Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Наближається світле Воскресіння Христове. Тож наш Гуманітарний штаб Теофіпольщини проводить акції по збору овочів, продуктів довготривалого зберігання для бійців Збройних Сил України. Адже перед цим найбільшим християнським святом плануємо поїздки на передову. Завеземо хлопцям, в тому числі і нашим землякам, великодні смаколики та все те, що зараз збираємо. Бо всього там треба.

І щоб вони відчули, що ми про них не забуваємо. У вівторок, 9 квітня, були ми в Борщівці. Які в цьому маленькому селі живуть хороші люди! Беруть постійну участь в наших акціях. Організовують їх директор Борщівського сільського будинку культури Майя Пейда та волонтер, мама військовослужбовця Ярослава Островська.

Тож забрали ми вдома у Ярослави картоплю, інші овочі, яйця, часник, а ще пледи, подушки та спальний мішок. Пригодиться це нашим бійцям, хоч тепер пригріло, та ночі ще будуть холодні.

А далі ми завантажили з будинку культури те, що знесли люди на заклик Майї Іванівни – картоплю, цибулю, закрутки, воду, вермішель, печиво, туалетний папір. Всім жителям Борщівки, які долучилися до нашої акції від імені штабу висловлюю велику вдячність.

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Третій рік триває повномасштабне вторгнення російської федерації на територію суверенної, незалежної України. Третій рік триває кривава, страхітлива війна, яка забирає кращих українців, відданих патріотів своєї Вітчизни. Та доводиться констатувати: коли в країні розгорнувся потужний волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України, коли прості люди віддають останнє, аби підтримати воїнів, в країні складається загрозлива ситуація з поширенням такого виду злочинної діяльності, як шахрайство.

Діють безліч шахрайських схем: знаходяться спритники, які маніпулюючи довірою людей, обманюють їх, дурять, виманюють гроші, позбавляють права власності, підробляють документи, згідно яких стають спадкоємцями та власниками майна, нерухомості тощо. Про основні схеми, які використовують шахраї, про те, що робити, щоб не стати їх жертвою, розмовляємо з начальником сектору поліцейської діяльності № 1 відділу № 2 Хмельницького районного управління Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області підполковником поліції Олександром Паламарчуком.

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Як невпинно летить час. Він чимось нагадує міграцію птахів, які ранньої весни прилітають до своїх покинутих гніздовищ, а восени, з настанням холодів, зібравшись у великі зграї-ключі, залишають обжиті місця. Так і людське життя. Відлічує всміхнене літечко, цвіт акації, яка розвіює-розпилює свої тонкі аромати на всю округу.

Витає щедрістю осінь, природи вічної таїни, де в легенькому тремтінні, немов кудись поспішають роки. А весна завжди пробуджує бажання до життя, бо часто вона повертається у спогадах.

Так і нинішня, ювілейна для Тадеуша Островського, знаного на Теофіпольщині журналіста та краєзнавця. На його славному життєвому календарі 15 квітня перегорнеться 75-а сторінка.

Коли приїздив на вихідні або святкові дні до рідної Борщівки, стін батьківської оселі, то перш за все присідав на лавочку, що тихо притулилася біля старої крислатої яблуні. Дерево-натхнення завжди обдаровувало щедрим ужинком соковитих антонівок. Здається, що в цьому райському куточку проходили його будні. Дитячі та шкільні роки, золота юність, а, зрештою, і сама пора зрілості. Під її затишною кроною-дахом, як пригадує іменинник, народився і визрів перший допис до Волочиської районної газети «Зоря». Тут загорілися і перші самостійні уроки творчого пера і літературних об’єднаннях часописів «Зоря» та обласних «Радянське Поділля» та «Корчагінець». А ще згодом ділився враженнями від армійської служби. Летіли рядочки ластівками-листами» «Клубу інтернаціональної дружби», що діяв за його сприяння, як старшого піонервожатого Великолазучинської школи. Саме старшокласники цього навчального закладу подорожували із своїм вожатим по великих просторах ближнього та далекого зарубіжжя.

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Цей гумористично-ліричний вірш-спогад із років незабутньої юності написала людина веселої вдачі Антоніна Трохимчук (Кобилянська) з Базалії. І присвятила вона це дружнє поетичне творіння своєму колишньому однокласнику, знаному на Хмельниччині журналісту Тадеушу Казимировичу Островському з нагоди його 75-ліття від дня народження.

Колегам пана Тадеуша по колишній праці в райгазеті сподобався стиль викладу тих подій на папері гумористично-самокритичного твору самобутньої поетеси з Базалії. Це, скажемо відверто, не завжди під силу навіть професійним творцям поетичного жанру.

Отож, щоб звеселити настрій ювіляра, піднести настрій читачам газети «Життя Теофіпольщини» колеги попросили редакцію знайти місце цьому твору на її сторінках. Адже журналіст Тадеуш Островський понад три десятки років сумлінно висвітлював на сторінках цього часопису трудові будні і свята Теофіпольського краю.

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Село в ніжних обіймах зелено-оксамитових полів. Добротні і чепурні будинки з витонченими прикрасами міцно врослися в землю обабіч дороги. Заасфальтована вулиця, мов стрічка, в’юниться селом. Усе довкола чарує зір. І хоч ми звикли до цієї гарної природи, до рідного села. Але буває часом замилуєшся краєвидами. Оксамитовий рай. А у ньому перлина – місцевий ліцей. Стоїть він чепурний і ніби світиться м’яким теплом своїх стін, посміхається теплими очима вікон до шкільного подвір’я, яке буяє кремезними горіхами, стрункими білокорими берізками та розлогими сливами.

Це не лише споруда, це серце, повітря, емоції, життя маленького села. Тут не лише здобувають знання, закладається фундамент майбутньої особистості. Тут навчають жити. Це місце, де народжується завтрашній день нашої країни, формується її майбутнє.

Сьогодні ми поведемо мову про нашу велику шкільну родину, про всіх – учнів, вчителів, батьків. Ми родина з того самого дня, як пролунав для нас перший дзвоник, з того часу, як ми переступили шкільний поріг. Породичала нас усіх школа. Ми живемо разом, ми вчимося разом, ми думаємо разом – і тільки разом ліцей сьогодні працює.

Незабаром закінчиться черговий навчальний рік. Це радість для школярів, відповідальність для випускників, роздуми і зворушливе занепокоєння для батьків, вчителів, адміністрації ліцею. Яким був цей рік…Найкращі моменти пригадуємо ми, ліцеїсти, педагоги та батьки Гальчинецького ліцею. Погортаємо сторінки умовної книги про шкільне життя 2023-2024 н.р.

Категорія: №15 від 11.04.2024 року

Вихідні прийшли. Субота. Я вдосвіта встала,

Бо синові на роботу їсти готувала.

Була тиждень у відпустці – за власний рахунок!

Ще зробив відділ освіти для нас «подарунок».

На два дні нас відрядили на курси, щоб знали,

Що таке освітні втрати й вміло їх долали.

А до того ж треба тести, на «відмінно» здати,

Бо получиш дулю з маком, не сертифікати.

Категорія: №14 від 4.04.2024 року

Виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а тепер, в умовах військової агресії рф проти України, її важливість складно переоцінити.

Усе, що відбувається зараз – виклик для школи, для вчителів та учнів, які найбільше потребують підтримки та розуміння. Дітям потрібна наша впевненість у тому, що все буде добре, наша стійкість та віра в Перемогу.

Зважаючи на це, багато уваги ми приділяємо ментальному здоров’ю учнів. Години спілкування проводимо у форматі тренінгів, спрямованих на стабілізацію емоційного стану дітей, навчаємо прийомам, які допоможуть їм швидко опанувати себе у критичних ситуаціях, правилам безпеки для збереження життя та здоров’я.

Категорія: №14 від 4.04.2024 року

Куди ж ви дивитесь, народи?!

Сьогодні ми, а завтра — ви.

Л. Костенко

***

Ну що, народи, де гучні промови?

Так-так, вже чули ваші співчуття...

Цієї ночі ми не спали знову,

Нас розбудило всіх сирен виття.

А ви вночі нічого не боялись?

В підвали не ховались чи в метро?

А в нас земля від вибухів здригалась,

З усіх сторін палало та гуло.

  • Ви тут: 
  • Головна