вологість:
тиск:
вітер:
Роздуми
- Категорія: № 3 від 20.01.2022 року
Фініш, якого не обминути
По своїй професії Він багато бачив таких фінішів. Як сторонніх людей, своїх пацієнтів, так і своїх близьких, і рідних. Рятував, як тільки міг. Як тільки знав. І боляче переносив своє безсилля, той останній фінішний стрибок, до якого життя веде кожного рожденного.
Дуже добре розумів, що і його життєва скрижаль – ось. Уже. Рукою подати. Все ближче і ближче. Але не признавався ні рідним, ні тим більш сам собі. Не хотів вірити. Не мав права. Бо на нього чекали, там, у приймальному кабінеті, хворі пацієнти. Які вірили йому і знали – Він допоможе. Не мав права, бо підростають онуки, яких Він любив божественно! Не мав ... Але сонце сходило і заходило. Час біг невпинно. Беззуба хвороба вщент з’їла мускулисте, порівняно молоде тіло. І Він зрозумів. Все. Впевнено продиктував останній рецепт.
Свято
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
Нова радість стала
У неділю, 9 січня, у Теофіполі, на площі Героїв Майдану відбулося прекрасне дійство – фестиваль колядок та щедрівок «Колядують зорі на Різдво Христове». Його організаторами стали відділ культури та туризму Теофіпольської селищної ради, Теофіпольський Центр культури та дозвілля. Проведення фестивалю різдвяних колядок та щедрівок на Теофіпольщині уже стало гарною традицією. З року в рік аматори сцени, учнівська молодь, усі небайдужі до збереження, примноження та популяризації славних українських традицій збираються, щоб разом заколядувати, поспілкуватися і відчути дух єднання, взаєморозуміння та гармонії. Адже колядки та щедрівки – невід’ємна частина святкування Різдва Христового, бо ж створюють неповторну атмосферу, духовний настрій і відчуття радості народження Спасителя світу.
Проблема
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
Поштовий експеримент:
погляд з іншого боку
Ми вже писали про негативну оцінку жителями Теофіпольської громади, а це 39 сіл, роботи пересувних відділень поштового зв’язку, запроваджених з 1 грудня минулого року. Бо ж люди вважають, що поштові послуги мають бути доступними та зручними, як, до речі, було до цього нововведення, а не навпаки – створювати їм труднощі та незручності.
Нагадаємо, що поштова реформа, або поштовий експеримент (інакше й не назвеш), розпочався у 2018 році у Чернігівській області. Так само від нього потерпали жителі сіл, де населення було менше, ніж 1200 чоловік, і там були закриті стаціонарні поштові відділення. Так само люди обурювалися, зверталися до обласної дирекції Укрпошти, але ж ніхто нікого не слухав, все ж йшло зверху, реформу впроваджували далі, на території інших областей. З достовірних джерел відомо, що керівники обласних дирекцій за це отримували величезні премії, в 500 тисяч гривень. А листоноша в стаціонарному відділенні, працюючи на 0,5 ставки, отримує чистими 2500 гривень. Що ж то в нас за така держава?
Отож, з 1 грудня на Теофіпольщині були закриті стаціонарні відділення поштового зв’язку у Воронівцях, Лисогірці, Кунчі, Турівці, Бережинцях, Лідихівці, Поляховій, Кузьминцях, Волиці, Волиця-Польовій, Олійниках, Борщівці, Гаврилівці та Строках. Листоноші залишилися лише в Поляховій, Олійниках-Колках та Вовківцях. З 1 грудня люди відчули всі недоліки роботи пересувних відділень і те, наскільки складно й незручно стало отримувати поштові послуги. Якщо узагальнити: у грудні 2021 року графіки порушувалися, люди мерзли, в черзі треба було стояти 2-3 години, періодичні видання не доставлялися, скидали все на одну купу, передплатники вчасно не отримували газети та журнали або їх не вистачало, передплата не проводилася, бо на це просто вже не було часу. Звісно, люди були незадоволені, були і матюки, і прокльони. То в чому сенс поштової реформи, від якої людям лише гірше?
Відлуння свята
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
Зробили односельцям свято
Якщо у селі працює будинок культури, звісно, життя буде веселішим. Адже людям треба зустрічатися, спілкуватися, відпочивати, розкривати свої таланти, співати, танцювати. Бо ж не хлібом єдиним живе людина, не можна замикатися в собі, жити лише своїм достатком, своїми клопотами. Тож саме культосвітній заклад має виконувати цю почесну місію - об’єднувати людей, громаду, берегти та пропагувати народні традиції, споконвічні моральні цінності.
Так працює Волицький сільський будинок культури на чолі з директором Наталією Вдович. А нещодавно тут з’явився новий струмінь в особі художнього керівника Тетяни Ящук.
І все ж життя - прекрасне!
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
А жити хочеться
і в 90…
Ніхто із них, напевне, не чекав, що на новорічно-різдвяне свято до оселі Ганни Когут, яка проживає у Мар’янівці Святецького старостинського округу, прибуде стільки людей. Та ще із символічним Дідом Морозом і колядниками під супровід мелодійних звуків баяна. Господарі вийшли зустрічати гостей. У всіх невимушена усмішка на обличчі. Було видно, що вони їм зраділи.
Здавна люди поважного віку цього села, втім, як і багатьох інших, полюбляють збиратися на Різдво сім’ями, цілими родинами. І колядують. Тішаться, що настала доба, коли можна безтурботно зустрічатися разом за спільним святковим столом.
- Це пісенний скарб нашого краю, - обмовився до голови територіальної громади Михайла Тененева очільник ради ветеранів України Теофіпольської селищної ради Володимир Кобера, який був у захваті від побаченого і почутого.
Це наша історія
- Категорія: № 2 від 13.01.2022 року
Історія церкви Святого
Архистратига Михаїла у Волиці
Парафія Святого Архистратига Михаїла у Шарлаївці (сучасна Волиця), має довготривалу історію. Перші писемні згадки про культові споруди на території села датуються XVIII ст.
11 травня 1753 р., згідно церковного літопису 1806 р., з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і в тому ж році освячена деканом Олександром Стебельським церква в ім’я Архистратига Михаїла.
Дерев’яна церква побудована із соснового дерева на дубових штемпелях і підвалах (пізніше поставлена на кам’яний фундамент), покрита гонтою, триглава з трьома залізними хрестами з позолотою, двома дверима із західного і південного боку на залізних завісах, вікон було 12 (6 великих зверху і 6 малих знизу) без решіток. Довжина храму складала 27 ліктів (16,092 м), ширина – 12 ліктів (7,152 м), висота – 35 ліктів (20,86 м), вівтар з притвором по 10 ліктів (5,96 м). Церковну садибу оточувала дерев’яна огорожа із соснових дошок, прибитих до дубових стовпів.
Свято
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Подарували щасливі
миттєвості
Як прекрасно, що не перевелися ще на світі люди, які своїми щирими, добрими вчинками творять маленькі дива, у час дивовижних, сповнених надією та вірою новорічно-різдвяних свят, дарують діткам чудові миттєвості щастя, радості, тепла та любові. Це про вже традиційну акцію ГО «За конкретні справи» з вручення новорічних подарунків вихованцям закладів дошкільної освіти та учням початкових класів загальноосвітніх шкіл Теофіпольщини. Започаткували її та реалізовують впродовж останніх шести років народний депутат України Олександр Герега та депутат обласної ради від політичної партії «За конкретні справи» Віктор Лебединський.
Тож і цієї святкової пори працівники громадської приймальні ГО «За конкретні справи» (що знаходиться у Теофіполі по вулиці Небесної Сотні, 66)Наталія Давидюк та Тетяна Оцалюк завітали до кожного дитячого садочка у нашій громаді, до наймолодших школярів, учнів 1-4 класів закладів середньої освіти.
- Треба було бачити, якою радістю світилися очі дівчаток та хлопчиків, - розказують, - якими щасливими вони були. Та й ми були розчуленими, зворушеними, бо спокійно споглядати це було неможливо. Ми раді, що завдяки Олександрові Володимировичу та Віктору Вікторовичу долучилися до такого прекрасного дійства, отримали масу позитивних емоцій та вражень.
Проблема
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Ще раз про пересувні
відділення поштового зв’язку
Отож, як ми вже повідомляли, з 1 грудня на території Теофіпольської громади пересувні відділення поштового зв’язку розпочали обслуговувати населені пункти, де проживає менше ніж 1200 людей. А це аж 39 сіл, більших, менших – Воронівці, Немиринці, Ільківці, Колісець, Лисогірка, Мар’янівка, Дмитрівка, Кунча, Човгузів, Вовківці, Турівка, Червона Дубина, Лідихівка, Заруддя, Строки, Троянівка, Бережинці, Рідка, Поляхова, Романів, Кузьминці, Волиця, Волиця-Польова, Колки, Олійники, Ординці, Лютарівка, Борщівка, Василівка, Великий Лазучин, Малий Лазучин, Карабіївка, Котюржинці, Підліски, Караїна, Гаврилівка, Медисівка, Єлизаветпіль, Новоіванівка. У складі пересувних відділень залишилися працювати начальники відділень з Лисогірки та Лідихівки, залишилися листоноші у Поляховій, Олійниках та Вовківцях. Тож у цих селах ситуація практично не погіршилася, зміни формату надання поштових послуг люди не помітили.
Знову нагадаємо, що керівництво Хмельницької дирекції Укрпошти запевняло жителів Хмельниччини, що реформування має на меті покращення якості поштових послуг. Що ніщо не зміниться в гіршу сторону, навпаки, все буде дуже зручно, вчасно будуть виплачуватися пенсії, періодичні видання, посилки, перекази, буде проводитися передплата. Що в перші тижні грудня відділення будуть працювати по плаваючому графіку, він буде тестуватися, аби створити графік, який буде зручний для людей. Однак, якщо узагальнити , ніхто не міг передбачити, що все буде так складно, і для жителів сіл і для працівників пересувних відділень. Бо ж графіки у грудні порушувалися, пересувні відділення приїжджали з-запізненням, люди мерзли на холоді, листоноші не розвозили пенсій, газети скидали на купу, не доставляли передплатникам, при чому чогось їх не вистачало, передплату не проводили. Люди масово висловлювати незадоволення, вимагали повернути листонош. Казали, кому така реформа потрібна, в чому економія, навіщо так знущатися над людьми?
Сторінка 124 із 261