Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

Дякую філії «Рідний край»

Дуже радію з того, що за кошти Новоставецької об’єднаної громади проводиться ремонт нашого будинку культури. Адже так хочеться працювати у людських умовах, не замерзати, хочеться, щоб було тут гарно, по-сучасному, затишно та комфортно. Дуже сподіваюся, що так і буде. Адже нещодавно стало відомо, що до цього великого ремонту долучається і філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». То ж вважаю за свій обов’язок повідомити, що це агропідприємство на чолі з директором Володимиром Прокопчуком також постійно підтримує наш заклад. От наш ансамбль сучасного танцю «VITA DENS» часто бере участь у фестивалях та конкурсах – обласних, регіональних та Всеукраїнських. Ми хочемо, щоб наші діти показали себе, подивилися на інших, щоб почували себе впевнено, щоб зростала їхня майстерність, щоб відчували себе конкурентоспроможними. Але ж туди треба приїхати! То ж якби не Володимир Олександрович, нічого б цього не було. Бо ж саме він піклується, щоб замовити нам автобус, надати пальне. І жодного разу нам у цьому не відмовив. Щиро йому за це дякуємо.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

Ще один урок історії

15 лютого Україна відзначила День вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав (воїнів-інтернаціоналістів) та 31-у річницю виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану.
Після Другої світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Та найбільш масштабною і трагічною була війна в Демократичній Республіці Афганістан. Тривала вона майже 10 років, через афганське пекло пройшли біля 600 тисяч радянських військовослужбовців ( біля 160 тисяч з них – українці), тисячі з них загинули в боях, померли від ран, контузій, травм та хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть залишити байдужими страшні цифри: під час афганської війни загинуло понад 15 тисяч радянських солдатів, кожний четвертий з них – українець.
Обмежений контингент радянських військ став активним учасником громадянської війни в Афганістані. У конфлікті брали участь збройні сили уряду ДРА з одного боку та озброєна опозиція (моджахеди, буквально «борці») – з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією цієї країни. Моджахедам у ході конфлікту підтримку надавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, пакистанські спецслужби. Війна у цій чужій азіатській країні призвела до значних людських жертв серед радянських військ, лягла важким тягарем на економіку держави, яка й так знаходилася на спаді, була непопулярною серед населення країни, послабила міжнародний авторитет СРСР (бойкот Олімпіади в Москві 1980 року). Тому після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова було фактично визнано, що введення військ в Афганістан було політичною помилкою і війну слід припинити.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

Вже стільки років


промайнуло, а біль


у серці б’є і б’є

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цього дня закінчилася, нарешті, війна в Афганістані. Вже стали очікуваними в приміщенні районної бібліотеки зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами.
- Правда про Афганську війну… Вона різна. Через цю страшну війну пройшли 700 тисяч чоловік. Україна втратила близько 4-х тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 бійці залишились у полоні або пропали безвісті. В пекло Афгану пішло 65 теофіпольців. В мертвих Афганських горах знайшли передчасну смерть наші земляки Григорій Попружний і Федір Франчук, - такими словами розпочала захід бібліотекар Оксана Сокоть.
Усі присутні запалили свічу пам’яті про мужніх і дорогих синів України, яким судилось увійти в безсмертя, і тих, які вже в мирний час пішли з життя.
На зустріч ми запросили наших земляків воїнів-афганців: голову Теофіпольської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Василя Хаб’юка, Володимира Процкова, Михайла Сидорука,Володимира Кірєєва, Андрія Лебідя.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

Якість  медичних  послуг

 

 повинна  покращуватися

Наприкінці 2018 року в Україні стартувала медична реформа. ЇЇ мета – трансформувати сферу охорони здоров’я, щоб зробити якісними медичні послуги, ліки – доступними, поліпшити ефективність використання бюджетних коштів, долучити місцеве самоврядування до розвитку медичної галузі, підвищити рівень задоволення населення системою охорони здоров’я, зміцнити здоров’я та продовжити тривалість життя громадян. Як і при запровадженні будь-якої реформи, у медичної реформи є прихильники, є противники, але вона триває. Так, у 2019 році завершилося реформування закладів первинного рівня, а з 1 квітня 2020 року стартує другий етап медреформи– реформування закладів вторинного та третинного рівнів.Про це знову розмовляємо з головою районної ради Андрієм Петринюком.

Розпочнемо з первинної ланки. Комунальне некомерційне підприємство «Теофіпольський Центр первинної медико-санітарної допомоги» пройшло шлях реформування і з 1 жовтня 2018 року був укладений договір з Національною службою охорони здоров’я України. Звісно, в роботі цього медичного закладу є ще ряд проблем, які потребують розв’язання, підтримки місцевої влади. Що на це скажете?
- Закон України «Про місцеве самоврядування» передбачає, що саме влада на місцях відповідає за медичне обслуговування населення. Тому ми розуміємо свою роль у реформі і своє завдання. Саме тому у 2018 році районна рада прийняла рішення про реформування ЦПМСД, а в 2019 – Програму розвитку та підтримки первинної медико-санітарної допомоги Теофіпольського ра-йону на 2019 рік, Програму медико-соці-ального забезпечення пільгових та соціально незахищених верств населення Теофіпольського району на 2020 рік.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

Реванш диктатури

У своєму передсвятковому привітанні жителям Теофіпольщини в газеті «Життя Теофіпольщини» народний депутат України від 189 округу Олена Копанчук намалювала райдужні картини в діяльності теперішньої влади.
Але попахує волюнтаризмом (сприйняттям бажаного за дійсне) її заява, що « в цьому році ми побачили і відчули, що мир на нашій землі можливий і є великий прогрес в його досягненні». Тут зразу ж виникає питання. Що, може, окупанти перестали стріляти, може перестали вбивати наших військових і цивільних? Може, в місцях розведення в «сірих зонах» не хазяйнують окупанти? Чому влада готує нові відведення на межі розмежування, коли окупанти не виконують взятих зобов’язань і ми практично віддаємо їм свою територію?
В чому ви бачите прогрес та ще й «великий»? Чи, може, прогрес в тому, що путінські людолови зробили обмін «всіх на всіх»? Адже їм нічого не вартує наловити нових бранців.
Правда, є прогрес у запопадливості перед катом народів Путіним, за яким зачекався Гаагський трибунал. Бажання «подивитись йому в очі» нічого не дало.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

НАРЕЧЕНА  ІЗ  КАБУЛА

Люди правду кажуть, що кохання – наймогутніша сила у світі. Його ніхто й ніколи не може перемогти, а тим більше – стратити, стати йому на перешкоді. Навіть війна перед отим коханням безсила. Не виняток і так зване афганське побоїще в 1979 – 1989 роках. Неймовірно, але саме тоді, коли в Демократичній Республіці Афганістан тривав збройний конфлікт, і в ньому брали участь війська з тодішнього Радянського Союзу, сталася зворушлива й радісна подія: на весільний рушничок щастя стали там українські молодята. Їх одруження офіційно зареєструвало посольство Союзу РСР в Кабулі. Адже обоє вони служили в одній з радянських військових частин. Тобто – рядовий дійсної строкової служби Володимир Лаган

і контрактник за власним бажанням Галина Крюкова.

Категорія: № 8 від 20.02.2020 року

ТЕОФІЛЬПОЛЬ


АБО ЗАГАДКА ТЕОФІЛІЇ

(частина 2)

Другою відомою власницею Теофільполя стала Теофілія Стрижислава Яблоновська (1742-1816) – онука Теофілії Яблоновської з Сенявських.
Вона отримала містечко від свого батька – Юзефа Александра Яблоновського. Місце народження княгині невідоме. Її батьки, Юзеф Александер Яблоновський та Кароліна Радзивіл, багато подорожували Європою. Польські дослідники життя Теофілії відзначають, що вона отримала досконалу освіту та виховання. З дитинства була серед патріотів-шляхтичів, тому завжди цікавилася політикою. У 15-річному віці була представлена при дворі австрійської імператриці Марії-Терезії. Юна Теофілія отримала найвищу жіночою нагороду – орден Зоряного Хреста.

Категорія: № 7 13.02.2020 року

На мистецькому небосхилі

 

 

Минулого четверга, 6 лютого, в актовій залі дитячої музичної школи відбулася нарада працівників закладів культури району, на якій були підведені підсумки роботи за минулий рік. З доповіддю виступила завідувач сектору культури райдержадміністрація Лідія Філик. Керівник апарату районної державної адміні-страції Олена Ковцун, заступник голови районної ради Роман Непотас відзначили спільними грамотами кращих працівників та заклади культури району, а саме: колектив районного будинку культури (директор Таїсія Науменко), художнього керівника районного будинку культури Олену Щур, Борщівський сільський будинок культури (директор Майя Пейда), Гальчинецький сільський будинок культури (директор Наталія Гуменюк).

  • Ви тут: 
  • Головна