Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

12 лютого перестало битися полум’яне серце справжнього професіонала, лідера, голови профспілкової організації працівників освіти Теофіпольської територіальної громади Ніни Петрівни Киричок. Все своє життя після закінчення філологічного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту вона присвятила школі та профспілці.

Більше 40 років очолювала профспілку освітян Теофіпольщини. Все її життя – це нескінченна від­да­ність обраній справі. За час роботи в профспілці проявила себе ініціативним, принциповим та вимогливим керівником, талановитим організатором, чуйною, уважною, щирою, доброю людиною, готовою допомогти кожному, хто цього потребував. Адже постійно зосереджувалася на питаннях захисту прав та інтересів вчителів.

Тож своєю невтомною працею, досвідом, інтуїцією, вірою в позитивний результат здобула заслужений авторитет серед освітян краю. Її активна життєва позиція, високий професіоналізм, значний особистий внесок у соціально-економічний захист спілчан, у розвиток освітянського профспілкового руху були неодноразово відзначені нагородами – грамотами, подяками. Не зупинялася на досягнутому, вишукувала нові, цікаві, нестандартні методи роботи з профспілковим активом.

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Хай би їх усіх шляк трафив чи копнула качка...

От придумувати вміють для людей задачки.

Щипніть, вкусіть мене добре, най прийду до тями.

Поясніть, як щось не знаю, простими словами.

Може, вже війна скінчилась, – мені не сказали?

Як-не-як, а у Фейсбуці, щось би прочитала.

Ні, новини не змінились, ще більше лякають,

Щодня хлопців молоденьких у землю ховають....

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини, вантаж для бійців має відправлятися з наступного тижня на Запорізький напрямок, а пізніше ДАФ буде відправлятися на Харків. Бо ж дуже там велика біда.

А минулого тижня голова штабу Анатолій Козак, його заступник Василь Гандовський та представник штабу Микола Тимощук приїхали до бійця Івана Кротевича з Гаврилівки. Мав вже їхати у свій бойовий підрозділ після короткої відпустки. Перед тим заїхали у Борщівку, А в Новоставцях Галина Фесун зі своїм сином Олександром Панчуком передали бійцеві по три пари теплих рукавиць та валянок.

– Передали ми Івану Кротевичу, – казав Анатолій Козак, – все це від дуже добрих людей, а ще трохи продуктів з гуманітарного вантажу з Німеччини. Бо ж всього там треба, побажали повертатися з перемогою. Щоб дочекалася родина, щоб ніхто більше не плакав, щоб була радість. Тож хай береже його Бог!

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Те, що з початку цієї війни в Україні розгорнувся потужний волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України, красномовно свідчить про те, що українці хочуть жити в незалежній державі, що вони понад усе цінують волю та свободу. У нашій газеті ми постійно розповідаємо про волонтерський рух на Теофіпольщині, але людей, які безкорисливо роблять добрі справи задля підтримки мужніх захисників Вітчизни, є ще багато.

Тож наша розповідь про Марію Постернак з Лисогірки, її сім’ю, які з перших днів війни і до сьогодні волонтерять. Попри велике господарство, городи, знаходять час для цієї напруженої, невтомної роботи.

У їх затишній оселі розмовляємо з Марією Костянтинівною та її донькою Танею. Привітні, доброзичливі. А на підвіконні вже стаканчики з посіяним насінням перцю чілі, посудинки з посадженими коренями імбиру.

– Хочу, щоб була своя розсада гіркого перцю, – каже господиня, – бо ж роблю таку смачну вітамінну приправу для хлопців, а ще ж ліки такі – лимони, мед та імбир. А він же такий дорогий, 200-250 гривень за кілограм, то хочу виростити сама, на городі. Другі такі ліки роблю з часником, теж вони дуже корисні. То знаєте, скільки саджу цибулі та часнику? Сотих зо п’ять. Бо як інакше, треба ж передавати на фронт, і для себе треба.

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Цього дня хата Степана Левчуня у Шибені наповнилася дзвінким гаморем, веселощами, дитячими пустощами. Це зібралася уся велика рідня Анісії Олександрівни – мами, свекрухи, бабусі та прабабусі.

8 лютого зустріла вона на своєму життєвому порозі дев’яностий день народження. Привітали ювілярку з поважними літами секретар Теофіпольської селищної ради Роман Непотас, головний спеціаліст загального відділу Теофіпольської селищної ради, голова первинного ветеранського осередку сіл Шибена та Гаївка Володимир Бурлак, голова ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Щит і меч» Анатолій Стучинський, заступник голови відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади – автор цих рядків.

Цвіла іменинниця від радості. Адже в її честь сини Степан та Віктор, невістки Валентина та Любов влаштували для неї ціле сімейне свято. Заслужила його берегиня роду Левчунів.

Від Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева вручили її грамоту за багаторічну працю в сільськогосподарському виробництві та матеріальне заохочення. Отримала Анісія Олександрівна і цінні подарунки, букети живих квітів. Повіншувала її і подруга дитинства та по колгоспній роботі Анісія Якимівна Ротчук. Бажали винуватиці свята щоб її велике, добре, любляче серце билося ще довго-довго та випромінювало, дарувало родині своє тепло.

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Нещодавно команда нашого спортивного комплексу Теофіпольського цукрового заводу брала участь в чемпіонаті Хмельницької області з гирьового спорту. Команда була з 14 спортсменів, це юніори, дорослі та ветерани. Всього у чемпіонаті взяло участь 60 спортсменів.

Ми виступили прекрасно, посіли 1 командне місце та виграли кубок області.

З нашої команди 6 спортсменів-юніорів відібрані на чемпіонат України, який відбудеться у Полтаві з 28 лютого по 3 березня. Це Влад Василюк, Валерія Велічко Валерія, Катерина Мусіюк, Іван Кульчевич, Максим Шклярук, Андрій Жилюк. А ми з Василем Гливим візьмемо участь у чемпіонаті України серед дорослих та ветеранів у Києві.

Категорія: №7 від 15.02.2024 року

Створити найкращий продукт, не робити зайвої шкоди, здійснювати бізнес, щоб надихати – місія шкільного підприємництва, яке віднедавна функціонує в Новоставецькому ліцеї. Шкільне соціальне підприємництво – це заснування школярами власної справи просто у школі. Це можуть бути різноманітні ідеї – рукоділля, випікання, вирощування. Тобто, все залежить від бажань та вмінь школярів.

Напрям Новоставецького ліцею – виготовлення напівфабрикатів. Учні 10 класу готують млинці, а учні 11 класу – шкільну міні-піцу. Головна мета такого проекту – дати можливість дітям створити власну справу, спробувати реалізувати себе в межах школи.

– Створення підприємництва є рекомендацією нашого голови ОТГ Михайла Михайловича Тененева. Поки що ми вирішили, що будемо готувати і продавати. Для цього в нас є хороші плити та достатньо місця в харчоблоці. Ми тільки розпочали роботу і ми не перші. У нашій громаді є освітні заклади, які вже дуже гарно проявились, і продовжують активно просувати своє підприємництво, – розповідає директорка ліцею Людмила Маринюк.

Категорія: №6 від 08.02.2024 року

Прочитав у нашій газеті повідомлення Віктора Мовчана «Не знаючи минулого, ми не побудуємо майбутнього». Я згодний, що наше героїко-трагічне минуле забувати не слід. У Другій світовій війні 1939-1945 років загинув мій старший брат Сергій Іванович Єднобик 1926 року народження, а батько був двічі поранений – за батьківщину, за Радянський Союз.

Але останні події заставляють нас по-новому осмислити навколишній світ, розставити нові пріоритети. Російська федерація забула про те, хто разом з нею боронив Радянський Союз, забула про чотири Українських фронти, про величезні жертви українського народу у цій війні і підступно, без оголошення війни, 24 лютого 2022 року напала на Україну, о четвертій годині ранку, як це зробили німецькі фашисти.

  • Ви тут: 
  • Головна