вологість:
тиск:
вітер:
Грані життя
- Категорія: № 19 від 05.2019 року
Сперечалися, та прийняли
У вівторок, 7 травня, відбулася позачергова сесія районної ради. На порядок денний виносилося лише одне питання – «Про прийняття об’єкта та майна у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району та закріплення його на праві оперативного управління». Тобто, йшлося про прийняття у комунальну власність районної ради першої черги будинку культури – спортивного комплексу, передачу його на баланс сектору культури райдержадміністрації. Хоч урочисте відкриття спортивного комплексу відбулося ще 14 квітня, а розпочне він повноцінно працювати аж з 1 вересня, з нового навчального року.
Грані життя
- Категорія: № 19 від 05.2019 року
Прибрати, та більше не смітити
Треба визнати, що для більшості сільських рад питання благоустрою, боротьби зі стихійними смітниками є болючими. Бо чогось так виходить, є частина людей, які люблять прибрати в себе на обійсті, а сміття виносити десь на берег, чи на колгоспний садок, чи на узбіччя дороги,чи комусь під город. Аби лиш не на відведене місце. Є такі люди чи не в кожному селі. Особливо ріже око це сміття тепер, коли навкруг незрівняна яскрава травнева зелень, і серце радіє торжеству весни.
До дня матері
- Категорія: № 19 від 05.2019 року
Не загоїться в серці матері кривава рана
Ходить Галина Станіславівна згинці, з двома палками, випростатися вже не може. З восьмого класу на ферму пішла, дев'ятнадцять років за доярку була, одробила і руки, і ноги. Як та спина боліти не буде? Ще ж і телятницею трудилася, і на нормі була, вдома треба було все поробити, хату добудувати, дітей, Колю, Васю, Надю, зростити. А як 20 вересня 2015 року впало на її родину те страшне горе, ще більше її пригнуло.
- Дуже нам тяжко було, - розказувала крізь сльози, - вважай, що на фермі наше життя пройшло. Василь, чоловік мій, і їздовим був, і гній качав, і на тракторі робив. Діти маленькі, купили на цій вулиці не хату, а коробку,продали корову, бо грошей на ліс не було. А я пішла і прийшла, пішла і прийшла… Надю звечора заплітала, в хустинку зав'язувала, бо ж щоранку в п'ять на фермі треба було бути, в школу дітей вже батько випроважав. І де ті сили бралися? Та були молодими, надіялися на краще. Жили, як всі люди, давали собі раду, потроху розживалися. Підростали хлопці, в усьому допомагали, Надя мені помічницею стала.
Нам пишуть
- Категорія: № 19 від 05.2019 року
Вогонь наш друг, та не завжди
Мільйони років тому назад людина навчилась добувати вогонь. В житті людини вогонь відіграє велику роль. Обігрів наших будинків, приготування їжі, розвиток науки та техніки – все пов’язано з вогнем. Багато років знадобилося людству для того, щоб навчитися користуватися і керувати ним. Але як і вода, необхідна для життя людини, приносить великі біди в період повені, так і вогонь, який приносить велику користь, при недбалому до нього ставлені може перетворитися в безжалісного ворога, руйнуючи міста і села, фабрики та заводи, забираючи людські життя.
Але крім цього, бувають випадки, коли діти, заради задоволення, набирають номер пожежної охорони і дають черговому неправдиві дані про пожежу.
А можливо, в саме цей час комусь дійсно потрібна справжня допомога пожежників? Дитячі пустощі можуть призвести до важких наслідків. Вогонь приваблює дітей і вони люблять з ним гратися. Коли дитина бере до рук скло, виделку, голку, ніж, це викликає переляк у дорослих, бо дитина може себе поранити. Однак, якщо у руках дитини з’явились сірники, то по-дібну реакцію зустрінеш не завжди, оскільки дорослі часто не розуміють, яку небезпеку приховує вогонь у руках дитини.
Для того, щоб уникнути таких випадків,протягом тижня в Лисогірській школі проходив тиждень знань безпеки життєдіяльності на тему «Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди».
Нам пишуть
- Категорія: № 19 від 05.2019 року
Триденні збори

З метою виконання програми предмета «Захист Вітчизни», набуття теоретичних знань та практичних навичок допризовної підготовки,поліпшення організації та якості проведення підготовки юнаків до вій-ськової служби та військово-патріотичного виховання учнів на базі закладів загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з 23 по 25 квітня було проведено триденні навчально-польові збори з учнями 11-х класів.
Керівниками закладів загальної середньої освіти разом з вчителями предмета «Захист Вітчизни» були розроблені плани проведення польових занять згідно програми предмета “Захист Вітчизни” та військово-патріотичноговиховання.
Під час триденних навчально-польових занять проведено вправи з визначення магнітного азимуту на вказаний предмет та рух за азимутом, виконано переправи через водяні перешкоди. Юнаки ознайомилися з правилами безпеки під час поводження з ручними гранатами та автоматом Калашникова,проводилось метання навчальних ручних гранат на дальність та влучність, стріляли з пневматичної гвинтівки, здійснювались марш-кидки, вивчалися дії бійців в бою в наступі та обороні, індивідуальні та в складі відділення, відпрацьовувались дії учнів під час застосування зброї масового ураження, індивідуальні та в складі відділення. А найцікавішим для учнів було виконання початкової вправи стрільби з автомата Калашникова бойовими патронами.
Леонід Триндюк, методист РМЦ відділу освіти РДА
Із бідою не залишилась наодинці
- Категорія: №18 від 02.05.2019р.
Хоч синоптики попереджали, що ввечері на Великдень на Заході України можливе ускладнення погодних умов, не хотілося у це вірити. Бо ж цілий день було тепло, світило, трохи припікало сонце. Та негода принесла не тільки рясні дощі, а й град і сніг. У деяких районах опади значно підтопили домашні господарства і перетворили вулиці у вируючі водні потоки. Найбільше дісталося Тернопільській області, тут були підтоплені домогосподарства,потоки дощових вод ускладнили проїзд на дорогах, шквальний вітер валив дерева.
Прийшло Воскресіння Господнє
- Категорія: №18 від 02.05.2019р.

28 квітня православні християни східного обряду святкували світле Воскресіння Господнє. Великодні богослужіння відбулися і в православних храмах Теофіпольщини. Прийшли сюди люди різного віку, і старші і молодь, і діти, аби наповнити свої серця добром та любов'ю, духовно збагатитися, відкрити свою душу Божому світлу.
Щемливий слід татусевої долі
- Категорія: №18 від 02.05.2019р.
Буяла весна 1957 року. Молода сім'я відправилась на маївку. П'ятирічне дівча, схоже на раннього метелика, у світлій сукенці і з білими бантами в русявих кісках, безперестану підстрибувало навколо батьків. Тато Іван, середнього зросту, худорлявий чоловік, з густою чуприною, глибоким, проникливим поглядом, легко, по-весняному зодягнений, неквапом ішов широкою лісовою стежкою-доріжкою. Поряд із ним – дружина Ніна, миловида красуня з пишною темнорусою косою, акуратно закладеною на потилиці. Донька Наталочка почувалася найщасливішою у світі:татко сьогодні не на роботі, а з ними. І тут, у лісі, так гарно! Десь у місті ще шумлять травневі свята. А тут – тут люди юрбами прогулюються заміським тернопільським лісом. Дерева злегка погойдують свої зелені віти. В повітрі розлита весняна теплинь, що ніжно огортає дерева, кущі, усіх людей.
Сторінка 246 із 287