Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

У рік 35-річчя Теофіпольської районної ветеранської організації не можемо не згадати Віктора Омеляновича Лебединського, який очолював її 25 років, з 1990 по 2015 роки. Це яскрава, непересічна особистість, подвижник, який віддавався цій громадській роботі сповна.

Завдяки його великому життєвому досвіду, сильним організаторським здібностям, районна організація стала однією з кращих в області. Почесний ветеран України, Почесний голова районної ради ветеранів, ветеран Другої світової війни, він назавжди залишився в нашій пам’яті мудрою, виваженою, з високим інтелектом людиною. Завжди мав високу громадянську позицію, щиро вболівав за кожного ветерана, пенсіонера, дітей війни, намагався всім допомогти.

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

5 липня головного лікаря ЦПМСД Олену Кравчук урочисто провели на заслужений відпочинок. Усе своє життя вона присвятила
медицині.

За час трудової діяльності, а вона складає 41 рік, зарекомендувала се­бе відданим своїй справі професіоналом високого рівня, досвідченим організатором та мудрим наставником. З 1 липня 2013 року Олена Федорівна була призначена головним лікарем Теофіпольського Центру первинної медико-санітарної допомоги, буквально з нуля розпочинала становлення закладу. І все їй вдавалося, завжди перемагала труднощі та проблеми. Зараз вирішила залишити посаду керівника Центру, адже хоче надати можливість вже молодому поколінню успішно розвивати медицину у громаді.

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

Прекрасно, що у нашій громаді під час літніх канікул відбуваються дитячі масові спортивні заходи. Адже життя продовжується, школярам потрібно і відпочивати, і оздоровлюватися, і не забувати своїх спортивних вмінь та навиків. Тож з ініціативи Теофіпольської селищної ради у неділю, 10 липня, у Теофіполі, на стадіоні «Юність» відбувся благодійний футбольний турнір на підтримку Збройних Сил України.

Участь у ньому взяли три команди Теофі­поль­­ської дитячо-юнаць­кої спортивної школи – з відділень футболу Теофіполя, селища цукрового заводу та Базалії. Четвертою стала команда гостей – з Ланівецької ДЮСШ. Всі команди показали видовищну гру, майстерність та волю до перемоги. Кожний матч був по-своєму захопливим.

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

НВ публікує підбірку зворушливих фото, на яких українські захисники — воїні ЗСУ, ТрО, працівники Нацгвардії, поліції, ДСНС — позують разом з котами та собаками, яких вони врятували, або які допомагають нести їм службу.

У Національній гвардії України розповіли зворушливу історію про їх бойову подругу — собаку Лею: «Вона вже декілька років служить в кінологічному центрі Нацгвардії України. Забезпечувала охорону громадського порядку та розшукувала зниклих людей. Через російський напад бригада перегрупувалася і собак з кінологічного центру евакуювали. Біль­шість чотирилапих гвар­дійців врятували, але Лея через потужні вибухи злякалася і втекла. Кінологи ще тривалий час шукали її, але без успіхів. Одного дня, Лея, подолавши хтозна скільки кілометрів знайшла свого «друга-кінолога».

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

Спочатку доля подарувала селянському синові славу і владу. Потім через зраду він московським в’язнем потрапив із квітучої України аж у Забайкалля. Проте витерпів муки й знущання, вижив, ще й добре погуляв на чужині: здобув Москві величезні території.

Бо якщо не зміг врятувати Україну, то хоч відвоював для себе та сім’ї можливість вільного життя в довічному засланні. Та як прожити козакові без п’янкого бою? Відпусти ж, Боже, гріхи Дем’янові Ігнатовичу, прозваному Многогрішним, який перший з українських гетьманів мусив скуштувати і московського канчука, і каторжного етапу, і сидіння на ланцюгу в сибірському острозі. У День Україн­ського козацтва ми згадаємо саме про нього – наразі виповнюється 400 років з дня народження.

На вершину

Дем’ян народився в селі Короп (нині смт) на Чернігівщині в родині селянина, а селян у козаки не приймали. Однак війна проти Польщі настільки збурила Україну, що селян також почали брати під прапори Хмельницького. Демко воював так відчайдушно, що незабаром став осавулом, Хмельницький помітив його, наблизив до себе. 1664-го Демко, вже Черні­гів­ський полковник (в Україні полки були адміністративною одиницею, як сучасні області), почав відігравати помітну роль у по­лі­тичному житті країни. А воно ставало дедалі гарячішим.

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

Отож, 17-річна Анастасія Відсанко народилася та виросла у Харкові. У перший тиждень війни змушена була залишити рідне місто та зі своєю сім’єю переїхати до бабусі по мамі в Гальчинці. Дівчина готується здавати Національний мультипредметний тест,  хоче вступити до Харківського Національного Університету на факультет журналістики. Але крім гарного результату здачі тесту, для вступу їй потрібні публікації в друкованих засобах інформації. З радістю допомагаємо їй в цьому.

24 лютого ми всі відчули на собі пекельний подих війни. Коли будинки, парки, міста, села – усе руйнується,а разом з ними і людські життя. Та навіть у такому скрутному становищі українці продовжують жити та творити свою історію. Сьогодні мова піде про наших підприємців,які навіть у такий вкрай важкий час знайшли в собі силу і наснагу працювати далі.

Те, що українки споконвіку є, і залишаються найкрасивішими дівчатами та жінками на світі, є вже незаперечно істиною. Вони поєднують у собі чарівність, стриманість, ніжність та мужність. Аби зберегти цю красу, наші панночки та пані звертаються до салонів краси. І сьогодні по телефону я взяла інтерв’ю у прекрасної Аліни Ігорівни, керуючої салону “Forma”, що знаходиться у прифронтовій зон і моєму рідному Харкові.

Ось які відповіді я отримала.

– Як ви наважились працювати в таких складних життєвих умовах, коли зовсім недалеко точаться запеклі бої та кожного дня ви наражаєте себе на небезпеку?

Категорія: №28 від 14.07.2022 року

14 липня – дуже шанований в нашій родині день – 65-а річниця весілля наших батьків Тетяни Терентіївни та Петра Антиповича Блажків з Гальчинець. Зветься воно залізним, бо тільки такі міцні, як залізо, відносини, можуть встояти перед життєвими труднощами. А було їх в наших батьків чимало.

Тато старший за маму на п’ять років, зростали по-сусідству. Знаємо з їх розповідей, що тоді люди бідними, та добрішими, допомагали одне одному. Мамі було легше, бо в неї був батько-фронтовик. А в тата батька німці забили, дуже з матір’ю вони бідували. Тато в нас і до цього часу, а нещодавно минуло йому 90 років, має прекрасну пам’ять, як ото було, розказує, як книжку читає. Після семи класів Шибенської школи вчився в Новоселицькому ветеринарному технікумі, добирався туди і назад на канікули босоніж, бо шкодував порвати взут­тя. Забрали його з технікуму в армію, 5 років служив на Північному флоті, ясно, що було не з медом. Та вистояв, все пережив, зберіг свою доброзичливу та балакучу вдачу.

Категорія: №27 від 7.07.2022 року

Постійно читаємо газету «Життя Теофіпольщини», нашу районку, як ми з любов’ю кажемо, отримуємо моральне задоволення від усвідомлення того, що живемо у єдиному ритмі з Теофіпольською громадою. Тож хочемо висловити сердечну подяку авторському колективу газети, її редактору Галині Тебенько. За те, що ви є, що ви з нами! Бажаємо хороших тиражів, вдячних читачів та всіляких гараздів!

Наші Котюрженці – справжня сільська глибинка, але багата справжніми українцями, які докладають багато сил, аби наблизити перемогу Збройних Сил України, щоб здобути свободу, можливість вільно жити, трудитися на своїй рідній землі, у своїй незалежній державі. У такі скрутні часи тішитися тим, що маємо чудовий Свято-Духівський храм, відкритий у липні 2013 року. Наша церква ніби молоденька україночка: красива, тендітна, пишно вбрана, дає нам можливість прийти-помолитися за мир в Україні, за всіх наших захисників та захисниць, подякувати Господу Богу за любов, помолитися за здоров’я рідних та близьких, всього українського народу,за упокій тих, хто вже спочив у Бозі.

  • Ви тут: 
  • Головна