вологість:
тиск:
вітер:
Напередодні свята
- Категорія: № 46 від 14.11.2019 року
Будь щаслива, хліборобська доле,
дзвінким співом і щедрим зерном
За законами життя у кожної професії є свято. По-особливому святкують його ті, хто носить почесне ім’я - хлібороб. Коли натомлені руки трактористів доорюють останню скибу землі, коли остання зернина схована у коморі, от тоді, здихнувши на повні груди від тяжкої праці і посміхнувшись, вони скажуть: « От і впоралися».
День працівників сільського господарства – це свято справжніх господарів української землі, які щоденною працею прославляють наш край.
Як і в кожного з тих, чиє коріння пов’язане з селом, у мене особливе ставлення до людей, які забезпечують нас хлібом і до хліба. Є багато різних свят, їх заслужено відзначають люди, які трудяться в різних галузях народного господарства. І все ж, як на мене, День працівників сільського господарства – особливе свято. Воно воістину всенародне, адже від результатів їх діяльності залежить здоров’я, добробут та процвітання кожної родини і в цілому нашої держави.
Грані життя
- Категорія: № 46 від 14.11.2019 року
Нас залишилося лише 13
Так, нас, працівників Теофіпольської станційно-лінійної дільниці № 2 районного центру телекомунікацій № 152 місто Волочиськ Хмельницької філії ПАТ «Укртелеком» залишилося лише 13. Та своє професійне свято ми зустрічаємо з оптимізмом. Адже і в такому складі продовжуємо забезпечувати безперебійним зв’язком жителів району, підприємства та організації. Йдемо в ногу з часом, надаємо послуги телефонії, забезпечуємо доступ до мереж інтернет.
То ж нас радує, що за рік, який минає, кількість абонентів мережі інтернет збільшилася. Так, у Теофіполі на багатоквартирних будинках ми встановили обладнання на 526 портів, а в селищі цукрового заводу – на 392. Підключено вже біля 600 абонентів. Прокладаємо оптоволоконної лінії по селах, підключили біля 800 абонентів в Кунчі, Новоставцях, Кривовільці, Поляховій, Волиці, Романові, Святці, Турівці, Базалії. Не тільки технічний прогрес змушує нас так оперативно працювати, а й, відверто скажу, конкуренція. Адже йде змагання за абонента. Бо ж приватне підприємство з Терно-пільської області зайшло вже в Немиринці, Воронівці, Ільківці, Колісець, добралося вже й до Гаврилівки, хоч підключення абонентів до оптоволоконної мережі в нас коштує 1000 гривень, а в них – 3000.
Грані життя
- Категорія: № 46 від 14.11.2019 року
Перехрестя біля АЗС ВІП завершують
ремонтувати
Вже кілька років, як ділянка державної дороги Ланівці-Теофіполь при виїзді з Теофіполя на Святець вкрай дошкуляла, адже являла собою суцільні вибоїни. Бо ж внаслідок активного руху великовагових вантажних автомобілів дорожнє полотно руйнувалося. Засипання ям щебеневою сумішшю давало тимчасовий ефект. То ж ця дорога вже стала притчею воязицях, складно було не те що проїхати, а й провадити покійників на нове кладовище. Однак наприкінці жовтня приватне підприємство з Тернополя «Технобудцентр» розпочало робити ремонт цієї ділянки. Адже саме воно виграло тендер, оголошений Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області.
Щодня, з восьми годин ранку до самого вечора була можливість спостерігати, як працюють дорожники, як працює потужна автодорожня техніка, як робилося водовідведення.
В ногу з часом
- Категорія: № 46 від 14.11.2019 року
Господарює
«Рідний край»
Безперечно, що серед 108 сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств усіх форм власності Теофіпольського району, філія «»Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» - у числі лідерів. Адже стабільно отримує високі врожаї, застосовує новітні технології обробітку землі, вирощування сільськогосподарських культур, розвиває тваринництво, проводить активну соціальну політику. Ще ж філія знаходиться на першому місці серед агропідприємств району із показника середньої заробітної плати, її розмір за останній звітний місяць складає 13 860 гривень.
Прекрасні миттєвості
- Категорія: № 46 від 14.11.2019 року
ЇЇ крила – пісня
Цю жіночку у райцентрі знають майже всі його мешканці. Красива душею, приємна співбесідниця – вона випромінює довіру і повагу до себе та оточуючих, створює довкола гармонійну атмосферу. Наділена такими рисами характеру, як велика відповідальність,самостійність у прийнятті рішень, почуття справедливості. Вимоглива до себе та інших, особливо колег по творчому цеху, радіє успіхам друзів, прямолінійна.
Разом із тим, не терпить людської дурості і зовсім не соромиться про це говорити. Якщо щось не подобається, то не буде кривити душею і відкрито заявить про те, що думає.
Це мова про Нелю Михайлець, активну учасницю, старосту народного аматорського хору ветеранів праці «Відлуння» районного Будинку культури. Кожного разу при зустрічах з нею та у розмовах відчуваю, яке задоволення вона одержує від чергової репетиції колективу. Понад 13 років ветеран праці двічі на тиждень приходить на творчі вечорниці гурту. І щоразу радіє майстерності колективу, учасники якого досконало відшліфовують свою майстерність для виступу перед шанувальниками української пісні. Адже на одному ентузіазмі в хорі співають, відводять свою душу більше двох десятків людей поважного віку.
Відрадно, що для неї, як і її колег по ансамблю, кожна перемога на оглядах – конкурсах Хмельниччини, приносить небувалий заряд радості. Вона в цьому колективі, що цементуюча сила, несе культуру до кожного серця, кожної душі. А ще більше, що своєю участю звеличує Теофіпольщину, наш подільський край і рідну Україну.
Напередодні свята
- Категорія: № 45 від 7.11.2019 року
«Чарівниця» зачаровує
Ніхто і не заперечить, що цей народний аматорський вокальний жіночий ансамбль районного будинку культури з часу свого створення став перлиною культурно-мистецького руху Теофіпольщини, окрасою будь-яких урочистостей чи заходів. Бо ж до кожного виступу «Чарівниця» старанно готується, досягає усіх критеріїв вокального співу ансамблю – триголосся, чистоти та динамічності звучання, емоційного забарвлення виконання.
- «Чарівницю» ми створили вісім років тому, - розказує керівник ансамблю Варвара Миронова, - я підібрала молодих дівчат з музичної школи, кілька років у нас був сталий склад. Ми дуже старалися, до кожного заходу підбирали нові пісні, глядачі приймали нас дуже тепло. Та дівчата пішли в декретні відпустки, до нас прийшли нові, молоді, голосисті. Але життя бере своє, наша співачка з чудовим першим голосом Галя Іванюк теж пішла у декрет, склад знову змінився.
Грані життя
- Категорія: № 45 від 7.11.2019 року
У школах та дитячих садках має бути тепло
Початок опалювального сезону – це завжди непросто, особливо для освітянських закладів, бо це ж і газові котельні, і твердопаливні, це маса проблем, це кошти, яких постійно не вистачає, і все таке інше. Не винятком став і початок цього опалювального сезону. Навчання у школах після осінніх канікул повинно було розпочатися у понеділок, 4 листопада, однак воно розпочалося лише в Теофіпольських ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та 2 та в школах, які опалюються твердопаливними котлами. Школи, в яких газове опалення, продовжили канікули ще на два дні. Що ж відбулося?
Як відомо, у 2017 році ПАТ «Хмельницькгаз» поставив умову перед споживачами, які за опалювальний сезон споживали більше 10 тисяч кубометрів газу: відповідно до Кодексу газорозподільчих систем встановити модеми, тобто прилади дистанційного обліку споживання газу. Тобто, ця вимога стосувалася 10 шкіл району та одного дитячого садочка, які опалювалися газом. З самого початку потрібно було виготовити проекти. То ж у жовтні 2017 року відділ освіти райдержадміністрації замовив їх у ПАТ «Хмельницькгаз». У липні цього року відділ освіти проплатив 94 тисячі гривень за виконання цих проектів. Час ішов, а проекти не були виготовлені.
Душею завжди молоді
- Категорія: № 45 від 7.11.2019 року
Запрошує «Відлуння»
Уже чотири роки, як керівником народного аматорського хорового колективу ветеранів війни та праці «Відлуння» районного будинку культури став Петро Головацький. До цього він був методистом з інструментально-художнього жанру. Каже, що працювати з таким прекрасним колективом - просто за щастя.
- Особливість хору ветеранів в тому, - розказує, - що склад постійно змінююється, адже вік та хвороби беруть своє. За станом здоров’я вже не співають Харлампій Розмаріца, Борболюк, Наталія Білоусова, Людмила Тарасова, Зоя Школьна, які багато років були самовідданними учасниками хору. То ж за час моєї роботи колектив на третину оновився, прийшли нові люди, голосисті, відповідальні. Як от Микола Люлько, Валерій Грух, Володимир Кобера, Олександр Колєснік, Людмила Мамиш, Галина Мартинюк, Людмила Лазарєва.
Сторінка 202 із 261