Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

Різдвяний фестиваль колядок і щедрівок

 

«Де святиться-веселиться свята Йорданська водиця»

 


13 січня в приміщенні дитячої музичної школи відбувся районний фестиваль колядок та щедрівок «Де святиться-веселиться свята Йорданська водиця». Організатори цього дійства – сектор культури райдержадміністрації та районний будинок культури, які зробили усе для того, щоб словом та піснею передати радість Різдва Христового.
До початку фестивалю у запису звучали колядки, щедрівки, а ведуча заходу Галина Стадник віднайшла зворушливі слова аби зробити це справжнє свято неповторним та незабутнім.
Розпочав це різдвяне дійство колектив Святецького сільського будинку культури колядками «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі». Зачарувала своїм душевним виконанням стародавньої колядки «Добрий вечір твоєму дому» солістка Великолазучинського СБК Анастасія Козак.
Цікаву програму представили фольклорні колективи Гаврилівського СБК та Медисівського сільського клубу, у їхньому виконанні прозвучали колядки «Святая Варвара», «Хай Ісус мале дитя».

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

Люди хочуть, щоб була амбулаторія

Як і збиралися, у вівторок, 15 січня, комісія районної ради знову обговорювала долю приміщення колишнього інфекційного відділення центральної районної лікарні. Що з ним робити? Після повідомлення у «Житті Теофіпольщини» за 10 січня про те, що районна рада не проголосувала за передачу майнового комплексу інфекційного відділення благодійному фонду Вадима Лейві «На благо України» за 1 гривню в рік на 15 років, до членів комісії Сергія Мороза та Миколи Корнійчука телефонували жителі селища. Хочуть, щоб був медичний заклад з денним стаціонаром. Телефонували і атовці, і багатодітних родин. Бо їм потрібне житло.
Спочатку засідали у сесійній залі районної ради – Сергій Мороз, Микола Корнійчук, Олександр Сапуга, Василь Демчук, Юрій Маркарян. Послухали спочатку головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Олену Кравчук. Повідомила, що дійсно, кілька років тому наміри відкрити амбулаторію загальної практики сімейної медицини у селищі цукрового заводу були. Але на сьогодні вимоги Міністерства охорони здоров’я інші – відстань між амбулаторіями має бути не менше 7 кілометрів. А тут всього кілька кілометрів. А ще ж це додатковий штат, затрати на опалення, одним словом, про це питання не може навіть стояти.

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

Вибороли право на  краще життя


Хоч з часу проведення виборів у новоствореній Новоставецькій об’єднаній територіальній громаді минуло вже три тижні, а було це 24 грудня, розмови про вибори у селах Новоставецької та Човгузівської сільських рад, що об’єдналися, не вщухають. Говорять про це не тільки виборці, а й підлітки та діти. Бо ж дуже вже активізувалися політичні сили, які взяли участь у виборах депутатів ОТГ. Якщо до виборів всі заявляли, що проти них буде застосовуватися адмінресурс, шахрайські схеми та підкуп виборців, проте практично всі насправді цим не погребували. Бо ж розказують люди, та й надходили в редакцію дзвінки, що розносили їм і гроші, і заморожені кури, і цукерки та шампанське, і подарунки. Та й по окремих депутатах неясно, ніби й за них ніхто не проголосував, а перемогли саме вони. Ще ж мали місце домовленості між політичними силами. То ж навряд чи можна ці вибори назвати чесними. Нагадаємо, що на 14 депутатських місць претендували аж 88 кандидатів. То ж про враження від виборів та розпочату організаторську роботу розмовляємо з обраним головою Новоставецької ОТГ Анатолієм Вальчуком.
Отже, розкажіть, як ви прийшли до цих виборів, якими, на вашу думку, вони були?
- Найперше, хочу сказати, що я вже двічі був обраний Новоставецьким сільським головою, восени 2010 та 2015 років. Протягом цього часу намагався виправдати довір’я виборців, наша команда, це депутати, члени виконкому, працювала злагоджено, я з повною відповідальністю стверджую, що лише на користь громади. Коли ж у 2015 році набув чинності Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і цей процес у нашому районі загальмувався, ми ще у 2017 а далі у минулому році стали вивчати можливість створення спроможної громади на теренах двох сільських рад – Новоставецької та Човгузівської.

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

Спасибі за розуміння


Як не можна без води навчитись плавати, так і без праці не можна виховати людину, яка б любила свою землю, була б милосердною, цінила все те, що створили руки наших пращурів. І мені здається, що вони, наші діди і прадіди, по відношенню до матері - землі були більш вдячними та бережливими, з дитинства навчали цьому дітей, залучали їх до праці. Хлопці змалечку вчилися орати, тримати в руках різні робочі інструменти, мали певні обов’язки по господарству. Дівчатка ж пряли, шили, вишивали, а в багатьох випадках «базарили», а на виручені гроші купували собі обновки.
Чи бачимо ми в наших сім’ях таке виховання? В дуже небагатьох. І то там, де сім’я багатодітна. Одна ж дитина часто стає для батьків центром Всесвіту. Мене дуже вразила розповідь наших журналістів, які відвідали в Британії заможну родину, де підростав всім забезпечений малюк. На запитання: « Ким ти хочеш стати?», щоб ви подумали відповіла дитина? Ніколи не здогадаєтесь, хлопчик сказав: «Я хочу стати двома маленькими собачками, щоб їм разом було веселіше гратися».
Якраз в художній школі діти знаходять собі друзів, спільні інтереси їх об’єднують.

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

Про це мріяли  покоління українців


Вселенський патріарх Варфоломій надав Україні Томос, тож процес надання автокефалії Православній церкві України завершився. 5 січня Варфоломій підписав Томос про автокефалію єдиної Православної церкви України. Церемонія підписання Томосу відбулася в патріаршому храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. А вже 6 січня під час літургії у тому ж храмі Варфоломій передав предстоятелю новоствореної Православної церкви України Епіфанію посох і Томос, який проголошує автокефалію. Цю історичну подію, цю радісну для українського православ’я звістку, обговорюємо з благочинним Теофіпольського району Помісної Автокефальної Православної Церкви України, митрофорним протоієреєм отцем Василем Крисаком.
Спочатку трохи історії. Розкажіть, отче, нашим читачам про нелегкий шлях української церкви до здобуття незалежності.
- Вперше в історії українська церква отримала автономію. Це велика історична подія, це здобуття духовної незалежності. Бо ж нарешті маємо Помісну Автокефальну Православну Церкву України. З часів Володимира Великого Київська митрополія була в складі Константинопольського патріархату.

Категорія: №3 від 17.01.2019р.

А в нашій Борщівці було найкраще


З нетерпінням чекали ми, жителі Борщівки, і дорослі, і малеча, Нового року та Різдвяних свят. Бо хіба є щось краще від очікування новорічного дива, здійснення заповітних мрій, чарівних різдвяних миттєвостей, усвідомлення значимості народження господа нашого Ісуса Христа?А ще всі ми чекали того дня, коли традиційно у кожну оселю завітає ватага колядників, розкаже благу звістку про народження Спасителя, заспіває давні колядки, весело защедрує. Бо ж щороку це організовує директор Борщівського сільського будинку культури Майя Пейда, справжній аматор народного мистецтва, великий ентузіаст культосвітньої ниви.

Категорія: №2 від 10.01.2019р.

Коли лебідь, щука та рак…


У вівторок, 8 січня, голова районної ради Андрій Петринюк, аби обговорити кілька важливих питань, ініціював проведення зустрічі з головами сільських та селищних рад. Відбулася зустріч на території центральної районної лікарні, бо одним з питань було облаштування приміщення для відділення гемодіалізу.
Та спочатку учасники зустрічі бурхливо дискутували з приводу створення об’єднаної територіальної громади. Бо ж у минулому 2018 році була спроба створити Теофіпольську ОТГ з центром у Теофіполі, та до зриву цього процесу доклали рук «За конкретні справи». Натомість утворилася Новоставецька ОТГ з двох сільських рад – Новоставецької та Човгузівської. То що далі – чи можна утворити Теофіпольську ОТГ у 2019 році, чи все відбудеться «зверху» у 2020 згідно Перспективного плану?
Андрій Петринюк повідомив позицію Хмельницького Центру місцевого самоврядування: якщо до 10 лютого 2019 року представити весь пакет документів, то вибори будуть можливі у квітні-травні. Тобто, запропонував розпочати процес створення Теофіпольської ОТГ спочатку та створити цю громаду в межах району, бо більше можливості внести зміни до Перспективного плану не буде.
Справедливі зауваження висловив Гаврилівський сільський голова Василь Гандовський: знову не повторювати помилок, адже спільної думки немає. Ні у 2015, ні у 2018 порозуміння не було досягнуте. А мала цим займатися райдержадміністрація, районна рада, якщо всім об’єднуватися, то всім. Але ж Олійники вичікують, Гальчинці вичікують, Святець та Поляхова не поспішають. Та й не від сільських рад все залежить, основну скрипку мала зіграти Теофіпольська селищна рада, ще невідомо, чи прийняла вона б остаточне рішення. А до людей знову тяжко йти, вже ніхто не вірить.
Підтримав колегу і Кунчанський сільський голова Олексій Козачук. Чого ж не об’єдналися, в Новоставцях вийшло, а в нас чого не вийшло? Звісно, треба решті громад в межах району об’єднатися в одну громаду. Та виходить, що в районі керує не районна влада, а потужні господарники. Ясно, що для них ключовим є вирішення земельних питань, хай би господарювали прозоро, бо всім відомо, що платять заробітну плату в конвертах, а від цього страждають люди, соціальні стандарти не дотримуються.
Свої думки висловили і інші сільські голови. В Святці люди хочуть свою громаду, а в Олійниках за 2019 та 2020 роки можна ще щось зробити, бо далі їм навряд що світить. То ж зійшлися на тому, що до 10 лютого провести громадські слухання, сходи сіл, сесії ніхто не встигне, та й що казати людям, розрахунків же немає. Та, головне, єдності так і немає. Одним словом, як у тій байці – лебідь, щука та рак

Категорія: №2 від 10.01.2019р.

Почуйте і зробіть висновки!


«Говорила-балакала, тоді сіла й заплакала» - ця давня народна приказка про те, чим живе наша медицина сьогодні в селі. 2018 рік – це рік втілення в життя медичної реформи, чергової. То була «оптимізація», тоді «реорганізація», а тепер «реформація». Люди добрі (депутати)! Ви, шановні, приймаєте закони, рішення. Але у мене таке враження, що живете далеко за межами України. Реформа, мо-же, вона й хороша, але не для українського села. Для міста, може, вона й підходить. «Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє» - це теж українська народна приказка. А що народне - то прямо в ціль. Не можна рівняти рівень життя Австрії, Канади із життям селян в Україні: дороги - ніякі, їх немає. Я був на полігоні у Рівненському навчальному центрі, (скор.РУЦ) у 1983 році, то там для танків Т-72 і БМП кращі дороги, ніж у нас до віддалених сіл Базалія-Ординці, Базалія – Михиринці. Там не можна проїхати навіть возом. Автобусного зв’язку із вказаних сіл до Базалії немає. У Базалійській амбулаторії ще працює фізкабінет (УВЧ, електрофорез, ультразвук, інгаляції «солюкс», кварц, «КУФ», масаж). «Дякуючи» реформі, у нас забрали лабораторію, тоді, як ми обслуговуємо 11 сіл нашого району та 3 сіл Волочиського району. Але є у нас аналізатор сечі та глюкометри. У перспективі ще й буде аналізатор крові (він коштує біля 70000грн). Може, знайдемо якихось спонсорів.
Шановні жителі сіл Базалійської АЗПСМ - Ординці,Лютарівка,Василівка, Борщівка, Малі Жеребки, Михиринці, Червона Случ, Новоіванівка, Єлізаветпіль, Гальчинці! Заключайте декларації із лікарями Базалійської амбулаторії. Чому?

  • Ви тут: 
  • Головна