Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

24 грудня відзначаємо наше професійне свято – День працівників архівних установ. Щирі вітання з нагоди професійного свята працівникам та ветеранам архівних підрозділів Теофіпольщини, побажання миру, якого так чекаємо, віри у силу і незламність українських захисників, які цінною власного життя і здоров’я продовжують здобувати свободу для мільйонів українців, виборювати право на існування нашої держави. Бажаємо міцного здоров’я вам і вашим родинам, щирих друзів, затишку в ваших оселях.

Закінчується важкий рік, рік війни України проти країни – агресора, який знищує все на своєму шляху, все те, що для нас рідне, миле, наші домівки, а, головне, наші родини, але ми знаємо і віримо всім серцем, що Перемога буде тільки за нами, бо за нами правда.

Наш архівний відділ за весь період війни ні одного дня не призупиняв роботи, працюємо задля людей, задля Перемоги, вселяючи віру в людей, що все наладиться і буде ще краще, як було.

За всю історію існування архіви переживали різні часи: голодомор1939-1947 років, політичні репресії 30-х років, війни. Але, незважаючи на складні історичні періоди, найголовнішим завданням у архівістів завжди було зберегти документальний фонд. Всі покоління працівників архіву виконували свій професійний обов’язок – вони зберігали національне надбання.

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Питання відновлення, порятунку нашої річки Уляни, яка ще донедавна протікала територією Лідихівського старостату, але зникла з вини людей, я вже неодноразово підіймав на сторінках нашої газети.

З цим питанням я звертався як до попередньої, так і до теперішної влади нашої громади. Попередня влада нічого не вирішила. З утворенням Теофіпольської ОТГ я знову підняв цю проблему. Та підтримки влади громади я так і не отримав.

У влади одна відповідь на мої звернення. Цитую дослівно: «Проблема пересихання річки Уляни, правої притоки річки Полква, постійно на контролі селищної ради…». А закінчується відповідь тим, що, мовляв, немає коштів на проведення відповідних робіт. Натомість на популістські, не вкрай важливі проєкти для життєдіяльності громади, у влади кошти знаходяться.

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Завершується по змученій, але нескореній Україні перехід храмів УПЦ(МП) до ПЦУ. Але неохоче МП відступає від України. Жаль покидати Українські святині на яких збагачувались стільки літ! Боязко відмовитися від Українського хліба. Та й втратити надтрудолюбивих українців також не цікаво. Але ми вас НЕ ЗАЧІПАЛИ!

Чого прийшли загарбниками?! Скільки смер­тей! Крові! Не дочекалась, похоронила мати сина. Діти – батька, ма­тір. Дружина – чоловіка, брата, родича, сестру...

Ваші то – вдома! Знову ж таки українська земля годує. А зруйновано! Спалено! Людської української праці!..

Хоч би відступилися по-людськи, не кажу уже по-християнськи. Ми ж дали вам час і можливість. А ви!? Познімали, поміняли, м’яко кажучи – повиносили, і це не тільки в нашому храмі, а написано: 8-а заповідь – не вкради! То ж громадою все роками надбане. Хіба не можна було по-доброму. Спокійно, тихо, мирно. Ми ж люди. Незабаром Різд­во. Які гарні колядки українською мовою. І ви ж будете їх колядувати. То чому ж не ПЦУ?

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Як і обіцяв організатор Гуманітарного штабу Теофіпольщини Андрій Петринюк, напередодні різдвяних свят до бійців одного з бойових пірозділів в Оріхівському районі Запорізької області був доставлений вантаж з домашніми стравами.

Що цьому передувало: одного великого кабана, а також спеції та вакуумні пакети закупив сам Андрій Васильович, другого, вагою 219 кілограмів, благочинний Теофіпольського округу Пра­вославної Церкви України отець Василь Крисак закупив за 16 тисяч гривень за пожертви прихожан храмів громади. Пів кабана безкоштовно надав житель Новоставець, працівник ТОВ «Подільське», водій ДАФу, відомий волонтер Володимир Сі­вер­ський. Кабанів закололи , розібрали надвоє та відвезли в ресторан у Ямпіль. Тут сало та м’ясо від­ді­лили від кіс­ток, натопили смальцю зі шкварками, начинили ковбаси, а ребра, сало, черевину та м’ясо замаринували на п’ять днів. Далі все привезли назад у ТОВ «По­дільське», де ребра, сало, черевину, м’ясо та ковбасу закоптили.

Пів кабана надав директор СТОВ «Святець» Василь Мастій, цю сировину відвезли у Колки, там у магазині «Колки-Маркет» волонтерська група на чолі з Галиною Лепетун наробили гречаників та голубців, натопили смальцю зі шквар­ками. Ще зазначимо, що приватний під­при­ємець Олександр Яремчук з Теофіполя надав сюди 200 відерець для фасування, і для цього разу, і для наступних вантажів.

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Ось він, цей синьо-жовтий стяг 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Ця бригада боронить нашу державу на найбільш гарячих напрямках, брала безпосередню участь у більшості вирішальних битв за Донбас.

З трепетом у серці і сльозами на очах вчитуюсь у рядочки, написані захисниками легендарної 24-ої бригади:

«Ми, воіни 24 ОМБр щиро вдячні дітям, вчителям школи і всім мирним жителям за молитви, за підтримку. З кожним днем ми швидше наближаємось до Перемоги, щоб всі жили під мирним небом нашої України».

«Свою Україну любіть, Любіть її во время люте, В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть».

Категорія: №51 від 21.12.2023 року

Щирі слова вдячності хочу висловити працівникам Святецького сільського будинку культури та аматорам художньої самодіяльності цього закладу – директору Наталії Задерей, художньому керівнику Анатолію Рею, солістам Альоні Сєбко та Ані Ярош. Адже взяли участь у зібранні з нагоди Міжнародного дня волонтера, який ми, актив Гуманітарного штабу Теофіпольщини, організували цього дня задля вшанування людей, які за покликом серця творять добрі справи, вносять свою частку у нашу велику перемогу.

Палко, з трепетом у душі промовляли патріотичні поезії, співали пісні про рідний край, українську землю, про війну, про надію та віру у перемогу України. Бо знає Анатолій Володимирович, як воно, коли син на війні, адже його Дмитро був важко поранений, тепер, як учасник бойових дій, служить в роті охорони 8 відділу Хмельницького територіального центру комплектації та соціальної підтримки. А в Альони син Дмитро воює на передовій, живе мама від звістки до звістки.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Щороку 6 грудня в Україні відзначається День Збройних Сил України. ЗСУ завжди були нашою гордістю та славою . А з початком повномасштабного вторгнення про відвагу та професіоналізм українських воїнів дізнався весь світ.

ЗСУ – це меч і щит України, наша опора та захист. Найкращі сини та дочки рідної землі борються за незалежність та свободу своєї Батьківщини.

Тож цього дня до нашого ліцею завітали найдорожчі гості – доблесні і хоробрі чоловіки, які потужною стіною стали на захист рідної землі від окупантів: Андрій Миколайович Коломійчук, Олег Володимирович Писарук, Богдан Миколайович Совінський, Олександр Тарієлович Мурадов, Володимир Сергійович Бойко, Григорій Васильович Синюк, Микола Леонідович Ментух, Іван Петрович Герасімюк, Сергій Михайлович Федорчук, Петро Васильович Герасім’юк, Олександр Вікторович Рожик.

Категорія: №50 від 14.12.2023 року

Є у Теофіполі гарна сім’я. Це Тетяна та Іван Лук’янови. Прості люди, народили та виростили чотирьох добрих, слухняних дітей, привчили їх до праці, поваги до людей, привчили самим добиватися чогось у житті.

Старша Саша здобула професійну освіту, живе і працює у Хмельницькому, вже одружена. Середні 18-річні близнята – Максим та Анастасія. Максим закінчив професійно-технічне училище , вже працює у Хмельницькому депо. Найменшому Нікіті лише десять років, а він вже може сам поремонтувати комп’ютерну техніку.

Анастасія ж навчається у Тернопільському вищому професійному училищі сфери послуг і туризму. Розказують батьки, що у школі з нею, як і з усіма дітьми, в них ніколи не було ніяких клопотів. Була старанною ученицею, посилено вивчала англійську мову, вже досконало її знає. А ще писала вірші, вчилася грати на гітарі. Через газету хочуть подякувати її класному керівнику, вчителю математики та інформатики Теофіпольського ліцею № 1 Олександру Васильовичу Ящуку. Бо впродовж навчання у 5-11 класах, вболівав за своїх вихованців, підтримував, давав якісь корисні поради. Тож всі згадують про нього як про хорошого вчителя та справедливу людину, зичать йому всього найкращого.

  • Ви тут: 
  • Головна