вологість:
тиск:
вітер:
Пишемо книгу
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
ДОРОГАМИ
ЖИТТЯ І СМЕРТІ
Людину, котра у вкрай небезпечній ситуації врятувала чиєсь життя, вважають справжнім героєм. Однак воїн-інтернаціоналіст Іван Дмитрович Білич зовсім протилежної думки. У роки неоголошеної афганської війни він врятував від смерті офіцера, що в армії є проявом героїзму і доблесті. Однак Іван Дмитрович запевняє, що нічого такого особливого в його вчинку немає: на його місці так би вчинив кожен вірний присязі солдат. Та й не тільки щодо офіцера.
Втім, про цей яскравий епізод розповімо більш детальніше згодом. А поки що про найбільш цікаве з біографії нашого героя, котрий все своє життя приурочив авторейсам далеким і близьким. Насамперед повідомимо читача, що Іван Білич родом із Святця. На все життя вибрав для себе професію шофера. А цей фах: куди правду діти – чи то в мирні дні, чи то на фронті – людина має завжди берегти себе від можливої небезпеки. Але давайте все за порядком.
РАЗЮЧІ КОНТРАСТИ
Якось запитав я в добродія Білича, чи пам’ятає він про те, як його випроводжали до лав Збройних Сил Радянського Союзу, то Іван Дмитрович без всілякої іронії повідав свій спогад:
- А хто з людей мого чи старших поколінь може забути оті порівняно недалекі 80-ті роки?! Вечіркові столи в буквальному розумінні цього слова гнулися від наїдків та напоїв. З піснями й танцями веселилося все село. Щасливої дороги рекрутові бажали не тільки рідні, знайомі, друзі та сусіди, а й керівництво того підприємства, де призовник мав честь працювати. Багатолюдно було також біля райвійськкомату, куди я прибув із Святця із своїми проводжаючими. Тут також лунали пісні, звеселяла людей музика. Такі радісні проводи до армії не можна забути. Веселі й радісні часи були!
До 600-річчя Теофіполя
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ КОСТЕЛ
СВЯТОЇ ТРІЙЦІ:
ТАЄМНИЦІ, ЦІКАВИНКИ, ВІДКРИТТЯ
Серед назавжди втрачених для Теофіполя історичних пам’яток є костел Святої Трійці.
Жителі містечка та району добре пам’ятають величну будівлю, яка височіла в центрі, навпроти універмагу. Поруч з нею побудували двохповерхове приміщення, де були кулінарія, гастроном та ресторан. У старому костелі якийсь час була пекарня. Нині на місці зруйнованої святині знаходиться районна Дошка пошани та невеличкий сквер.
Через сорок п’ять років після руйнації люди згадують і потужні вибухи, якими підривали кам’яні стіни, і надгробну плиту княгині Теофілії Стрижислави Сапєги з Яблоновських, і загадкове зникнення її останків.
Ми зробили спробу відновити окремі епізоди таємничої, цікавої та трагічної історії Теофіпольського костелу Святої Трійці.
Cтруни душі
- Категорія: № 17 від 23.04.2020 року
Дружимо все життя
Рік за роком летять роки. Здається, ніби вчора, ми були школярами, та минула юність, наступила зрілість, вже й на поріг життя ступив золотий ювілей. То ж на душі і радісно, бентежно, і трохи сумно. От і моїй найкращій подрузі Неонілі Шведі з Шибени 21 квітня виповнилося 50. З нею ми дружимо все життя, як зустрілися 1 вересня у першому класі. Бо Неля добра, щира, надійна, ніколи не підведе, не зрадить, поділиться останнім. А як це важливо, щоб поруч з тобою по життю йшла така людина! Було у нас з нею багато щасливих миттєвостей, була радість, але були і сльози, відчай і зневіра. Та наша вірна дружба, наша взаємна підтримка та довіра все перемагала. Вона ж мені, як сестра, ще ж ми з нею поріднилися, бо ж я стала хрещеною матір’ю її синочка Володі.
Відлуння свята
- Категорія: № 17 від 23.04.2020 року
Складаю подяку
Ось і минуло світле Воскресіння Христове в умовах карантину. Воно в умовах пандемії коронавірусу було не таким, як зазвичай. Та я щиро дякую парафіянам храму Покрови Пресвятої Богородиці у Теофіполі та всім прихожанам церков Православної Церкви України у нашому районі за те, що дослухалися моїх настанов і не прийшли на пасхальні богослужіння, освятили свої паски вдома. Це означає, що вони виконали одну із запо-відей Христових – «люби ближнього свого, як себе самого». Бо ж головне зараз – не допустити стрімкого поширення коронавірусу саме через масове контактування, вберегти себе, своїх близьких від інфікування цією небезпечною хворобою.
От у нашому храмі на святковому богослужінні було лише 8 людей – священник, дяк та послушники, а надворі нікого не було. Бо наші прихожани вдома, без поспіху і суєти, у родинному колі провели обряд освячення паски – тричі проказали молитву «Отче наш», тричі Христос Воскрес, а старший у роду чоловік освятив свяченою водою паски. Таким чином поговорили з Всевишнім і глибоко осмислили істину про воскресіння – основу нашого спасіння.
На часі
- Категорія: № 17 від 23.04.2020 року
Великдень минув,
карантин триває
Пандемія коронавірусу в Україні стрімко поширюється. За даними Центру громадського здоров’я станом на ранок 22 квітня в Україні 6592 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 174 летальних. За добу зафіксовано 467 нових випадків. На Хмельниччині - 54 випадків, 3 -летальних. У Теофіпольському районі випадків інфікування не зареєстровано.
Чи готова Теофіпольська центральна районна лікарня до масового прийняття хворих на коронавірус? Чи за минулий тиждень поповнився запас засобів індивідуального захисту, дезінфікуючих речовин, медикаментів, необхідних для лікування? Чи завершився нарешті ремонт двох боксів в інфекційному відділенні?
Якраз ці питання у середу, 22 квітня, в ЦРЛ з’ясовували голова районної ради Андрій Петринюк, голова райдержадміністрації Олена Ковцун, її заступник Володимир Чавелюк. В інфекційному відділенні ЦРЛ вони зустрілися з головним лікарем Сергієм Шкрабою та лікарем-інфекціоністом Лідією Остапчук.
Є таке свято
- Категорія: № 17 від 23.04.2020 року
Вони боролися
із злочинністю
15 квітня відзначалася 101-а річниця карного розшуку України. В цей день хочеться згадати аксакалів оперативної роботи, які вдень і вночі попереджували та розкривали злочини, виявляли та документували злочинні групи, вели розшук злочинців, безвісти зниклих людей, відновлювали порушені особисті та майнові права громадян. Очолювали підрозділ карного розшуку в районі Олександр Смірних, Степан Флерчук (фото 1),
Павло Юрчук, Сергій Шуляк, Микола Фриз, Анатолій Флерчук, Михайло Лісовий, Олександр Блошук. Оперативниками під їх керівництвом працювали Олександр Мельник, Микола Романов, Віктор Оніксімов, Анатолій Стучинський, Віктор Варнацький, Микола Якимовський. Бережуть славні традиції карного розшуку і продовжують працювати Віктор Букевич, Віктор Схаб’юк, Андрій Триндюк.
На фото 2: зустріч начальника Теофіпольського відділення поліції Красилівського райвіділу поліції головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області майора поліції Сергія Стучинського (2019 рік) з колишніми працівниками карного розшуку. Начальники служби карного розшуку,згодом заступники начальника райвідділу з оперативної роботи Сергій Шуляк, В’ячеслав Тищенко, старший оперуповноважений ВКР, голова ветеранської організації Анатолій Стучинський, заступник начальника міліції з оперативної роботи,згодом начальник служби карного розшуку обласного управління Олександр Бурлак, крайній праворуч – очільник карного розшуку Теофіпольського відділення поліції Олександр Блошук.
Пишемо книгу
- Категорія: № 17 від 23.04.2020 року
СКРОМНИЙ.
ДОБРИЙ. НАДІЙНИЙ.
-Так, так, - підтверджує мою думку колишній начальник Теофіпольського районного відділення Державтоінспекції майор міліції у відставці Петро Казмірчук, - Сашко Мовчан за своїм характером мовчазний, малоговіркий. Але… Але це не означає, що він й до праці неохочий. Ні! Пам’ятаю, як Олександр проходив у нашому відділенні виробничу практику, навчаючись ще в Донецькому училищі міліції. Я вже тоді запримітив його малоговіркий характер, але ж, водночас, відзначав для себе його працьовитість, пунктуальність, відповідальність за доручену справу. Я від нього ніколи не почув жодного супротиву чи якогось сумніву щодо виконання службових завдань. Він завжди суто по-військовому сприймав і справлявся з дорученням. Годі щось зайве сказати: молодець і в роботі, і в житті. А те, що він мовчазний, то це, мабуть, походить від його прізвища - Мовчан. Трапляються ж у нашому житті-буті такі співпадіння!
До речі, - продовжує Петро Іванович, - після завершення свого навчання в Донецьку лейтенант міліції Олександр Мовчан отримав посаду на роботу в Теофіпольському райвідділі внутрішніх справ. Отож, я Сашка добре знаю. З такими хлопцями можна сміливо йти у розвідку. Такі не підведуть! Та й пройшов він школу життєвого гарту не будь-де, а в самому воюючому Афганістані, виконуючи там військовий обов’язок радянського воїна-інтернаціоналіста.
На часі
- Категорія: № 16 від 16.04.2020 року
Великдень в
умовах карантину
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 15 квітня в Україні 3764 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 108 летальних, 143 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 392 нових випадків.
Про ситуацію у Теофіпольському районі, про дотримання заходів карантину, про стан забезпечення медичних закладів району засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами нам розказує голова райдержадміністрації Олена Ковцун:
- Ситуація у районі стабільна, дотримання заходів карантину контролюємо. Головне, що випадків зараження на коронавірус не виявлено. У клінічній лабораторії Теофіпольської центральної районної лікарні вже цього тижня робили тести на коронавірус 5 хворим на пневмонію, результат негативний. Щодо забезпечення наших медичних закладів, то запаси дезінфікуючих розчинів, засобів індивідуального захисту поповнюються, як за бюджетні кошти, так і за рахунок благодійних пожертв. Долучається до цього процесу і соціально спрямований бізнес, як от ТОВ «Волочиськ-агро», ТОВ «Епіцентр К». Це для нас велика підтримка в протистоянні поширенню коронавірусної хвороби. Що ж до святкування Великодня, то я закликаю жителів району у ці дні максимально обмежити свої контакти, суворо дотримуватися санітарно-епідемічних норм, користуватися засобами індивідуального захисту. Треба ще трохи потерпіти, щоб показник захворювання в країні пішов на спад.
Сторінка 191 із 267