вологість:
тиск:
вітер:
Знати правду
- Категорія: № 6 від 11.02.2021 року
Ох та «стрілянина нам в спину»…
Після мого вступного слова ви, дороги мої краяни, дорогі мої односельці, прочитаєте «Спо-відь» кагебіста, дуже актуальну і сьогодні, і на майбутнє. Думаю… не в одній українській праведній душі, яка заблукала в тій антиукраїнській каламуті; не в одного із прихильників» русского міра» скресне крига і з їх холодного серця – українська Правда розтопить її.
В одній із статей – «Тернистий шлях пройшла ти, Україно!», надрукованій в нашій газеті (№ 67-68 24 серпня 2017 р. говорилося, як за вказівкою з Кремля в 1945 році енкаведистами було секретно організовано 156 спецгруп у складі 1793 провокаторів, переодягнених у форму вояків УПА, які чинили масові тортури, насильства, грабежі серед мирного населення не тільки в Західній Україні, - і все списувалось на «бандерівців» (вояків УПА).
Та правда була взята із розсекречених СБУ (під керівництвом В.Наливайченка) архівних секретних кадебістських документів. Ось хто вони, ті кляті «бандерівці», - кремлівські кагебістські провокаційні банди нелюдів-головорізів.
Чому важливо розвивати заклади охорони здоров
- Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
Аби покращити медичну допомогу в громаді
26 січня відбувся онлайн-семінар «Реформа децентралізації в секторі охорони здоров'я: виклики та рішення», який проводився Проєктом «U-LEAD з Європою» для Хмельницької та Вінницької областей. Участь у ньому взяли т.в.о. директора КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» Роман Яцух та головний лікар НКП «Теофіпольський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Олена Кравчук.
Питання, які розглядалися на семінарі, є досить актуальними і для Теофіпольської громади: чому важливо розвивати заклади охорони здоров’я у громадах?; як громада може створити спроможну медичну мережу?; якими є кращі практики організації та надання медичної допомоги в громадах?
Сорок років в строю
- Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
31 січня минуло 40 років, відколи Леонід Остапович Стецюк обійняв посаду керівника господарства у Гальчинцях. Сорок років напруженої , вкрай відповідальної праці, сорок років справжньої звитяги. Завжди було нелегко, та все Остапович здолав, все переміг. То ж публікуємо його спогади та міркування.
Сорок років в строю
Життя прожити – не поле перейти
- Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
4 лютого Надії Олександрівні та Володимиру Никандровичу Лавренюкам з Лідихівки виповнилося по 80 років. Народилися в один день, вчилися в одному класі, дружили та ще й поєднали свої долі. Прожили своє життя у невтомній праці, в турботах про родину, у злагоді, повазі та любові. Тож ціну свого щастя знають – дорожити одне одним, любити життя, завжди залишатися людьми.
Високі літа Петра Міщука
- Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
Ніхто не знає, скільки кому судилося прожити на білому світі. Але, напевне, доживають до високих літ ті, які Бог обирає, нагороджує за працьовитість, доброту та людяність.
2 лютого відзначив своє 90-річчя з дня народження великий працелюб, гарний господар Петро Карпович Міщук з Борщівки. Немало страждань та випробувань випало на його життєвому шляху. Як минуло хлопцеві 10 років, колгоспними кіньми босоніж орав людям городи, вночі пас коні. Возив У Війтівці підводою по 6 центнерів зерна, треба було ті мішки навантажити та розвантажити. Пережив німецьку окупацію, голодні післявоєнні роки. 4 роки прослужив в армії, в Мурманську. А після вивчився на шофера, то ж все своє життя шоферував в місцевому господарстві.
Вдячні за підтримку
- Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
Як кажуть, за бідою не треба ходити, вона сама прийде. Так і сталося у нашій родині. Захворів наш 14-літній синочок Саша. Три тижні лікувався в Хмельницькій обласній лікарні, потрібні були дорогі ліки. От треба було терміново придбати 6 флаконів імуннопрепарату по 9 500 гривень. Для нас це вже була непідйомна сума.
Свято
- Категорія: № 4 від 28.01.2021 року
Як символ єднання
Сходу та Заходу
22 січня, у День Соборності, Україна відзначила 102 річницю Акту Злуки - возз’єднання Західно-Української Республіки та Української Народної Республіки. Ця подія стала знаковою для українського державотворення, продемонструвала соборницькі прагнення українців Наддніпрянщини та Наддністрянщини. У контексті сучасності соборність невіддільна від державності, суверенітету і справжньої незалежності, як фундаменту розбудови демократичної держави. То ж сьогодні Україна продовжує боротьбу за соборність, незалежність, за повернення окупованих Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей.
Традиційно цього дня, як символ єднання Сходу та Заходу, на місточку через річечку Жердь, між селами Лисогірка та Осники, зустрічаються делегації Теофіпольщини та Лановеччини.
Пам’ятаємо
- Категорія: № 4 від 28.01.2021 року
Забути не можна
21-22 січня 1942 року в Теофіполі сталася жахлива трагедія – німецькі жандарми та поліцаї-українці на околиці містечка розстріляли біля 1400 чоловік єврейського походження. 21 січня з єврейського концтабору «гетто» окупанти та поліцаї вигнали з будинків усіх чоловіків, роздягнули їх до натільної білизни, роззули і в 20-градусний мороз, пронизливий вітер групами по 20-25 людей під конвоєм погнали за місто на розстріл. Чотири кілометри від центру Теофіполя по дорозі на Базалію гнали нещасних, ні в чому невинних людей на вірну смерть. Напередодні війни між Теофіполем та Ленінкою (тепер село Підліски)був викопаний великий котлован для спорудження залізобетонного доту Старокостянтинівського укріпрайону, що проходив через Теофіпольський район. У вересні 1939 року, коли Радянський Союз окупував Західну Україну, кордон був перенесений далі на захід, будівництво укріпрайону припинили. А викопаний котлован і використали фашисти для розстрілу мирного єврейського населення Теофіполя.
Сторінка 160 із 261