вологість:
тиск:
вітер:
Не витримало серце матері
- Категорія: №3 від 16.01.2025 року
Минає 9 днів, як відійшла у засвіти прекрасна людина, мама двох захисників Вітчизни, колишня вчителька математики Строковецької ЗОШ І-ІІ ступенів Ніна Іванівна Яцюк. З червня 2014 року, відколи у її життя увійшла ця жахлива російсько-українська війна, і до останньої хвилини, розривалося її серце від болю та тривоги. Спочатку за старшого сина Сашу, згодом і за меншого Ваню. Тож 7 січня зупинилося воно навіки. А було її лише 53 роки.
Спочивай з миром, наш Герою!
- Категорія: №3 від 16.01.2025 року
Знову гірка втрата. Майже два роки Анатолій Миколайович Загорський з Кунчі вважався зниклим безвісти. Рік та десять місяців важкої муки, нестерпного болю, розпачу, але надії, бодай найменшої, що живий. Але не дочекалася сім’я свого доброго сина, брата, дядечка. Він повернувся до рідної домівки на щиті. Назавжди залишився 48-річним.
Про Анатолія в Кунчі згадують якнайкраще – був дуже добрим, товариським, надійним, готовий розділити найменшу крихту хліба. У ФГ «Кунчанський» деякий час працював трактористом на шкідливій роботі – із засобами захисту рослин, був дуже сумлінним, відповідальним. Двічі брав участь в Антитерористичної операції, мав бойові нагороди.
Віддав життя за мир та спокій в Україні
- Категорія: №3 від 16.01.2025 року
Пекучий біль і гіркий смуток війни знову торкнувся Теофіпольської громади. 14 січня в домовині повернувся у рідну домівку захисник Василь Володимирович Долян з Кунчі. Під час ворожого обстрілу його життя обірвалося 5 січня 2025 року на Харківщині. Йому було 49 років.
Народився та виріс Василь Долян в Кунчі, тут пройшло все його життя. У селі всі, як на долоні, про загиблого бійця кажуть, що був дуже доброзичливим, щирим, товариським, завжди привітним, усміхненим, що поділиться останнім. Постійно працював різноробочим у ФГ «Кунчанський», виконував усі роботи, які йому доручали.
Кілька зауваг до історії парафії Святого Михайла села Волиця (до 10-річчя освячення храму)
- Категорія: №3 від 16.01.2025 року
Парафія Святого Михайла у Волиці (Шарлаївці) переживала піднесення та занепади впродовж століть. Відомості про перший храм, які мають документальне підтвердження в архівних документах, датується 1753 роком. У церковному літописі 1806 року та клірових відомостях початку ХІХ ст. читаємо: «11 травня 1753 р. з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і того ж року освячена деканом Олександром Стебельським дерев’яна церква в ім’я Архистратига Михаїла…». Проте, цілком ймовірно, що до зведення храму у Шарлаївці мала бути каплиця, як це було у випадку різних сіл Теофіпольщини. Підтвердженням цієї думки є копії метричних книг від 1740 року. Можливо, світло проллє візитація унійних храмів 1756 р., якщо зможемо її відшукати. Перший період існування храму з 1753 по 1796 р. це унійний час, про який у нас не багато писемних відомостей. Після поділів Речі Посполитої та загарбанням Російською імперією території краю, унійна церква за розпорядженням Заславського губернатора Шереметьєва була заборонена, а замість неї насаджена православна церква Московського патріархату.
Нащедрували на дрона
- Категорія: №3 від 16.01.2025 року
Маленьке село Колки. Прописано в ньому біля двохсот людей, а проживає біля вісімдесяти. Переважно старшого віку, є й середнього, є трохи молоді та дітей. Всі жителі села є активними учасниками волонтерського руху на підтримку Збройних Сил України, відгукуються на збори продуктів довготривалого зберігання Гуманітарного штабу Теофіпольщини, на збори волонтерської групи Галини Лепетун. Про неї ми постійно пишемо, адже третій рік ці невтомні господині готують та відправляють бійцям-землякам домашні страви, роблять це просто безперервно.
Люди їй довірилися
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Вже не раз, коли ми писали про волонтерську групу Галини Лепетун з Колок, згадували про Тетяну Іванчук з Волиця-Польової. Про те, що ця господиня чудово випікає, долучається до акцій Гуманітарного штабу Теофіпольщини, і передає свою дуже смачну домашню випічку бійцям-землякам.
Як виявилося, Тетяна Володимирівна зовсім молода, їй всього 39 років, вона турботлива дружина та мама, попри це знаходить час для такої благородної та безкорисливої справи. І сама родом вона з сусідньої Корчівки що на Красилівщині, а п’ять років тому з чоловіком Володимиром та дітьми переїхали у Волицю-Польову, купили тут хату.
І знову в такому ж ритмі
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Зовсім мало відпочивали на новорічні свята невтомні жінки-волонтери з Новоставець та Кривовільки. І вже 3-4 січня, в п’ятницю-суботу, знову взялися за роботу. Бо треба було на неділю наготувати смачні домашні страви для бійців, запланували ж на цей день велику відправку Новою поштою.
Дорогі захисники, ми вас дуже любимо і чекаємо
- Категорія: №2 від 09.01.2025 року
Спитав малий хлопчина в свого тата:
«Що значить слово дивне це таке – донати?»
І відповів малому сину рідний тато –
«Донати», синку, йде від слова «дарувати»
Коли потрібна людям своєчасна допомога,
Коли в твоїй країні йде війна – тривога…
Коли над ворогом ти наближаєш нашу Перемогу,
Надаючи для ЗСУ посильну й щиру допомогу.
Сторінка 18 із 261