вологість:
тиск:
вітер:
Наш самоцвіт
- Категорія: № 38 від 23.09.2021 року
Інноваційний простір діяльності ветеранських організацій Теофіпольщини схвалюю і підтримую. Бо він спрямований на віншування людей старшого віку, особливо довгожителів краю. Цей гарячий потічок поваги наочно бачу на прикладі роботи первинного ветеранського осередку сіл Карабіївка та Котюржинці. Очолює його умілий організатор колективу пенсіонерів та інвалідів Іван Шевчук. Він вирішив по новому відзначати ювілейні дні народження тих, кому за 90.
Ось і цими днями моя дорога тітонька Марія Поєзднік із Карабіївки сягнула віку 95 літ. Наша велика родина, сусіди зібралися за святковим столом, щоб вшанувати поважну дату іменинниці. До ювілярки також із квітами, подарунками та добрими побажаннями завітали керівництво місцевого агроформування, староста села Ігор Мулишин, Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, голова відокремленого підрозділу ветеранів України Теофіпольсько територіальної громади Володимир Кобера, очільник ветеранів праці згаданих сіл Іван Шевчук.
Доброта в пошані
- Категорія: № 38 від 23.09.2021 року
Доброта в пошані
- У чому секрет мого довголіття? – Бабуся чіпко підвела голову і вказівний палець правиці підняла вверх.
- Бо я щиро вірую в Отця Небесного і молюся Йому. - А ще, наевно, невтомна праця біля святої земельки протягом свого трудового життя.
І Ярина Антонівна Сивак зі Святця показала нам натруджені мозолясті долоні рук. Ними вона піввіку виконувала різноманітні роботи у колективному господарстві. Бо довелося їй розпочати свою трудову біографію у неповних 16 літ. Сьогодні, коли за плечима уже 90, іменинниця до дрібниць пам’ятає перший вихід на колгоспний лан. Ростила цукрові буряки.
- Важко було зразу, - мовила ювілярка, досвіду ніякого. Ото тільки що полола город біля хати. Хіба що мамині уроки допомогли та дівочі літа.
Особливий світ добра та любові
- Категорія: № 38 від 23.09.2021 року
26 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський День довкілля. Професія вихователя і всіх працівників дошкільних установ вимагає від них глибокої самовіддачі, величезного терпіння і нескінченної любові до своєї справи. Виховання наших дітей на початку їхнього життєвого шляху - непросте завдання, але від його успішного вирішення залежить майже все наше майбутнє.
Дитячий садок для малюків недарма вважають першою школою життя. Тут діти не лише весело проводять час, але і отримують перші життєві навички, пізнають світ через гру, розвивають свої творчі здібності, стають здоровими і міцними духом, знаходять перших друзів. Сучасні дошкільнята – це діти цифрової ери, які відрізняються своєю інтелектуальною та емоційною своєрідністю: їхній світ цінностей значною мірою відмінний від інших, вони успішно виконують завдання, які раніше використовувалися для тестування молодших школярів, у них переважає «рефлекс свободи», тобто вони самі вибудовують стратегію своєї поведінки. Вони наполегливі, мають високу самооцінку і власну філософію життя, непосидючі, творчі, активні, мають бути завжди в русі і готові до відкриттів. Дитячий садок – це невтомна й самобутня країна малечі. Це той світ у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. Це особливий світ любові і добра зі своїми радощами і прикрощами, в якому переживаннями і досягненнями дитина пізнає навколишній світ та опановує своє місце в ньому. І від того як їй тут живеться, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє всієї країни.
Ювілей
- Категорія: № 37 від 16.09.2021 року
Вісімдесята осінь
стукає у серце
Цими днями, а саме 17 вересня, завітає вона до Євдокії Ульянівни Орловської, яка у свій час приїхала до нас на Теофіпольщину із Віньковеччини. Кажуть, що люди, народжені восени, мають великий запал до роботи. Мабуть, що так. Бо я в цьому мав можливість переконатися, коли доля звела мене із нинішньою ювіляркою. Вона працювала на комсомольській, партійній та педагогічній нивах, які вимагають своєрідного мистецтва, мистецтва проникати у людські душі, піклуватись про них, виховувати і організовувати на добрі справи.
Народилася Євдокія Ульянівна у сім’ї колгоспника, отож змалку була привчена до роботи. Разом з мамою ходила у буряківничу ланку. Згодом очолили комсомольську молодіжну.
Свято
- Категорія: № 37 від 16.09.2021 року
17 вересня - День рятівника
Указом Президента України 12 вересня 2008 року встановлено професійне свято – День рятівника, яке відзначається 17 вересня. Цього дня Християнська Церква вшановує Чудотворний образ пресвятої Богородиці Неопалимої Купини, яка з давніх давен є покровителькою пожежників і рятувальників.
Захищати Державу та її громадян від пожеж і надзвичайних подій завжди було благородною справою, яку обирають тільки сміливі, сильні духом та самовіддані люди. Зустрічаючи професійне свято, кожен рятувальник із почуттям гордості відчуває свою особисту причетність до вирішення загальнодержавного вагомого питання – забезпечення надійного захисту населення.
Дещо з історії
- Категорія: № 37 від 16.09.2021 року
ГРЕНАДЕР ПЕРШОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Ця світлина датована серпнем 1915 року. На ній уродженець селища Теофіполь Володимир Архипович, який надіслав її з театру бойових дій Першої світової війни з надписом, своїй милій Фані (дружині), Олі (донечці) .
Всевишній зберіг йому життя у кривавій борні Брусилівського прориву, бо наслідком була перемога, а також сотні тисяч вбитих, особливо на Волині, де мирно спочивають у великих братських могилах, що у по-ліських лісах. Серед полеглих по обидва боки фронту українці, росіяни, австрійці, угорці, німці та інші національності. Незважаючи на успішно проведену операцію, імператор Микола ІІ відхилив подання про нагородження генерала О.О. Брусилова орденом Св. Георгія - ІІ ступеня.
Напередодні свята
- Категорія: № 37 від 16.09.2021 року
Примножуймо
наші ліси
У третю неділю вересня в Україні відзначається День працівника лісового господарства. Ліс - ось справжій, живий скарб нашої землі. Зайве нагадувати значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави, як і чинник величезного позитивного природного і екологічного впливу на навколишнє середовище. Ліс - це душа всієї планети. Його раціональне і розумне використання дарує людям тепло і затишок, а безконтрольна вирубка лісу несе в собі значні проблеми, які можуть торкнутися практично всіх.
Люди, які професійно стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, давно і справедливо заслуговують глибокої поваги і високого авторитету.
У Теофіпольській громаді лісову галузь представляє комунальне підприємство «Теофіпольлісвод», Його директором з 24 липня цього року призначений Юрій Мельник, до цього був Гаврилівським сільським старостою. Тож розмовляємо з ним про робочі будні господарства.
Точка зору
- Категорія: № 37 від 16.09.2021 року
Не все, що
блищить, - золото
(Полемічні замітки про основу поезії та прози – Слово)
За піввіку праці у сфері професійної журналістики мені пощастило на приємні знайомства із людьми справді творчими, для яких поезія і проза була сенсом усього життя. Не обійшло стороною і власне віршування. Тому не з чужих слів знаю, яка це копітка і нелегка справа. Але ні від одного маститого чи й не зовсім автора не почув одкровення, що писати вірші – це зовсім просто. Й хоча вже давно звик до різних несподіванок, немало подивувався, прочитавши передмову автора поетичної збірки Віри Пухніченко «Теофіполь», презентація якої відбулася не так давно, 22 липня ц.р. У ній, зокрема, говориться: «Вірші пишу з дитинства, бо дуже люблю поезію і писати. Мені навіть дивно, що дехто не пише віршів…Бо писати це зовсім просто…Слухайся свого серця і встигай лише писати те, що йде від самої душі…»
Це можна було б сприйняти за жарт, якби прозвучало десь в кулуарах на дружньому зібранні. Але ж написане пером не вирубати і сокирою. Отож, попросив автора прояснити ситуацію на черговому засіданні літературно-поетичної студії «Зорі над Полквою» Теофіпольського центру культури та дозвілля. Але замість спокійного, розважливого тону нарвався мало не на крик, тобто жорсткий спротив Віри Володимирівни.
Сторінка 136 із 261