Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: № 26 від 25.06.2020 року
Перегляди: 860

Олена Копанчук


на Теофіпольщині

У понеділок, 22 червня, народний депутат України Олена Копанчук перебувала у Теофіпольському районі. Спочатку в сесійній залі районної ради провела особистий прийом виборців. Зверталися люди з приводу працевлаштування, допомоги на лікування, з іншими проблемами.
Далі Олена Копанчук разом з головою райдержадміністрації Оленою Ковцун та головою районної ради Андрієм Петринюком на об’єкті будівництва будинку культури у Теофіполі зустрілися з представником ДП «Хмельницька обласна служба єдиного замовлення». Розмовляли про перспективи завершення будівництва. Якщо завершити будівництво без глядацької зали, потрібно ще приблизно 5 мільйонів гривень, якщо з глядацькою залою, то ще додатково потрібно біля 10 мільйонів гривень. То ж Олена Копанчук пообіцяла взятися за вирішення виділення цих коштів через Державний фонд регіонального розвитку.

Деталі
Категорія: № 26 від 25.06.2020 року
Перегляди: 562

Пам’яті Петра


Андрійовича Кравчука

Дуже швидко летить час. Наче один день, минув рік із того сумного червневого дня, коли гірка звістка сколихнула всю нашу Волицю, весь район - не стало Петра Андрійовича Кравчука. Талановитий керівник, невтомний хлібороб, голова колгоспу із багаторічним стажем, бухгалтер, педагог за освітою, працелюб за натурою, він ніколи не пасував перед труднощами, згуртовував колектив і націлював його на поступ уперед. Він був тим керівником, який ніколи не скупився на добре слово, підтримку, не шкодував ні сил, ні часу, ні здоров’я. Петро Андрійович завжди виношував нові ідеї, умів зацікавити ними інших.
Усе своє життя ця прекрасна людина вирізнялася стійкістю характеру, принциповістю, силою духу та наполегливістю. Був людиною мудрою, врівноваженою, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч, з ним можна було поділитися і радістю, і смутком.

Деталі
Категорія: № 26 від 25.06.2020 року
Перегляди: 612

Стихійна  торгівля

забороняється

17 червня Теофіпольська селищна рада прийняла рішення з питання «Про впорядкування ринкової торгівлі на території селища Теофіполь».

Згідно цього рішення ринкова торгівля в смт. Теофіполь здійснюється щоденно на території: ПСК «КП Ринок» (вул. Макаренка, 35); ПП Восканян М.С. (вул. Макаренка, 41, територія між «Олександром» та «Ахтамаром») за згодою;вул. Заводська (на території земельної ділянки, відведеної для ринку сільськогосподарської продукції); вул. Соборна (біля магазину «Каштан»);
в парку культури і відпочинку та на площі Героїв Майдану в дні проведення масових заходів та святкових гулянь.

Деталі
Категорія: № 26 від 25.06.2020 року
Перегляди: 558

У День скорботи

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять  мільйонів земляків, життя яких обі-рвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українськудомівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
22 червня, у  День скорботи і вшануванняпам’яті жертв війни в Україні, Теофіпольщина вшанувала пам’ять загиблих у найкривавішій війні.

Деталі
Категорія: № 26 від 25.06.2020 року
Перегляди: 541

 ВИСТОЯЛИ!   МОЛОДЦІ!

Колишній воїн-інтернаціоналіст Василь Хаб’юк народився 7 листопада 1968 року – якраз через рік від ювілейного дня святкування в Радянському Союзі 50-річчя Великого Жовтня. Отож хлопець щороку разом з родиною, друзями, знайомими відзначав в один день два свята. Того числа столи іменинника завжди вгиналися від різних страв. Панувала атмосфера піднесеного настрою, затишку, душевного тепла, гарно-веселих пісень й мелодій. Звідусіль линули теплі вітання, щирі побажання. Словом, - так, як в усіх радянських людей того далекого періоду.
Але тривало воно так у Василя Хаб’юка десь до вісімнадцятилітнього віку. Чому? А тому, що настав йому час виконати свій громадянський обов’язок й піти на дійсну строкову службу до лав Збройних Сил Союзу РСР. І Василь, отримавши з райвійськкомату повістку, пішов виконувати почесний обов’язок перед своїм народом, своєю Батьківщиною.
Після проходження курсу молодого бійця в Ашхабаді Василь потрапив у воюючий Афганістан - виконувати тут свій вже інтернаціональний обов’язок перед сусіднім народом. Про святкування своїх чергових іменин тут й мови не могло бути. Бо на чужій і далекій афганській землі спостерігалась зовсім інша картина. Скажімо, солдатська їдальня була разом з офіцерською, і знаходилась під землею в глибокому бункері.