вологість:
тиск:
вітер:
У нашому ліцеї цікаво та захопливо
- Категорія: №42 від 19.10.2023 року
Школа відіграє важливе місце у соціалізації кожної дитини. Це місце, де вона не лише здобуває знання, а й розвивається, формується як особистість та громадянин держави.
Новий навчальний рік наш ліцей розпочав з цікавих виховних заходів. Кожен тиждень був насичений та спрямований на всебічний розвиток здобувачів освіти.
Не зважаючи на те, що війна увірвалась в наше життя, перший дзвоник традиційно пролунав 1 вересня в стінах рідного ліцею. У цей день шкільне подвір’я знову наповнилося мелодіями, яскравими барвами осінніх квітів, дитячим щебетанням, посмішками юнаків та дівчат.
День знань був яскравим, емоційно насиченим та дуже зворушливим, адже випускники вже зрозуміли, що таке свято в ліцеї для них є останнім,а першокласники відкрили для себе нову сторінку, де все вперше: перший дзвоник, перша вчителька, перший урок.
Ще одна болюча втрата: загинув Володимир Щур з Новоставець
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
11 жовтня Теофіпольська громада провела в останню дорогу ще одного захисника України – Володимира Івановича Щура з Новоставець. У цій жорстокій війні гинуть кращі – роботящі, добрі, надійні. Яким би ще жити і жити. Трудитися, радіти життю, своїй родині, людям, білому світу. Просто жити. Але все перекреслила ця страшна війна. Хай будуть навіки прокляті ті, хто її розв’язав!
Народився Володимир Іванович Щур 1 жовтня 1967 року. Закінчив Новоставецьку середню школу, відслужив армію. Все своє трудове життя працював у Новоставцях у місцевому господарстві, був і шофером, і комбайнером, і трактористом. Був відповідальним та сумлінним. Був! Як страшно говорити по людину у минулому часі!
З дружиною Людмилою виростили трьох доньок – Альону, Катю та Ірину. Старався батько, доглядав домашнє хазяйство, все на ньому трималося. Намагався всіх підтримати, допомогти. Та 24 січня 2023 року був мобілізований. Не ховався, пішов, хоч йшов йому вже 56-ий рік. Пройшов навчання, потрапив у 33 гірсько-штурмову бригаду. Обороняв Україну під Бахмутом, виконував бойові завдання, був мужнім та відповідальним бійцем.
Дякуємо всім, хто розділив наше горе
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
В страшному сні ми не могли уявити, що буде війна, що доведеться нам похоронити нашого Богдана, хорошого сина та брата. Ніхто не міг подумати, що нашу родину може спіткати така біда. Закована біда, бо життя продовжується, а його, сміливого, мужнього, відважного воїна, захисника Вітчизни більше нема.
Тільки но починав жити, одружився, радів народженню синочка Дем’яна. Та принесли йому повістку і він пішов служити. Як ми надіялися, що все буде добре, що буде перемога, що повернеться живим і здоровим!
Андрій Петринюк: все зібране буде доставлене нашим бійцям та жителям деокупованих територій
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
Як ми вже повідомляли, акція Гуманітарного штабу Теофіпольщини по збору овочів, фруктів, домашніх закруток, продуктів довготривалого зберігання триває. Вже зібране на базі штабу у ТОВ «Подільське» сортується, із закруток формуються ящички-мікси.
Частину зібраного вже відправили через волонтерський центр Володимира Мосейка під Бахмут, до Ланівець для приготування сухих пайків «Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки», а також у Хмельницький до обласного госпіталю ветеранів війни.
Минулого тижня овочі, фрукти, закрутки дозбирали в Гальчинцях, Поляховій, Бережинцях та Рідці, а також у селищі цукрового заводу. Тут жителі цих населених пунктів, прихожани храмів Православної Церкви України, відгукнулися на заклик своїх священників. Від душі принесли, віддали все, що змогли. А прихожани села Гальчинці ще закупили та передали бійцям ЗСУ 10 військових дощовиків.
Коли єдиний син на передовій
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
Вже майже рік, як Богдан Хом’юк зі Строків підписав контракт та служить у Збройних Силах України. Тоді йому ще навіть не було 19 років. Виріс у гарній роботящій родині, змалку був привчений до праці, допомагав батькам поратися по господарству. Після Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів закінчив Теофіпольську ЗОШ І-ІІІ ступені № 2, а в Теофіпольському професійному аграрно-промисловому ліцеї здобув спеціальність газоелектрозварювальника та тракториста. Його життя лише починалося. А тут – війна.
– Богдан у нас єдиний син, – розказує мама Світлана Миколаївна, – він у нас дуже хороший, ніколи у нас з ним не було ніяких проблем, ми, звісно, хотіли б прихилити йому небо, зробити все, щоб його доля склалася якнайкраще. І от у жовтні минулого року він вирішив піти служити у тероборону, тобто у роту охорони 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Йому відмовили, бо ж не служив а армії, а там повиннні бути поранені бійці, з інвалідністю. Але йому запропонували підписати контракт на службу у Збройних Силах України. Приїхав додому і таке нам розказав. Як ми плакали, як просили його, бо ж зовсім ще дитина! А він нам сказав, що це його вибір, і ми повиннні його підтримати, бо хтось же має захищати Україну! І от з четвертого грудня наш Богдан служить, пройшов навчання в навчальному центрі, а з 15 лютого постійно перебуває в «гарячій» точці, на Донецькому напрямку. Відтоді ми день і ніч у тривозі, чекаємо дзвінка чи повідомлення, і так безкінечно. Молимо Бога, щоб зберіг нашу дитину, щоб настала перемога, щоб більше ніколи не було війни.
Маленькими кроками до Великої Перемоги!
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
Нещодавно у Новоставецькому ліцеї до Дня захисників та захисниць України відбувся благодійний ярмарок. Протягом дня усі охочі односельці мали змогу купити велику кількість різноманітної випічки. Окрім того, можна було придбати і вироби, які виготовлялися на заняттях з шкільного підприємництва, що функціонує віднедавна у ліцеї.
Це патріотичні сувеніри, сумочки, фартухи, іграшки, ляльки-мотанки, торбинки для зберігання продуктів, шопери, кухонні дощечки, картини та вишивки із бісеру.
Ось, до прикладу, я придбала шопер, який власноруч зшили учні десятого класу.
Прийшли підтримати дітей їхні батьки, бабусі та усі працівники школи. Також неабияк підтримав дітей і фермер Юлій Вальчук. Місцевий добродій з радістю доєднався до благодійної акції, придбавши повний кульок смаколиків, картину і окремо задонативши 1000 гривень.
Буде «Сад перемоги», буде центр реабілітації
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
У суботу, 7 жовтня, прохолодна вітряна погода не зупинила делегацію волонтерів, громадських активістів, благодійників Теофіпольщини. Прибули вони на чолі з головою ГО «Благодійний фонд Добра, Надії та Любові», організатором Гуманітарного штабу Теофіпольщини, отаманом Теофіпольського коша Українського козацтва Андрієм Петринюком на Подільсько-Волинську Січ задля участі в заходах з нагоди 10-ої річниці створення Тернопільського козацького осередку “Десантно-козацький рій” імені Дмитра (Байди) Вишневецького.
На честь створення цього козацького осередку, який з початку російсько-української війни організував потужний волонтерський центр, на території Подільсько-Волинської Січі був закладений фруктовий «Сад перемоги». В його закладенні взяли участь представники козацьких організацій, волонтери, громадськість Тернопілля, Хмельниччини, Кіровоградщини разом з воїнами Збройних Сил України. Взяв участь також і волонтер волонтерського штабу “Українська команда” волонтерського центру «Я Волонтер” Десантно– козацького рою Українського козацтва, кандидат медичних наук, голова правління “Українського науково-дослідного інституту проблем реабілітації та інтегративної медицини», лікар Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації осаул Українського козацтва Андрій Надкевич. Разом з наказним отаманом Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжим Володимиром Мосейком домовилися про співпрацю у розбудові реабілітаційної допомоги пораненим захисникам та захисницям України та створення реабілітаційного центру на Подільсько-Волинській Січі.
Спонукала молодь творити
- Категорія: №41 від 12.10.2023 року
Днями в Агенції місцевого розвитку в партнерстві з Гончаренко центром відбулися «літературні посиденьки» з Валентиною Філінюк (літературний псевдонім Ганка Сонячна), поетесою, доцентом кафедри української мови та літератури Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
До цієї зустрічі я нічого не знала про цю людину, але цікавість та любов до слова спонукали мене відвідати «посиденьки». На зустріч прибули старшокласники нашої громади та молоді поети, твори яких увійшли до збірки «Ми – діти незламної країни», виданої за ініціативи та фінансової підтримки Дарини Кравчук.
Сторінка 67 із 261