вологість:
тиск:
вітер:
Грані буття
- Категорія: № 19 від 7.05.2020 року
Наша гордість і честь
Саме так, без зайвих пишномовностей, я б назвав нашу Зінаїду Петрівну Возну. За її відкрите людям серце, безкорисливість і постійне прагнення робити іншим лише добро.
Петро і Ярина Возні, прості трударі з Волиця – Польової, навіть не думали що їхня середульша сягне таких висот, бо без різних там забаганок воліли для доньки єдиного – аби була здоровою та щасливою.
Дівчина до роботи була навчена змалечку, отож після десятирічки без вагань пішла у буряківничу ланку, згодом очолила її, комсомольсько-молодіжну, а потім стала помічником керівника вже механізованої ланки по вирощуванню цукристих.
За якихось десяток літ у її житті сталося стільки разючих, причому приємних змін, що й самій не вірилося: без відриву від виробництва закінчила Білоцерківський сільськогосподарський інститут і отримала диплом агронома, одружилася із працьовитим механізатором колгоспу ім. Леніна Миколою Гноївським, з яким народила і з часом виховали двійко прекрасних дітей - Валю і Володю, почала працювати агрономом – ентомологом.
Молода жінка не була осторонь громадського життя, за що прийшло і перше визнання - її обрали депутатом сільської ради, членом правління господарства.
Грані життя
- Категорія: № 19 від 7.05.2020 року
На Сонячній
вже сонячно
Про те, що жителі вулиці з такою гарною назвою у Колісці не хочуть жити у сусідстві з смітником, наша газета писала ще 9 травня минулого року. Бо ж понад чотири десятиліття красувався він на південній околиці цієї просторої вулиці. Не мали люди ще тоді, як він з’явився, чим вивезти сміття зі свого обійстя, а сільська рада і досі не організувала його вивіз у визначене місце. Так і він розростався роками, хоч його підгортали, хоч заможні господарі, хто пристарався автомобіля, трактора чи мотоблока, вивозили сміття вже на сміттєзвалище. А хтось продовжував зносити непотріб і сюди, то ж став цей смітник величним, як курган. Якщо висловитися метафорично, став заступати добрим людям сонце. Комусь, може, він і не заважав, хоч розносив вітер сміття по березі, по людських городах, а ще ж щось у ньому завжди гнило та тхнуло.
Зверталися люди до Ільковецького сільського голови Олександра Лісового, щоб попросив у відділку філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» техніку, навантажувача та вантажні автомобілі, щоб смітник той вивезти, щоб і сліду від нього не залишилося. Через газету звернулися за допомогою і до тодішнього директора філії Володимира Прокопчука. Бо ж зрозуміло, самі з цим би не справилися.
Громади
- Категорія: № 19 від 7.05.2020 року
Чи будуть люди в Ільківцях
мати де пасти худобу?
Отож, як ми вже повідомляли, колишнє пасовище в Ільківцях, на яке Ільковецький сільський голова Олександр Лісовий минулого року подавав документи до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на оформлення громадського пасовища, виявилося розпайоване. 11 ділянок по 2 гектари це Головне управління передало у приватну власність учасникам АТО зі зміною цільового призначення . і всі ці ділянки згідно до договорів купівлі-продажу були нотаріально переоформлені на інших громадян. Про це свідчать копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують право власності цих громадян на придбані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. І зібралися їх розорювати фермери з Базалії Михайло та Ігор Голуби. Хоч договорів оренди на кожну окремо земельну ділянку ще не мали, а вже почали викорчовувати насіяні сосонки, чим, безперечно, завдали шкоди природі.
Пишемо книгу
- Категорія: № 19 від 7.05.2020 року
Час загоює всі рани
З покоління в покоління передається у родині Сокотів любов до праці. Не раз говорили люди про діда, батька та сина: «У них просто золоті руки!» Та й молодше покоління вирізняється своєю справністю та повагою до праці людської. Але, так сталося, що довелось одному з цих чоловіків стати афганцем, взяти у свої умілі руки кермо БТРу, призвичаїтись до нещадної зброї, яка не творить, а лише руйнує.
Народився Володимир Антонович Сокоть 1960-го року у селищі Теофіполь. Його батьки, звичайні трудівники, намагалися змалку виховати сина порядною та чесною людиною, яка не буде цуратися чоловічої роботи, стане справжнім господарем. Отож, по закінченні місцевої десятирічки, вирішує юний Володя навчатися у Теофіпольському СПТУ-34, опановує професію водія. Згодом, після отримання диплому, йде стопами батька – влаштовується на роботу на Теофіпольський сироробний завод слюсарем. Але от, приходить повноліття, а разом з ним настає час виконати свій обов’язок перед Батьківщиною, вступити до лав Радянської Армії...
Далеко закинула доля солдата Сокотя, потрапив у місто Виборг, що у Ленінградському військовому окрузі, неподалік фінського кордону. Майже рік прослужив він у батальйоні зв’язку, розприділили його по спеціальності, став водієм-електромеханіком. Служба подобалася, адже навколо було все нове та незвичайне - і нічого не віщувало біди...
На часі
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
Отримали благодійну
допомогу
Цього разу йдеться про Теофіпольську підстанцію Шепетівської станції Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Бо саме працівники чергових змін підстанції щодня продовжують виїжджати на виклики до важкохворих, забирати їх до приймального відділення центральної районної лі-карні. Вже двічі доводилося виїжджати на виклики до хворих з підозрою інфікування коронавірусом. Добре, що підозри не підтвердилися. Але ж саме ці медики постійно перебувають у найбільшій зоні ризику, а тому мають бути максимально захищеними. То ж цей медичний заклад постійно потребує поповнення запасів засобів індивідуального захисту, антисептиками та дезинфікуючими розчинами.
У четвер, 23 квітня, заклад отримав благодійну допомогу від обласного штабу політичної партії «Слуга народу» та народного депутата України по 189 округу Олени Копанчук. З такою доброю місією у Теофіполь завітали помічник нашого депутата Сергій Ткач та координатор обласного штабу Юрій Маєвський. Тут їх схвально зустріли голова райдержадміністрації Олена Ковцун,її заступник Володимир Чавелюк та голова районної ради Андрій Петринюк.
На часі
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
Підтримала «Батьківщина»
Теофіпольську підстанцію екстреної медичної допомоги та медицини катастроф підтримала і обласна організація політичної партії ВО «Батьківщина». Зрозуміло, що це сталося завдяки наполегливості очільника районної організації, фельдшера цього медичного закладу Миколи Корнійчука. Бо ж як ніхто інший, розумів необхідність створення безпечних умов для медичних працівників в умовах пандемії коронавірусу.
- На моє прохання , - розказав Микола Корнійчук, - одразу відгукнувся голова обласної організації ВО «Батьківщина» Олег Лукашук. За кошти власного благодійного фонду закупив для нас 39 респіраторів французького виробництва, ними можна користуватися 5 днів по 8 годин. А також закупив захисні окуляри, одноразові медичні маски та рукавички. Для нас, а сталося це вже три тижні тому, це була велика підмога. Ще ж підприємець з Теофіполя Олена Боднарчук пошила для нас 39 захисних костюмів багаторазового використання. Щиро її за це дякую.
На часі
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
Хвороба дуже підступна
Пандемія COVID-19 в Україні поширюється, карантин продовжений до 11 травня. За даними Центру громадського здоров’я станом на ранок 29 квітня в Україні 9 866 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 250 летальних, одужало 1 103. За добу зафіксовано 456 нових випадків. На Хмельниччині підтверджено 81 випадків, з них 5 – летальних, одужало 18 чоловік.
Найбільше інфікованих у Чемеровецькому районі - 28 чоловік.
У Теофіпольському районі випадків інфікування не зареєстровано.
Грані життя
- Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
Забирають у людей останні пасовища
На те, що саме сільська рада має першочергове право на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, і в цьому році Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області знову не звертає уваги. А просто продовжує на Теофіпольщині, на пасовищах, де люди роками випасали свою худобу, надавати учасникам АТО, і не тільки, а й звичайним громадянам, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Присвоює цим ділянкам кадастрові номери, і власники можуть їх здати в оренду або продати. І вважає це Головне управління, що все робиться згідно закону.
Така історія трапилася минулого року у Волиці-Польовій. Розпаювали останнє пасовище площею 33 гектари, випасали люди тут 75 корів. І ці земельні ділянки скупила Тамара Голуб з Базалії. Хоч до цього в.о. сільського голови Ольга Федонюк розпочала оформлення права власності на земельну ділянку під пасовищем на сільську раду. Не дали люди виорати це пасовище, ще вторік пасли тут худобу. А що ж відбувається тепер?
Сторінка 190 із 267