Ось уже рік минув з того часу, як група матерів загиблих Героїв нашого краю відвідувала Зарваницю. Все частіше запитували матері та дружини, чи буде організована подібна поїздка. І тоді члени Теофіпольської спілки Всеукраїнської громадської організації (ВГО) «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» та засновники нової Громадської організації «Тепло сердець» вирішили організувати таку поїздку, як вдячність матерям та дружинам, рідним воїнів, які захищали і захищають нас, та з нагоди Дня Матері.
Насамперед поцікавились, чи набереться група бажаючих поїхати. Виявилося, що незважаючи на несприятливі погодні умови є бажаючі відвідати місце сили. Звернулися до Олега Олександровича Щирби з запитанням про можливість виділення транспорту. І наш незмінний меценат, щирий, сердечний керівник автотранспортного підприємства не відмовив. Більше того, надав автобус безкоштовно.
І от прохолодного ранку 17 травня від приміщення ЦНАПУ у Теофіполі від’їздив автобус з учасниками поїздки. Водій, Віталій Висоцький, пасажирів зі Святецького напрямку забрав по дорозі.
Атмосфера у салоні була дружна. Знайомилися з тими, кого бачили вперше, ділилися досвідом поїздок, новинами. Адже зібралися матері та дружини, рідні зниклих безвісти та загиблих Героїв. Кожен віз свою тугу і проблему, віру і надію у цю подорож. Адже Зарваниця – святе, намолене віками місце, де можна відчути благодать і відпочити душею і тілом. Вирішили замовити екскурсовода, щоб більше дізнатися про місце нашого паломництва.
За давніми переказами, Зарваницька святиня бере свій початок із чуда явлення Пресвятої Богородиці та її ікони ченцю Києво-Печерської Лаври. Сталося це в 1240 році, коли, рятуючись від навали орди хана Батия, який спопелив Київ, інок-християнин втік на галицько-подільські землі, звідки був родом. Зморений багатомісячними скитаннями, вкритий кривавими ранами, ледве живий, чернець заснув, зморений сном. І у сні йому раптом з’явилася Пречиста Діва Марія, яка простягла нещасному свій рятівний омофор. Прокинувшись, чернець побачив перед собою чудотворний образ Божої Матері з Дитятком Ісусом на руках, що височів над джерелом. Обмивши рани водою з джерела, він із подивом зауважив, що вони загоїлись. Вдячно поклонившись Богові за чудесний порятунок, чернець збудував каплицю, в якій молився перед явленою іконою, та невеличку печеру для себе. З того часу Зарваниця стала місцем паломництва й чернечого подвигу. Із давніх-давен молитва перед чудотворним образом у Зарваниці та споживання води з чудотворного Зарваницького джерела приносила зцілення від багатьох недугів.
З різних джерел можна дізнатися, що Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері є однією з найвідоміших і найулюбленіших ікон для греко-католицького світу. У численних копіях вона розійшлася по багатьох парафіях і домівках. Мозаїка з зображенням Матері Божої Зарваницької прикрашає стіни базиліки Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Назареті, спорудженої на тому місці, де архангел Гавриїл благовістив Пресвятій Діві Марії про народження в Неї Божого Сина.
Саме перед Зарваницькою іконою молився під час свого історичного візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ: образ височів за престолом під час Літургій в Києві та Львові.
Образ Зарваницької Божої Матері прославив себе і в столиці нашої держави, Києві, в церкві святого Миколая на Аскольдовій могилі. В ніч на 13 листопада 1998 року запрестольна ікона-копія загасила пожежу в храмі, коли зловмисники вкинули у святилище пляшку з запальною сумішшю. Образ зірвався зі стіни і накрив собою джерело вогню, врятувавши церкву від цілковитого знищення. З тих пір обгорілу, але дорогу серцю парафіян ікону шанують тут як нову святиню – Київсько-Зарваницьку Богородицю. І таких історій є ще дуже багато...
Розповів Олег, чернець - екскурсовод, і про нові споруди комплексу на території святині.
Усі бажаючі мали змогу написати записочки, замовити служби, та прослухати літургію. Трансляцію літургії можна було послухати з усіх куточків комплексу. А місця там багато. Широка долина гарно розділена на сектори, обсаджені вічнозеленими рослинами з клумбами, готовими до висаджування квітів. (Холодно ж, усе чекає тепла). Посеред цієї краси – відкрита каплиця зі стелою Богоматері, увінчана короною. Навкруги цього простору розміщені станції Хресної дороги, які можуть відвідати люди, яким важко підніматися на Горби і пройти складну Хресну дорогу та відвідати Український Єрусалим.
Багато що можна побачити тут. Пам’ятний камінь, та скульптуру малої дитини, яку змусили важкі події покинути рідну сторону і поїхати у інші краї, шукати спокою, рятуватися від біди. Плитки з позначеними українськими діаспорами у світі, які сприяли об’єднанню українців у групи, наданню допомоги та взаємовиручки. У лісі поблизу Хресної дороги ведеться будівництво каплиці-меморіалу на честь загиблих героїв Небесної сотні та воїнів АТО. Усередині планується вмонтувати монітор, на якому постійно буде відображатися інформація про Героїв.
Відвідали і храм у селі Зарваниця, де зберігається оригінал ікони Зарваницької Божої матері.
Розповідати можна довго про прекрасні фрески у храмах, краєвиди, пам’ятні місця. А головне – дихається тут легко. Здається, сама Мати Божа відпочиває у такому місці і вислуховує молитви і прохання відвідувачів. Проте, краще один раз побачити це все, ніж сто разів почути, чи прочитати.
Переповнені враженнями, спілкуванням, втомлені, але зі світлими обличчями, поверталися ми до Теофіполя. Розмовляли і про Книгу Пам’яті нашої громади, яку уже починаємо писати. Хочемо, щоб про наших Героїв говорили не сухі факти (народився, вчився, служив, загинув), а бачилися вони нам такими, якими були в житті. Хтось веселим і життєрадісним, хтось зосередженим мовчуном, кожен зі своїми уподобаннями, інтересами та захопленнями, зі спогадами про дитинство, цікавими ситуаціями - ЖИВИМИ. Адже, Герої живуть, поки ми їх пам’ятаємо.
Наприкінці подорожі дізналися, що саме 17 травня відзначав свій День Народження і наш шановний Олег Олександрович Щирба. Тож зі щирою вдячністю бажаємо йому міцного здоров’я, благополуччя, удачі у всіх справах, та рясних Господніх благословінь.
Дякуємо водієві Віталію Висоцькому за теплу атмосферу та безпечну подорож.
Ваша небайдужість, розуміння потреб матерів та дружин наших Захисників – надзвичайно важлива підтримка в цей нелегкий час.
Світлана Кислюк