заміщення посад директорів 7 шкіл. Це Базалійська, Гаврилівська, Гальчинецька, Шибенська, Воронівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, Теофіпольський НВК ЗОШ І ступеня-гімназія, Турівська ЗОШ І-ІІ ступенів. 

Ось що з цього приводу повідомила начальник відділу освіти, молоді та спорту Майя Мельник:
- Такий конкурс ми проводимо вперше, тепер такі вимоги, обійняти посаду директора закладу освіти можна лише через перемогу в конкурсі. Тому претенденти посилено готувалися, адже конкурс складався з трьох турів – знання законодавчої бази, розгляд ситуації, презентація освітньої стратегії закладу. Правда, лише у двох закладах – Теофіпольському НВК ЗОШ І ступеня-гімназія та Шибенській ЗОШ І-ІІІ ступенів - було по 2 претенденти, в решти – по одному. Хочу наголосити, що журі було неупереджене, в його складі було двоє працівників Державної служби якості освіти у Хмельницькій області, працівники селищної ради, сільські старости,а очолював журі Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

То куди ж ми


рухаємось?

В сучасних умовах перед територіальними громадами особливо гостро постають проблеми фінансування соціальних об’єктів, житлово-комунального господарства, проєктів місцевого розвитку, утримання органів місцевого самоврядування та інші. Крім того, на даний час загострюються такі соціальні проблеми села, як безробіття, бідність та вимушена трудова міграція, занепад соціальної інфраструктури, демографічна криза та деградація сільської поселенської мережі. Основними причинами цього є ігнорування владою необхідності прогресивних змін в управлінні розвитком сільських територій та нехтування громадською думкою, невирішеність проблеми власників земель.

Категорія: № 24 від 17.06.2021 року

Шлях, що проліг крізь життя 

14 червня, у понеділок, в Теофіпольській селищній раді відбулося зібрання з нагоди 90-річчя виходу першого номера єдиного друкованого видання на теренах нашого краю. Спочатку це був «Ленінський шлях», далі «Червона зірка», з 1992 року славну естафету прийняла газета «Життя Теофіпольщини». Змінювалися назви, та не змінювалося головне – на її сторінках писався літопис нашого краю. Впродовж років, впродовж життя кількох поколінь газета інформувала жителів району про події, які відбувалися, писала про людей праці, була з ними у часи радості та в часи печалі. Була незмінним супутником життя тисяч людей, завжди об’єднувала громаду.

  • Ви тут: 
  • Головна