вологість:
тиск:
вітер:
Подарували прекрасні миттєвості
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
Попри дискусії у суспільстві Верховна Рада і досі не прийняла рішення про відміну святкування Міжнародного Дня прав жінок та миру 8 Березня як державного свята та не узаконила відзначення Дня української жінки 25 лютого. Хоч старше покоління не вбачає у цьому святі чогось страшенно шкідливого для розвитку демократії в нашій країні, не бачить у ньому відголоску тоталітарного минулого.
Тож з ініціативи ветеранського та волонтерського активу нашої громади напередодні 8 Березня у Теофіполі у затишній «Золотій рибці» Олександра Яремчука відбувся зворушливий захід. Тут вшанували жінок різного віку, які мають активну громадянську позицію та стали учасниками потужного волонтерського руху на підтримку Збройних Сил України. Бо наразі це головне: якщо ти не на фронті, то в тилу ти маєш робити все, що можеш, аби внести свою частку у таку довгождану перемогу.
Світлого настрою, дружньої атмосфери зібранню додала делегація волонтерів з Ланівець та Тернополя на чолі з головою правління ГО «Десантно-козацький рій», головою Благодійного фонду «Подільсько-Волинська Січ», членом громадської ради при Тернопільській обласній військовій адміністрації, керівником відомого волонтерського центру генерал-хорунжим Володимиром Мосейком.
Захищати Батьківщину повинні всі
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
Вже понад два роки триває повномасштабне вторгнення російської федерації на територію нашої незалежної, суверенної держави, вже понад два роки в нашій країні запроваджений воєнний стан та загальна мобілізація. Впродовж цього часу ми, працівники 8 –ого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виконуємо бойові завдання – постачаємо на території відповідності людські та технічні ресурси.
І будемо продовжувати це робити до самої перемоги. І з кожним місяцем нам стає важче і важче це робити. Знаходяться цілком здорові чоловіки, які раптово стають опікунами або інвалідами. В той же час вони працюють, розважаються, ведуть світське життя. І нема для них війни, служити вони не хочуть, але ж і в окупації жити вони не хочуть. Але хочуть, щоб хтось для них здобув перемогу. В той же час наші бойові підрозділи на фронті знекровлені, недоукомплектовані, бо це війна, і ми несемо втрати, є загиблі, пропалі безвісти, полонені, поранені.
Дуже сподіваємося, що з прийняттям змін до закону України «Про мобілізацію», відділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки отримують більші повноваження, і це буде справедливо. Бо йти служити, захищати Батьківщину повинні всі. Також закликаємо всіх чоловіків, кому вже виповнилося 27 років, прийти до нас для уточнення даних, для отримання військово-облікового документа нового зразка. Бо це обов’язок чоловіка призовного віку, ми нікого не маємо шукати.
Мав велике бажання наступного року зі своїми голубами взяти участь в конкурсі: історія загиблого Героя із Хмельниччини Василя Семенюка
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
Захисник України Василь Семенюк із села Лисогірка Теофіпольської громади загинув 13 лютого 2024 року біля села Шандриголове Краматорського району Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.
Інтерв’ю у Василя про його захоплення було взяте ще 31 жовтня 2021р. В ньому він нам розповів про свою птицю, породи та догляд за ними.
— Чому вирішили розводити саме такі види птиці?
— Навіть не знаю, мені це подобається ще з дитинства. Спочатку тримав тільки прості голуби, потім купив поштові, статні, американські дутиші. Взагалі, коли я жив з батьками, то не мав можливості тримати їх велику кількість. Коли почав заробляти власні кошти, одружився та переїхав від батьків, приділив цьому захопленню більше уваги. Зараз захотів розводити павичів. Думаю тримати для себе, а пізніше, можливо, продавати. Адже це не поганий підзаробіток, їхня ціна стартує від тисячі до десяти тисяч гривень залежно від породи.
— Які породи птиць у вас є?
— Є приблизно 20 пар голубів, а саме бойний голуб іранець, краснодар, кучерявий голуб, павлін, німецький монах та сизий. Ще є пара індійських павичів.
— Яка порода голубів ваша найулюбленіша?
— Бойний голуб іранець. Він дуже стійкий до вітру і може довго перебувати в польоті. Має досить спокійний характер та не є вибагливим в догляді.
ДАФ знову готується до відправлення
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини, а ми продовжуємо звітувати про його роботу перед громадою. У найближчих планах – відправлення великого вантажу фурою, це ДАФ ТОВ «Подільське». Чому знову фура? Бо це питання логістики, малі буси забирають менше пального, але можуть перевезти до 2 тонн вантажу. Тоді як ДАФ може перевезти понад 25 тонн вантажу. Тож будуть збирати фуру. Але на складі штабу вже залишилося мало потрібних продуктів.
Щоб її відправити, треба знову збирати картоплю, моркву, столові буряки, капусту, цибулю, часник, крупи, печиво, чай. Запити на такі продукти надходять від військових частин. Тож акції по збору продуктів продовжуються.
Минулої п’ятниці, якраз на 8 Березня, голова штабу Анатолій Козак забрав зібране у Борщівці. Долучилися до організації збору директор сільського будинку культури Майя Пейда та волонтер Ярослава Островська. А в понеділок,11 березня, забирав з Базалії та Гальчинець.
Долучилося все село
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
З початку цієї страшної війни настоятель нашої церкви Іоанна Богослова отець В’ячеслав просив нас кожної поминальної суботи приносити такі пожертви, які б можна було відправити нашим мужнім бійцям.
Які там, на передовій, тримають оборону від лютого ворога, крок за кроком визволяють нашу рідну землю від клятих загарбників.
І ми так робили, а все принесене відправляли через волонтерів або напряму до військових підрозділів.
На останню поминальну батьківську суботу знову отець В’ячеслав загадав нам так зробити. І наші добрі прихожани, майже все село, масово принесли до церкви продукти довготривалого зберігання. Це цукор, цукерки, печиво, тушонка, рибні консерви, олія, мівіна, яблука, вермішель, крупи, вафлі, згущене молоко, енергетичні батончики, чищені горіхи.
Разом з Ганною Блащук та Галиною Морозюк ми все посортували, а Олександр Луцик відвіз у Теофіполь, на базу Гуманітарного штабу Теофіпольщини. Бо знаємо, що з цього волонтерського центру все потрапляє до наших хлопців.
І надалі будемо так робити, бо хочемо вносити свою маленьку часточку у нашу велику перемогу.
Авторка і виконавиця пісень – Анастасія Гнатюк
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
«Талановиті діти – гордість Хмельниччини» – під такою рубрикою Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва розповідає про юні таланти, котрі проявили себе у тому чи іншому виді мистецтва.
Анастасія Гнатюк – учениця 6 класу Теофіпольського ліцею № 2, яка сама пише пісні і виконує їх під власну музику.
А співає Настя з чотирьох років. Першою піснею, яка припала їй до душі, і котру вона із задоволенням подарувала своїй бабусі, була «Мамина сорочка» (її дівчинка виконала під фонограму). Згодом здібності Анастасії помітила музичний керівник дитячого садочку. Вона й направила Настю у Теофіпольську школу мистецтв на відділ народного співу. У шість років дівчинка вже здобула ІІ місце на конкурсі «Перлинкове намисто» з піснею «Світить місяць, світить ясний», яку заспівала акапельно.
Перша вчителька з вокалу Наталя Іванівна Шевченко відзначила талант юної виконавиці і почала допомагати їй розвивати народний голос. Але так сталося, що невдовзі вона переїхала в інше місто. Тоді у Насті з’явилося бажання співати не тільки народні пісні, а й хіти світового рівня. У цьому їй допомогли близькі до сім’ї творчі люди. Взагалі, Настя – щаслива дитина, бо має прекрасних батьків, які її завжди підтримують і надихають. Мама Алла і тато Віктор шукають різні можливості, щоб допомогти дочці реалізувати свої мрії. Також у цьому допомагає їй і старший брат Діма.
Здобули хороший досвід
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
З 28 лютого по 3 березня у Полтаві проходив чемпіонат України серед юнаків, дівчат та юніорів з гирьового спорту. Хмельницьку область представляла команда юних спортсменів з нашого відділення гирьового спорту спортивного комплексу ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод». У чемпіонаті взяли участь понад триста спортсменів з усіх областей України.
Як ми виступили? Звісно, сподівалися на перемогу, та суперники виявилися дуже сильними. Була сильна конкуренція, порівняно з минулорічним чемпіонатом були збільшені нормативи. Тож, зважаючи на все це, виступили досить непогано. Так, третє місце (довгий цикл) посів Максим Шклярук. Також третє місце (поштовх) здобув Іван Кульчевич. Вже друге місце (поштовх) посів Максим Шклярук. Третє місце (поштовх)здобула Катерина Мусіюк. Третє місце (ривок) посіла та ж Катерина Мусіюк. Була ця дівчинка другою у двоборстві, а четверте місце у цьому виді змагань посіли Валерія Велічко, Андрій Жилюк та Владислав Василюк.
Пише з душею
- Категорія: №11 від 14.03.2024 року
Скільки у світі людей – стільки й у них улюблених занять. Однак, хтось може себе шукати усе життя, а комусь вдається знайти себе дуже рано. Три роки тому віднайшла себе в улюбленій справі наша 29-літня героїня Даша Філімончук. Дівчина пише вірші і понад усе любить своє захоплення. Хоч іще молода, але завдяки своїм творчим доробкам – вже відома широкому колу читачів Теофіпольщини. «Бо, все що створене людським розумом – має шанс побачити світ. І не важливі думки інших, критика чи осуд. Головне, що ви це створили і це ваша «особистість», – каже авторка.
Народилась Даша в селі Вовківці. Після закінчення школи вступила в Хмельницьку гуманітарно-педагогічну академію на спеціальність філологія (вчитель української мови та літератури), де здобула ступінь бакалавра. Як розповідає, у студентські роки цікавилась педагогікою, мовознавством та дитячою літературою. Ділилася своїм досвідом, любов’ю до дитячих сердець та морально підтримувала дівчину її мама – Софія Євгеніївна, бо ж і сама присвятила себе дітям, пропрацювавши майже сорок років на вчительській ниві. Після закінчення навчання вийшла заміж і народила донечку Єву.
Ще із шкільних років Даша захоплювалася поезією Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Ліни Костенко. Втім, власну поезію розпочала писати відносно нещодавно. А саме, поштовхом до початку творчої діяльності дівчини стала пропозиція її викладачки Валентини Філінюк. З вдячністю Даша згадує свою наставницю, адже саме вона, певною мірою, зуміла прищепити їй любов до написання віршів.
Сторінка 57 із 267