Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №34 від 24.08.2023 року

Нещодавно в Теофіполі, в Агенції місцевого розвитку відбулася презентація збірки дитячої поезії «Ми – діти незламної країни». Ініціатором та меценатом видання цієї збірки стала Дарина Кравчук, наша талановита та успішна землячка, адвокат, доктор філософії в галузі права, директор юридичної компанії “КДВ”, автор поетичної збірки «Душі як діти». Нагадаємо, що народилася та виросла Дарина у Волиці в родині Василя Петровича та Діни Іванівни Кравчуків. Закінчила Волицьку ЗОШ І-ІІ ступенів, Хмельницький спеціалізований ліцей-інтернат з поглибленим вивченням наук, юридичний факультет Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

Тож розмовляємо з нею про її правничу кар’єру, про війну, про верховенство права в Україні, про захоплення літературною творчістю, про дитячу поезію.

– Найперше, як змінилося твоє життя з початку війни?

– Змінилось надзвичайно сильно. Думаю, що так, як і в кожного українця. Війна поділила наше життя на до і після. Ми ніколи не будемо такими, як раніше. Тому що ми стали свідками і учасника найстрашнішого, з чим може зіткнутись людина в своєму житті – з війною.

Категорія: №34 від 24.08.2023 року

 17 серпня на 62-ому році життя назавжди зупинилося серце гідної людини, педагога за покликанням, вчительки початкових класів Шибенського ліцею Галини Іванівни Марчук. Відійшла у вічність прекрасна людина, турботлива дружина, любляча мама, добра сусідка.

Тихо, мужньо боролася із хворобою, ніколи не нарікала, не жалілася. Збирался продовжувати працювати, навчати першокласників, робити те, що найбільше вміла – сіяти добре, розумне та вічне.

Народилася та виросла Галина Іванівна у Дмитрівці, закінчила Дмитрівську початкову школу, далі Кунчанську восьмирічку, Теофіпольську середню школу. Середню спеціальну освіту здобула у Хмельницькому педагогічному училищі. Стала працювати вчителькою початкових класів в Ульянівській початковій школі. А далі впродовж 42 років трудилася в Шибенській школі (спочатку це була середня, потім ЗОШ І-ІІІ ступенів, а тепер – ліцей).

Улюбленій роботі віддавала серце і душу, понад усе любила дітей, своїх учнів, навчала їх не лише читати, писати, рахувати, пізнавати світ, – вчила їх бути добрими, справедливими, людяними. Завжди переживала за своїх вихованців, цікавилася ними. Бо ж для них, а це сотні дітей, була другою мамою.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Кривава війна щодня забирає життя вірних синів та доньок українського народу. Захищаючи волю та незалежність України, обірвалося життя 24-річного бійця з Гаврилівки Дмитра Симбатовича Муріна. Він тільки починав жити. Ще б йому жити і жити, народжувати та виховувати дітей, радіти життю, розбудовувати вільну, квітучу Україну.

Та страшний ворог позбавив його майбутнього, підло забрав у нього молоде життя. Став Дмитро двадцять п’ятим загиблим Героїм з Теофіпольської громади.

Чи є слова, щоб втішити батька Симбата, старшого брата Артура, який з 2016 року захищає територіальну цілісність нашої держави? Не дожила до цього чорного, страшного дня мама Ніна Михайлівна, покинула білий світ через важку хворобу чотири роки тому. А чи ж не просила в бога доброї долі для своїх синів, особливо для меншенького, спокійного, доброзичливого Діми?

Народився Дмитро Мурін 14 липня 1999 року в Гаврилівці. Поєднали свої життя сільська дівчина Ніна та Симбат Мурін, вірменин за національністю. Приїхав з Нагірного Карабаху сюди, тут було тихо та спокійно, а там йшла війна. Як ще були колгоспи, стелив асфальт, згодом став працювати різноробочим у місцевому відділку ТОВ «Україна-2001». Помаленьку можна було жити.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Верховна Рада своїм рішенням від 27 липня продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб – з 18 серпня 2023 року по 15 листопада 2023 року. Рік та шостий місяць триває повномасштабна агресія російської федерації проти України, Збройні Сили України тримають оборону, на окремих ділянках здійснюють успішні контрнаступальні дії. Та війна є війна, бойові підрозділи ЗСУ несуть втрати.

Про те, чи змінилися правила мобілізації, як вона проходить у Теофіпольській територіальній громаді, знову розмовляємо з начальником 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковником ЗСУ Василем Кубіним.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Це про нашу славну землячку Наталію Луцик, яка вже 18 років живе в Норвегії, займається волонтерством при громадській організації «Українська громада в Норвегії». ЇЇ батько Микола Луцик народився та виріс у Воронівцях.

Наталія ж з батьками проживала у сусідніх Ланівцях, здобувала вищу освіту у Львівському НаціональномуУніверситеті імені Івана Франка. За програмою культурного обміну разом з сестрою Тетяною поїхали до Норвегіїї, вступили там в університет Осло, закінчили магістратуру, згодом в університеті Східної Норвегії отримали додаткову спеціалізацію «вчитель математики та спеціальна педагогіка». Живе, працюює вчителем англійської мови та математики. І вболіває за Україну, рідний край, вже кілька років підтримує Воронівецьку школу.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Днями мені довелося бути глядачем та вболівальником на одному дуже захопливому, як на мене, та повчальному заході. Це був брейн-ринг на тему «Що я знаю про Україну?» Відбувся він у Теофіполі в Агенції місцевого розвитку з ініцітиви директора цієї комунальної установи Лілії Архипович.

Знаю, що саме вона запропонувала голові відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимиру Кобері та очільнику ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолію Стучинському сформувати команду та взяти участь в такому інтелектуальному змаганні.

І наші ветерани, (правда, в команду увійшли також працівники освіти та культури) довели, що представники старшого покоління нашої громади, попри те, що основна частина їхнього життя пройшла в країні з тоталітарним режимом, знають історію України, історію національно-визвольних змагань, культурно-мистецькі надбання, традиції та звичаї українського народу. Хто ж були ці сміливці, які зголосилися взяти участь у змаганні та боротися з командою старшокласників ліцеїв громади?

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

6 серпня 2023 року перестало битися серце дорогої людини, дружини нашого незабутнього дядька Олександра Пилиповича Булківського Зінаїди Єгорівни Булківської. Не стало берегині нашого роду, щирої, сонячної, працелюбної, життєрадісної людини.

Народилася Зінаїда Єгорівна 25 серпня 1935 в багатодітній родин в Казахстані. Батько працював на залізниці, і, рятуючись від сталінськиї репресій, більше двох-трьох років на одному місці не затримувався, мігруючи по всьому Союзу. Так доля закинула йогов далекий Казахстан. Дівчина, незважаючи на мізерні статки сім’ї, зуміла закінчити педучилище, а пізніше і педінститут, працювала вихователькою у дитячому садочку,викладачем психології у педучилищі, інспектором дошкільних навчальних закладів Кустанайського обласного відділу освіти. Виховувала від народження до повноліття доньку своєї старшої сестри Марії.

У 1975 році вийшла заміж за вдівця з трьома дітьми Олександра Булківського, зігріла їх своєю материнською любов’ю, стала для них найріднішою людиною. І діти відчули її материнську ласку та називали її найсвятішим сломом «мама». А Зінаїда заради них пішла на самопожертву, відмовившись від народженняспільних дітей. Тягар сімейних турбот ліг на її плечі, оскільки чоловік часто перебував у довготривалих відрядженнях.

Категорія: №33 від 17.08.2023 року

Рада організації ветеранів України Теофіпольської громади, її президія щиро здоровлять із славним 75-річчям від дня народження члена президії, голову первинної ветеранської організації села Волиця Леоніда Васильовича Кратасюка, яке він святкує сьогодні, 17 серпня.

Дякуємо вам за теплоту, турботу про людей, яку даруєте щоденно тим, хто приходить до вас за порадою та допомогою. Хай зерна любові, які ви сієте в людських душах, проростають плодами милосердя та добром на славу Божу і вам на радість. А ще – за щирість душі, мудрі поради по дальшому розвитку ветеранського та волонтерського руху нашого краю, дружню підтримку по згуртуванню людей поважного віку в одну сім’ю однодумців. Саме цими якостями зуміли зберегти і примножити традиції, започатковані вашими попередниками. Багато труднощів, випробувань у свій час переніс наш іменинник, ця прекрасна людина. Та пройшов через них із гідністю і залишається таким же привітним, доброзичливим, милосердним. Насамперед, відповідальним.

Нехай Господь щедро обдаровує вас усіма ласками, надихаючі на нові здобутки у нелегкій громадській діяльності. Особливо тепер, коли йде жорстока війна, коли український народ захищає рідну землю від російських загарбників. Хоч ця війна принесла та приносить горе, біль, є велика гордість за односельців, які боронять Україну від рашистів. Дякуємо кожній матері, яка виростила воїна, кожній дружині, яка його підтримує.

  • Ви тут: 
  • Головна