8 травня, День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (1939-1945). Вшановуємо всіх, хто поліг у Другій світовій війні, захищаючи мирне майбутнє. Їхня мужність - приклад для поколінь. Їхній подвиг навіки вписаний у нашу історію. Нехай пам’ять про них живе у наших серцях. Цей день сповнений болю і шани. Ми згадуємо мільйони життів, які були знищені війною. Вічна пам’ять воїнам і мирним людям, які стали її жертвами!

Отож, цього скорботного дня у Волиці до пам’ятника односельцям, які загинули в роки Другої світової війни прийшли небайдужі – ветерани праці, працівники СТОВ «Волиця», школярі та вчителі Волицької гімназії, жителі села. Прийшли поклонитися всім, хто загинув у страшних роках війни. Згадати героїв минулого, помолитися за героїв сьогодення.
До присутніх звернувся голова сільської ветеранської організації Леонід Кратасюк.
З нашої Волиці було призвано 290 чоловіків, 125 з них загинуло – зокрема, сказав він, - тож біда чорним крилом торкнулася їхніх родин. Вічне горе поселилося в серцях батьків, матерів, дружин, дітей. Ще 108 жителів села, це були переважно молоді хлопці та дівчата, було вивезено на каторжні роботи в Німеччину. Лише одиниці з них повернулися додому, розвіяла доля їх повсюди. Тож війна – це жахіття, і не дай, боже, її зазнати. Але вона повернулася, та якби нам сьогодні не було важко, ми вистоїмо.

Пристрасну промову проказав директор СТОВ «Волиця» Василь Кравчук:
У цей день кожен з нас згадає тих, хто віддав життя заради миру. Саме завдяки їм ми маємо шанс на краще майбутнє. Цей день - не просто дата, а символ нашої вдячності та пошани до героїв минулого. Ми згадуємо тих, хто виборював свободу ціною власного життя. Особливо нині, коли новий ворог знову прагне знищити нашу незалежність. Війна – це найстрашніше, що може бути. Бо це смерть, каліцтво, руїни, це перекреслені долі людей. Наші діди, наші батьки пережили війну, і завжди вони казали – тільки б більше ніколи не було війни! Моя бабуся розказувала, як німці забирали в людей їжу, прирікали дітей на голод. І ніхто в страшному сні не міг собі уявити, що війна може повернутися в нашу Україну. У ці складні часи ми, як ніколи, розуміємо, якою дорогою є ціна свободи. Віримо в перемогу і єдність нашого народу, підтримуємо героїчні Збройні Сили України! Нехай більше ніколи війна не стукає у наші домівки! Низький уклін усім, хто загинув у Другій світовій війні! Пам’ятаємо минуле - боремось за майбутнє!
Виступив і староста Поляхівського старостинського округу Олександр Мазурок.
Сьогодні ми з щирою вдячністю згадуємо тих, хто боровся за мир у роки Другої світової війни, - казав, - їхні мужність та пожертва непідвладні часу. Нехай сьогоднішній день нагадає нам, що найбільша цінність - це життя, мир і свобода. Ми згадуємо тих, хто не повернувся з поля бою. І водночас - підтримуємо тих, хто нині тримає стрій. На превеликий жаль, з початку російсько-української війни з Волиці загинули Андрій Іващук та Руслан Приходько, а Андрій Грищун та Олег Тригуба вважаються пропалими безвісти. З днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні! Слава Україні та її нескореним захисникам!

Зворушливим було привітання дівчаток з Волицької гімназії. Бо мир це те, за що варто боротися. Настоятель сільського храму святого. Архистратига Михаїла Православної Церкви України отець Андріян з церковним хором відправили панахиду за загиблими. Хвилина мовчання, молитва та покладання квітів - це лише часточка великої данини в пошані полеглим. Пам'ятаймо їх імена! Слава загиблим Героям! Слава Україні!

Наталія Вдович, художній керівник Волицького
сільського будинку культури