Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Щирі слова вдячності хочу висловити працівникам Святецького сільського будинку культури та аматорам художньої самодіяльності цього закладу – директору Наталії Задерей, художньому керівнику Анатолію Рею, солістам Альоні Сєбко та Ані Ярош. Адже взяли участь у зібранні з нагоди Міжнародного дня волонтера, який ми, актив Гуманітарного штабу Теофіпольщини, організували цього дня задля вшанування людей, які за покликом серця творять добрі справи, вносять свою частку у нашу велику перемогу.

Палко, з трепетом у душі промовляли патріотичні поезії, співали пісні про рідний край, українську землю, про війну, про надію та віру у перемогу України. Бо знає Анатолій Володимирович, як воно, коли син на війні, адже його Дмитро був важко поранений, тепер, як учасник бойових дій, служить в роті охорони 8 відділу Хмельницького територіального центру комплектації та соціальної підтримки. А в Альони син Дмитро воює на передовій, живе мама від звістки до звістки.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Щороку 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил України. ЗСУ завжди були нашою гордістю та славою . А з початком повномасштабного вторгнення про відвагу та професіоналізм українських воїнів дізнався весь світ.

ЗСУ – це меч і щит України, наша опора та захист. Найкращі сини та дочки рідної землі борються за незалежність та свободу своєї Батьківщини.

Тож цього дня до нашого ліцею завітали найдорожчі гості – доблесні і хоробрі чоловіки, які потужною стіною стали на захист рідної землі від окупантів: Андрій Миколайович Коломійчук, Олег Володимирович Писарук, Богдан Миколайович Совінський, Олександр Тарієлович Мурадов, Володимир Сергійович Бойко, Григорій Васильович Синюк, Микола Леонідович Ментух, Іван Петрович Герасімюк, Сергій Михайлович Федорчук, Петро Васильович Герасім’юк, Олександр Вікторович Рожик.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Є у Теофіполі гарна сім’я. Це Тетяна та Іван Лук’янови. Прості люди, народили та виростили чотирьох добрих, слухняних дітей, привчили їх до праці, поваги до людей, привчили самим добиватися чогось у житті.

Старша Саша здобула професійну освіту, живе і працює у Хмельницькому, вже одружена. Середні 18-річні близнята – Максим та Анастасія. Максим закінчив професійно-технічне училище , вже працює у Хмельницькому депо. Найменшому Нікіті лише десять років, а він вже може сам поремонтувати комп’ютерну техніку.

Анастасія ж навчається у Тернопільському вищому професійному училищі сфери послуг і туризму. Розказують батьки, що у школі з нею, як і з усіма дітьми, в них ніколи не було ніяких клопотів. Була старанною ученицею, посилено вивчала англійську мову, вже досконало її знає. А ще писала вірші, вчилася грати на гітарі. Через газету хочуть подякувати її класному керівнику, вчителю математики та інформатики Теофіпольського ліцею № 1 Олександру Васильовичу Ящуку. Бо впродовж навчання у 5-11 класах, вболівав за своїх вихованців, підтримував, давав якісь корисні поради. Тож всі згадують про нього як про хорошого вчителя та справедливу людину, зичать йому всього найкращого.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

15 грудня в Україні відзначається День працівників суду. Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судами. Для виконання покладеної на неї функції судова влада наділена владними повноваженнями і засобами примусу до виконання прийнятих нею рішень. Зокрема, конституційною засадою судочинства є обов’язковість виконання рішення суду, що вимагає від державних органів, посадових осіб, усіх громадян неухильного підкорення велінню судової влади.

Судова влада займає особливе місце в системі державної влади. Взаємодія судової влади з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі “механізму стримувань і противаг”, який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності. Крім того, Верховна Рада України разом із Президентом України беруть участь у формуванні судової системи – призначені суддів. Але суди їм не підлеглі і зазначені органи не вправі контролювати законність вироків та інших судових рішень.

Головною функцією суду є захист прав та свобод людини. У сучасному суспільстві судова влада виконує функцію вирішення юридично значущих справ, які мають юридичні наслідки. Зміст цієї функції полягає в тому, що виключно судові органи та судді, як носії судової влади, мають повноваження щодо юридичної оцінки правовідносин, що виникають у сфері застосування норми права. Суд (судді) компетентний зробити висновок про наявність порушеного права, дати правову оцінку такому порушенню, визначити коло осіб, винних у порушенні норми права, та призначити їм міру відповідальності за таке порушення і, нарешті, визначити належні заходи щодо поновлення порушеного права. Така діяльність суду (суддів), що ґрунтується на праві, підкоряється праву і спрямовується на його виконання, є здійсненням правосуддя. Отже, правосуддя становить зміст судової діяльності по вирішенню юридично значущих справ, що мають юридичні наслідки.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Шостого грудня, минулої середи, поєдналося два свята: День Святого Миколая за новим календарем Православної Церкви України та День Збройних Сил України. Тож у Шибенському ліцеї вирішили цього дня провести цікаві заходи, наповнити їх світлою радістю, добром, позитивом, аби у важкий час для нашої країни, у час страхітливої війни подарувати школярам справжнє незабутнє свято. І так зробилося.

Почалося все з подарунків від Святого Миколая: передали їх всім учням ліцею від орендарів – Філії «Рідний край» ПраТ «Зернопродукт МХП»(директор Юрій Федорчак) та голови ФГ «Траволинь» Володимира Шведи. А депутат Теофіпольської селищної ради від політичної партії «За конкретні справи» Віктор Блюсюк привіз подарунки для учнів початкових класів. Аж переживали хлопчики та дівчатка 1-4 класів, як донесуть додому аж три пакунки з солодощами.

А далі відбувся незвичайний парад новорічних ялинок. Кожний клас створив їх з підручних матеріалів і виставив у фойє ліцею. Кожна з них була унікальною – з рукавичок, з ялинових шишок, з горішків та ялинових гілок, з пластикових пляшок, з паперу, з пінопласту, з дощику, з іграшок.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Взимку є чимало свят, яких з нетерпінням чекають дорослі та діти. В цей святковий зимовий час, з нетерпінням чекали День святого Миколая і у нашому ліцеї.

До здобувачів освіти початкової школи завітали казкові герої – старшокласники Миколай, чортики, лінь, ябеда – карябіда, кікімора, ангели та провели для дітей свято.

Разом із героями і діти співали пісні, гралися, розповідали вірші.

Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до святого Миколая, в яких просять миру, життя без війни і, обов’язково, солодощів. Спонсором свята «Скрізь чекають на святого Миколая» була філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». Це вони підготували смаколики для всіх учнів нашого ліцею.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Хто не знає у нашій громаді Анатолія Козака з Великого Лазучина? Скрізь він свій, наче тут вродився: добродушний, доброзичливий, прекрасно співає, грає на баяні, сипле жартами, з кожним, і з малим, і з старим знайде мову, пам’ятає море всіляких історій, душа компанії. Першим відгукнеться на якусь біду чи проблему.

А три роки вже не брав в руки баяна: якраз на початку грудня 2020, після місцевих виборів, склав повноваження Великолазучинського сільського голови, тяжко стала нездужати матінка Антоніна Філімонівна, а невдовзі й покинула такий любий білий світ. А тут і коронарівус, і війна.

Війна… Як поїхав 22 квітня 2022 року з Віктором Криворукам та його хлопцями на схід завезти бійцям, синам добрих друзів, і продукти, і спорядження, бо ж нічого не було; як побачив вщент розбиті села, як побачив тих хлопченят, що тримали нашу оборону, а чим було її тримати, зброї ж практично не було… Кипіла його душа лютою ненавистю: а ми ж думали, що ми брати!!! Що ж ви, падлюки страшні, виродки, наробили???

Категорія: №49 від 7.12.2023 року

Кривава російсько-українська війна продовжує забирати кращих синів України, її цвіт, патріотів, простих людей, які давали собі раду в житті, дбали про свої родини, хотіли кращого життя, мали надії та сподівання, будували плани на майбутнє. Але ця страшна війна все перекреслила, забрала мрії, майбутнє, нанесла жахливий удар рідним та близьким.

Так, минулого тижня у Житомирі поховали нашого земляка, командира групи спеціального призначення єгерської десантно-штурмової бригади Володимира Савчука. Йому було 34 роки. У Теофіполі батьки втратили найдорожче – свою рідну кровинку, хорошого сина, в Житомирі у дружини не стало доброго чоловіка, а в малого сина – люблячого батька.

Але знову чорна звістка прилетіла у нашу громаду. Загинув боєць з Волице-Польової Анатолій Баляс. Не можна було у це повірити, як кажуть односельці, був цей чоловік дуже добрим, дуже роботящим, вмів все робити, слухав людей, не відмовляв нікому, особливо старшим, був хорошим господарем.

  • Ви тут: 
  • Головна