Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 30 від 25.07.2019 року

За інформацією відділу житлово-комунального господарства, будівництва та агропромислового розвитку райдержадміністрації станом на 24 липня по району зібрано 5 982 гектарів ранніх зернових при плані 20 364 гектарів. Агропідприємства завершили збирати озимий ріпак на площі 917 гектарів, урожайність 31 цнт/га. Завершили збирати і озимий ячмінь. Завершили збирання гороху на площі 589 гектарів, урожайність – 25 цнт/га. Приступили до обмолоту озимої пшениці, її зібрано на площі 2023 гектарів при плані 8923 гектарів, урожайність – 52,9 цнт/га. Найвищі показники врожайності у ФГ «Кунчанський» - 64,7 цнт/га, у СТОВ «Волиця» - 60 цнт/га. Триває збирання ярого ячменю, його обмолотили на площі 3 305 гектарів при плані 10 496 гектарів, урожайність – 49,8 цнт/га. А у ФГ «Кунчанський» - 59 цнт/га.


Жнивує «Рідний край»


Ранні зернові та зернобобові культури  у Філії «Рідний край»займають площу у 3 205 га озимого ріпаку, 1 008 га ярого ріпаку, 62 га озимого ячменю, 1 565 га ярого ячменю, майже 5 738 га озимої пшениці.
Відділення № 3 (с. Ільківці) Філії «Рідний край» приступило 3 липня цього року до збирання ранніх зернових. Розпочали проводити обмолот озимого ячменю сорту «Хайлайт» комбайнери Андрій Горобець, Володимир Барабаш, Павло Паранюк. На відвезенні зерна від комбайнів було задіяно два перевантажувачі, якими кермують Андрій Богач та Іван Богдан.

Категорія: № 30 від 25.07.2019 року

Подяка-вибачення


Хочемо вибачитися перед усіма друзями, знайомими, сусідами, кумами, родичами, колегами, перед організаціями, перед усіма тими, хто не лишився осторонь, коли в наш будинок влучила блискавка. В останньому номері газети «Життя Теофіпольщини» без нашого відома була надрукована подяка від сімей Загоруйко та Воляників «Не полишили нас у біді». Якась невідома особа взяла мою статтю з Інтернету, де ми дякували партії «За конкретні справи», а саме Вадиму Лозовому та Олександру Герезі за те, що вони надали нам матеріальну допомогу, за що ми їм безмежно вдячні. Але, крім них, не залишилися байдужими інші організації, наші сусіди, знайомі, наші куми, родичі, друзі, колеги по роботі. Хтось подав в районну газету подяку, тобто мою з Інтернету, а ще її переробили.

Категорія: № 30 від 25.07.2019 року

Виглядає мати сина


Вже 24 роки Іван Надал з Шибени служить в Збройних Силах України. Не всі чоловіки обирають такий шлях у житті, армія є армія, це муштра, дисципліна, порядок. Але і там має хтось бути, бути готовим захищати Вітчизну, боронити рідну землю. То ж треба бути витривалим, мужнім, здатним до випробувань. Це ще коли мирний час, а коли війна…
Що таке чекати сина з війни, здригатися від кожного телефонного дзвінка, не спати, не їсти, марити зустріччю, пізнала на собі його мама Ганна Романівна. Бо ж контрактник, три рази по 9 місяців був в зоні проведення Антитерористичної операції.

Категорія: № 30 від 25.07.2019 року

Щиро дякуємо


Нещодавно за сприяння Благодійного фонду Вадима Лейві «На благо України» була організована поїздка учнів Бережинецької ЗОШ І-ІІ ступенів до Рівного. Погода в цей день була по-справжньому літньою, наче відображала піднесений настрій учасників поїздки. Екскурсія пролягала через Остріг, де діти мали змогу побувати в краєзнавчому музеї, розташованому на території Острозького замку. Відвідавши цей музей, учні збагатилися знаннями з історії та побуту давнього Острога і Острожчини.

Категорія: № 30 від 25.07.2019 року

Все життя прожила з Богом


Застала Ольгу Микитівну вдома, поралася на городі, коло полуниць, якраз того дня не правилося в церкві, не було в Новоставцях ні похорону, ні поминок. Не обходиться ж без неї ні служба, ні всяка скорбота, бо ж вже 24 роки, як вона коло Божої книжки, як служить у церкві дячихою. І не злічити, скільки молитов знає, скільки пісень. А як прийшла до такого усвідомлення, що найголовніше для людини – віра, що тут, на землі, слави не треба, а треба її заробити на небесах?

Категорія: № 28 від 11.07.2019 року

Бог і Україна


Залишились в минулому президентські вибори в Україні. Яка різна оцінка їх в нашому різнокольоровому суспільстві! «Є народ маленький, а є великий, а ми давно розбовтані багном» (Ліна Костенко). Наша мудра сучасна Леся Українка. 73 проценти виборців проголосували за нового Президента України, кричать, плескають у долоні, б’ють в бубни, в дзвони російських церков вірні прихильники «руського мира».
Та не всі ті 73 відсотки, рейтинги обліпили груди «слуги народу» Зеленського (?!) – добру, якщо не левову частину з них відтягнула на себе ганебна прірва між жирним достатком, захмарною розкішшю, піднебесними зарплатами, пенсійними, преміями в одних, в явній меншості і між посинілою худою бідністю інших, нагло обкрадених першими мерзотниками. І то все почалося з самого початку Незалежності України спритними червоними секретарями обкомів, райкомів і роками примножувалось (?) тотальною корупцією, хабарництвом при всіх п’яти Президентах України. І тільки один із них - Петро Порошенко прилюдно визнав свої помилки, промахи і вибачився перед українським народом.

Категорія: № 27 від 4.07 2019 року

Заслужена нагорода


З 2007 року в Україні запроваджені щорічні Премії Верховної Ради України для педагогічних працівників загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів для найталановитіших молодих учених в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Премія для педагогічних працівників запроваджена аби піднести роль та авторитет педагогів в суспільстві, заохотити їх до творчої результативної праці, підвищити престижність вчительської професії.
Нещодавно у сесійній залі Верховної Ради України таку високу відзнаку – диплом, нагрудний знак та грошову винагороду - отримав вчитель інформатики Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Пилипчук. Поки що це перший лауреат цієї престижної премії на Теофіпольщині, одиниці їх і в області.

Категорія: № 27 від 4.07 2019 року

Слово своє дотримав


Чотири роки тому і в нашій третій Мар’янівці виникли проблеми з водою. Поступово у криницях впав рівень води, повисихали джерела, висох і ставочок. Залишилося на село лише дві криниці, і там води майже не було. То ж два роки тому вода, вірніше її відсутність, стала нашою справжньою бідою. Змушені були їздити з бідонами та бочками по воду у Святець та в першу Мар’янівку. Але ж і не у всіх і транспорт є. А як без води – кінець! Звернулися ми до директора ТОВ «Святець» Василя Мастія, адже колись він у наше маленьке село провів газ, та й була в нас тут свердловина, на балансі господарства. Вислухав нас Василь Васильович, сказав, що буде в нас вода. Хоч мав клопотів доволі, прислав будівельників, дав крана, цемент, почистили вони свердловину, поставили водонапірну башту.

  • Ви тут: 
  • Головна