вологість:
тиск:
вітер:
Напередодні свята
- Категорія: № 40 від 1.10.2020 року
Справа
його життя
Василь Романюк закінчив Волицьку восьмирічну школу, і в його трудовій книжці записане лише одне місце роботи – Волицька восьмирічна школа (згодом ЗОШ І-ІІ ступенів). Чим викликана така вірність рідній школі, отчому краю?
- На мій професійний вибір вплинув наш прекрасний вчитель математики Сергій Григорович Мороз,- розказує Василь Дмитрович, - це мій гідний наставник і я завжди за це йому вдячний. Я закінчував школу у 1978 році, треба визнати, що це був час, коли професія вчителя була досить популярною. То ж вступив до Кременецького педагогічного училища, здобув спеціальність вчителя трудового навчання та креслення. Почував себе щасливим, самодостатнім, незабутніми були студентські роки.
До свята
- Категорія: № 40 від 1.10.2020 року
На шляху до вершин знань та мудрості
Бібліотечне обслуговування читачів — один із найголовніших напрямків роботи бібліотек, що допомагає задовольнити освітні, інформаційні та культурні потреби людини. Бібліотеки обслуговують найрізноманітніші цільові групи: цифрове покоління, класичних читачів, молодь із різних культур та соціальних прошарків. До кожної з цих категорій читачів бібліотекарі застосовують диференційований підхід та новітні форми обслуговування
Несподівана ситуація, яка склалася внаслідок епідемії коронавірусу, внесла зміни у звичне життя бібліотек.Проводиться робота з фондом, складаються акти для списання. Готується рекомендаційна бібліографія: створюються рекомендаційні списки літератури, буклети. Центральна районна бібліотека підготувала Історико – краєзнавче видання «Тут, у подільськім краї, квітне мій Теофіполь», провела конкурс власних поетичних творів про місто Теофіполь та підготувала збірку «Чарівне місто над Полквою».
На таких тримався світ
- Категорія: № 40 від 1.10.2020 року
Вклоняємось доземно вам!
Заметіль лягла на скроні,
а морщинки на чоло,
не забудемо ми ніколи
вашу ласку і тепло.
Той перший дзвінок,
що звав на урок
школу в осіннім цвіту,
тривогу, як нас вели мами в клас
і вас молоду-молоду.
Знову осінь прийшла на нашу землю: пахнуть айстри і жоржини, жовтіє і падає листя, у вирій відлітають птахи, до школи поспішають діти.
У цю пору року гордою ходою крокує до нас День вчителя.
Новації
- Категорія: № 39 від 24.09.2020 року
День поля у СТОВ «Волиця»
Уже вп’яте у СТОВ «Волиця» проводиться обласний День поля по вирощуванню кукурудзи та соняшнику. Адже у цьому багатогалузевому господарстві провідне місце в структурі посівних площ належить саме цим культурам. Бо ж приваблюють себе доступністю сучасних технологій, високою врожайністю за помірністю виробничих витрат, а також високим попитом на внутрішньому та світових ринках.
- Щоб забезпечити стабільне виробництво кукурудзи та соняшнику, - каже директор Василь Кравчук, - підвищити їх врожайність, ми успішно співпрацюємо з українсько-американськими агрохімічними компаніями «Кортева», «Піонер», Бреванд». Адже засоби захисту,які вони пропонують, відповідають сучасним вимогам інтенсивної технології.
Напередодні свята
- Категорія: № 39 від 24.09.2020 року
Нас ще називають “садівницями”
Дошкільна освіта - фундамент сучасної освіти. Завдання і почесна місія працівників закладів дошкільної освіти – створити сучасний дитячий садок, у якому буде щасливою кожна дитина. Дитячий садок – це Країна Дитинства, в якій господарюють найменші мешканці нашої країни – діти віком від 2 до 6 (7) років. А допомагають їм добрі, щирі, люблячі дорослі: завідувачі, вихователі, помічники вихователів, музичні керівники, інструктори з фізичної культури, медсестри, кухарі, завгоспи, вчитель - логопед. Вони проводять цікаві заняття, прогулянки, екскурсії, свята, слідкують за здоров’ям вихованців… Щодень, щохвилини колективи закладів дошкільної освіти району створюють умови, щоб дітям було затишно і комфортно.
Є таке свято
- Категорія: № 39 від 24.09.2020 року
Професія обрала мене сама
З дитинства у мене була мрія стати перекладачем. Тому й вступила до Міжнародного економічно-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем’янчука у Рівному на факультет, який передбачав вивчення відразу трьох іноземних мов. А далі повну вищу освіту здобула в Кам’янець-Подільському Національному Педагогічному Університеті ім. І. Огієнка.
Але доля внесла свої корективи і я стала працювати вихователем у Новоставецькому закладі дошкільної освіти «Колосочок». Це, напевно, той випадок, коли професія мене сама обрала. Та зараз я можу з впевненістю сказати, що над усе люблю свою роботу, своїх вихованців, то ж почуваю себе щасливою. А знання іноземних мов мені пригодилося, адже у підготовчій групі веду гурток англійської мови. Моїм діткам це дуже подобається, вони легко засвоюють знання, адже заняття проводимо в ігровій формі.
Щира вдячність
- Категорія: № 39 від 24.09.2020 року
Добром зігріті їхні серця
Ще з дитячих років я свято вірю у споконвіку протидіючі сили Добра і Зла, Світла і Темряви. Ось і не так давно сталися події, які переконали, що такі природні сили дійсно існують, що Добро і Світло перемагають, саме вони правлять світом.
У мене катастрофічно погіршувався зір. Виникла потреба терміново поїхати в обласну лікарню. Діагноз медиків виявився невтішним : хірургічне втручання, інакше – суцільна темінь. Перед візитом до лікаря з’ясувалося, що сімейний бюджет був майже порожній. А все тому, що мізерна пенсія використовується переважно на лікування. Тим часом держава про таких, як я, мало дбає. Вирішив звернутися по допомогу до небайдужих із щирим серцем і душею людей.
Струни душі
- Категорія: № 39 від 24.09.2020 року
Осінній вітер
Він ще такий молоденький. Бо осінь тільки-тільки ступила на ту межу,яка відділяє її від палючого літа. А тому, як тільки сонечко ковзнуло останнім променем по верховітті величезного сусідського дуба, він нишком випурхнув з його густої крони, помахав йому крильцем і майнув на високу ялинку, торкнувшись моєї посивілої скроні ще слабким крилом.
Ялина зашуміла проганяючи дрімоту, рада погомоніти, але його вже не стало. Вітерець хоче погуляти. Він зараз господар. Бо все зупинилось. Стихло. Залягло. Люди. Техніка. Птаство.
Тільки вітерець прокинувся. Такий теплий, ніжний, лагідний, аж якийсь м’якенький. Він колихнув сплячу березу. Щось шепнув її в довгі віти і, майнувши, припав біля зчовганого порогу старенької церковки. Хвилька … і злетів високо. Там помахав крилом зірницям, які одна наперед одної заморгали далекому незнайомцеві дрібним мерехтінням-блиском. Потепліло від усього цього нічному господареві і він закружляв легким розмашистим вальсом над усім земним. Він має час. Багато часу. Цілу ніч.
Сторінка 170 із 261