Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

Вшанували аграріїв

 

 

Напередодні Дня працівника сільського господарства у приміщенні дитячої музичної школи відбулися районні урочистості. До присутніх з вітальними промовами звернулися перший заступник голови райдержадміністрації Петро Вільшинський та радник голови районної ради Андрія Петринюка Тетяна Фільчук.
Наголосили, що цього святкового дня є чудова нагода подякувати трударям-хліборобам, тим людям, для кого селянська праця є смислом життя, хто попри труднощі сумлінно робить свою справу. Подякували аграріям за те, що душею та серцем вболівають за розвиток рідного краю, роблять все для того, щоб щедрими врожаями колосилися ниви та текли молочні ріки. Побажали хліборобам міцного здоров’я, достатку, злагоди та радості у родинах, миру та спокою.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

Скрізь є


проблеми

 

У понеділок, 18 листопада, на спільному засіданні постійних комісій районної ради з питань соціальної політики та праці, освіти, охорони здоров’я, молоді, фізичної культури та спорту , а також з питань управління комунальною власністю, будівництва, житлово-комунального господарства та підприємництва, за участю голови районної ради Андрія Петринюка, першого заступника голови райдержадміністрації Петра Вільшинськогообговорювалися актуальні питання роботи комунальних підприємств районної ради («Теофіпольлісвод», БТІ, «Тепловик»), комунальних закладів охорони здоров’я – центральної аптеки № 47, Центру первинної медико-санітарної допомоги та центральної районної лікарні.
Як знову з’ясувалося, скрізь є проблеми, найперше, це забезпечення фі-нансової стабільності, хоч у кожного підприємства є своя специфіка. Проте найбільше уваги депутати приділили ЦПМСД та ЦРЛ.
Спочатку прозвітувала головний лікар ЦПМСД Олена Кравчук. Амбулаторії та ФПи працюють, однак поки що Святецька амбулаторія не перейшла в новозбудоване сучасне приміщення.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

Врятували


нашу первістку


Живемо ми в Шибені, тримаємо четверо корів. Бо ж треба якось вижити. Хоч це постійний клопіт, відповідальність, я вже не кажу про важку працю. Та коли трапляється якесь нещастя, все це відступає на другий план. От минулої суботи сталося таке, у що трудно повірити. Була третя година дня, пригнала я вже своїх корівок з поля, паші то вже нема, вигонила, аби пройшлися. А перед тим вже було три тижні, як ми привезли жом, яму ще не накрили, зими ще ж нема. І от наша найменшенька, первістка, підійшла до ями, стала ніби скраю, та й вся загрузла в жомі, бо ж було тепло, він став м’яким, ослиз. Пробували ми самі її витягнути, та де там.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

Допомогли добрі люди


Моїй внучці Аліні Лашко 14 років, а їй довелося перенести складну операцію на серці. Прооперували її нещодавно у Києві в інституті серця. Операція пройшла успішно. Але, що мені довелося пережити, важко передати словами. Під час чергового огляду Аліни дільничний педіатр Ніна Кухарук виявила в неї ваду серця. Нас направили у Хмельницьку обласну лікарню, а звідти – в Київ. Наполягали на термінову операцію Я була в розпачі: де взяти гроші? Та, слава Богу, не покинули мене в біді добрі люди.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

Нарешті  скрізь опалюється

Так сталося, що після осінніх канікул, з 4 листопада навчання розпочалося лише у Теофіпольських ЗОШ І-ІІІ № 1 та № 2, а також у школах, які опалюються твердопаливними котлами. То ж канікули у школах з газовим опаленням продовжилися на два дні та трохи більше, а для шести закладів – Волицької ЗОШ І-ІІ ступенів, Теофіпольського НВК ЗОШ І ступеня, Святецької, Гаврилівської, Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів та Колісецької ЗОШ І-ІІ ступенів - майже на два тижні. Адже у Волиці, школі-гімназії та Святці розпочали навчатися з 14 листопада, у Гальчинцях та Гаврилівці – в п’ятницю, 15 листопада, а в Колісці – аж у понеділок, 18 листопада.
Як ми вже повідомляли, вся проблема була в тому, що ПАТ «Хмельницькгаз» ще у 2017 році зажадав від споживачів, які споживали більше 10 тисяч кубометрів газу, провести реконструкцію вузлів обліку газу, встановити модеми, тобто прилади дистанційного обліку споживання газу. Це стосувалося 10 шкіл та Базалійського ДНЗ.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

АФГАНСЬКИЙ ТРИПТИХ

1.Назвали сином

  – Ото так, синку, – мовив Андрій Костянтинович засмученому Грицеві, – надмірна скромність тобі зашкодила. Чого ти не сказав членам приймальної комісії, що заочно закінчив математичну школу при Київському державному університеті, не показав документа?

  – А що б це дало? Їм потрібні оцінки, одержані на вступних екзаменах, а не в математичній школі, – з гіркотою відказав Гриць. – А тут я, на жаль, не добрав… А чого “недобрав”? Бо розв’язав задачу нетрадиційним способом. Через це, як не дивно, занизили оцінку…

    Що ж, зітхнув старий учитель, певно, хлопець має рацію. Вступні іспити – лотерея… Не всі викладачі об’єктивні, не всі уважні, не всі добросовісні. Буває, що когось хочуть відкинути, аби проштовхнути знайомого, доньку чи синка поважної особи…

     А в нього, Гриця, батьки у списках високопосадовців не числяться. Мама Параска Іванівна – колгоспниця, тато Василь Олександрович – механік МТС. І рано залишили білий світ, а в нім – недобудовану хатину і двоє синів. На підході хлопців до віку дорослого. Григорій Попружний і його менший брат Василь – круглі сироти. У Кунчі, звідки вони родом, проживає їхня тітка Варвара Іванівна з донькою Надією. Вона й стала їхньою опікункою і всіляко допомагає їм у подальшому житті…Не зважаючи на матеріальні нестатки, життєві негаразди, Григорій жадібно тягнувся до наук. Скінчив Кунчанську восьмирічку – продовжив навчання в Теофіполі, в першій загальноосвітній середній школі.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

За обрій


відлітають роки…

 

Та в них живе дитяча мрія, що стала суттю всього життя.
-Ким хочеш бути?- запитують друзі - однокласники.
-Вчителькою,- впевнено дивлячись у майбутнє, відповідає Ганнуся, випускниця Святецької середньої школи. А далі навчання у Вінницькому педагогічному інституті, на факультеті біології і географії. Теплі спогади і сьогодні гріють душу самодостатнього керівника, мудрого наставника, грамотного директора Безкоровайної Ганни Степанівни, адже понад 20 років очолює велику шкільну сім’ю – Базалійську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
Зовсім молодою вчителькою переступила поріг Базалійської школи прекрасна людина – дружина дільничного міліціонера Сергія Безкоровайного, - ще в далекому 1985 році.З тих пір виросло не одне покоління, пішли дорогою життя її школярі, яких спочатку навчала любити життя і працю на уроках трудового навчання, а вже потім відкривала світи незвіданого на уроках географії, економіки, екології, на уроках правди і краси, бо вкладала в них і знання, і любов, і постійний пошук нового, цікавого, потрібного. За 34 роки педагогічної праці у нашій школі не дозволяла собі бути грубою, нещирою.

Категорія: № 47 від 21.11.2019 року

ВЧИМОСЬ ЗАПОВІДУВАТИ

Серед багатьох наук є одна особлива – про Дім, про Землю, про те, що нас оточує. Ім’я її - Екологія. Саме сьогодні суспільство починає осмислювати, як дорого приходиться розплачуватися за незнання елементарних основ цієї науки. Тому все більш гостро постає питання щодо формування людини нового типу з новим екологічним мисленням, яка могла б усвідомити наслідки своїх дій по відношенню до природи і життя у гармонії з природою.
Учні Мар’янівської ЗОШ I-II ступенів в рамках всеукраїнського конкурсу школярів та учнівської молоді “ВЧИМОСЬ ЗАПОВІДУВАТИ” на чолі з вчителем Миколою Пашком провели дослідження стародавніх дерев на території села Мар’янівка.

  • Ви тут: 
  • Головна