Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Вже дванадцятий рік триває війна російської федерації проти нашої незалежної України. І вже дванадцятий рік, як в нашій країні зародився волонтерський рух на підтримку Збройних Сил України та цивільного населення,  яке постраждало від війни. Тоді волонтери в багатьох питаннях замінили підтримку держави.

З початку повномасштабного вторгнення волонтерський рух став справді всенародним явищем. Волонтери організовують збори, забезпечують військових всім необхідним – від продуктів, ліків та амуніції до транспорту, військового обладнання та озброєння. Ця самовіддана праця значно полегшує життя  українських військових. Ми про це постійно пишемо, про волонтерів нашої громади, які діють за принципом: якщо не в ЗСУ, то все для ЗСУ.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Живемо та працюємо у важкий час для нашої країни та кожного свідомого українця. У кривавому поєдинку з лютим ворогом виборюємо нашу Незалежність. Тож прагнемо робити все для того, урізноманітнити  форми та методи національно-патріотичного виховання, пропагуємо все українське, бережемо традиції та звичаї, виховуємо у дітей та підлітків почуття гордості за надбання української нації.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

15 серпня членів місцевої Національної спілки журналістів України, колишніх працівників редакції газети "Червона зірка", "Життя Теофіпольщини" та районної друкарні, сусідів по п'ятиповерхівці, знайомих звела біль втрати дорогого нам людини. Хорошого товариша, друга, колега по творчому цеху, відомого у нашому краї журналіста Валентина Максимовича Дузяка, який відійшов за межу вічності – провели до останньої земної дороги. Відміряла йому частка 77 років.

Категорія: № 34 від 21.08.2025 року

Так міркують активісти Гуманітарного штабу Теофіпольщини, тому не перестають напружено працювати. Проводять благодійні ярмарки, організовують збори продуктів довготривалого зберігання, відправляють адресні посилки, виконують запити бійців. Звісно, це відбувається завдяки небайдужим жителям громади, які беруть участь в зборах, надають донати. Без них нічого б не було. Тому вдячні кожному, хто долучається до цієї великої спільної справи.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

Коли людина прагне щось зробити, то вона постійно  завантажена, їй ніколи нудьгувати, даремно тратити час. Вона просто його не має.

Це про відому майстриню, досвідчену городницю, багатогранну особистість Галину Макарівну Журавську з Теофіполя. Бо ж вона, талановитий педагог початкової освіти, ветеран освітянської ниви, має золоті руки – вишиває, шиє, плете гачком, трудиться на городі та в саду, вирощує овочі, зелень, ягоди та фрукти, лишки продає на базарі. А ще все життя співає.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

Живу я у Волиця-Польовій, дуже гарне наше село. Та жителів щороку, як і скрізь, зменшується. Молодь виїжджає, шукає кращого життя в містах чи за кордоном, а старші люди відходять за межу. Тож повно в нашому селі покинутих хат. Городи хтось обробляє, проте не обкошує садибу, не обрізує дерев та кущів. І так вже все позаростало, що страхіття. І не тільки на вулиці Центральній, а на всіх вулицях. Дерева та кущі так вже понахилялися, що, як розвозили пайовикам тюки соломи, то ті вантажівки не могли проїхати.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

9 серпня 2025 року друзі, колеги, знайомі провели в останню земну дорогу свого побратима, ветерана органів внутрішніх справ Василя Івановича Сіверського. Помер на 76 році життя, залишив по собі добрі  спогади.  Все своє життя Василь Іванович прожив в селі Новоставці, тут народився, виріс, закінчив середню школу, працював у місцевому колгоспі. Пізніше поступив вчитися на курси шоферів  у Славутську облавтошколу і після успішного її закінчення знову повернувся у рідне село.  Працював шофером, згодом і за направленням трудового колективу був прийнятий на службу в міліцію. Далі були служба в армії, навчання в Новоушицькому технікумі сільського господарства   А з 1982 по 2005  роки працював  інспектором  державтоінспекції  Теофіпольського райвідділу внутрішніх справ, дослужився до майора міліції.

Категорія: №33 від 14.08.2025 року

Тетяна Федорівна, як та бджілка, весь час у роботі. Маленька, худенька, а така спритна, завзята, скрізь вона має впоратися – і в хаті, і на городі, і корівок своїх доглянути, і свиней,  і птицю. Ще й допомогти по хазяйству наймолодшій сестрі Ганні, бо ж нездужає. І чи не щодня скоренько бігти до оселі Надії та Юлія Вальчуків, тут разом зі своїми подругами вже третій рік готують домашні страви для бійців-земляків. Так відчуває, що вона щось робить для перемоги, і для свого найменшого сина Ігоря, і для чиїхось синів. Бо дуже та війна її болить, зачепила вона всіх її трьох синів та чоловіка.

  • Ви тут: 
  • Головна