(Продовження, початок в № 34 від 22 серпня 2024 року.)
Друга світова війна змінила світобудову ХХ століття, знищила багато цінних відомостей. Тому маємо дуже мало фактів про розвиток освіти в першій половині минулого століття. Становлення середньої школи у Теофіполі проходило у важких умовах періоду Голодомору та жахливих репресій. Архівні документи свідчать, що вже на початку 30-их років було знищено неписьменність. Збереглися дві світлини випускників неповної середньої школи, яку у 1930 році повернули до Теофіполя.
Директор цієї школи був Жежерук М.С., який й очолив новостворену середню школу. Доля цієї людини наразі невідома, але на фото другого випуску Української неповної школи в Теофіполі за 1934 рік зберігся його вигляд. Далі два роки школою керував Коган Яків Аркадійович. В 1936-1941 рр.директором школи був уже Супрун Андрій Омелянович (його фото немає) та кілька місяців тимчасово його замінив Король Іван Михайлович, який більше ніж 30 років був завучем Теофіпольської середньої школи й найбільше доклав зусиль для становлення традицій та авторитету освітнього закладу.
З 1935 року в Теофіполі стала діяти вечірня середня школа для дорослих. У 1939 році в освітніх закладах навчалося 855 учнів, працювало 34 учителі. Це дало можливість охопити навчанням усіх дітей шкільного віку, багато працюючої молоді. Загалом у нашому краї в 1940 році діяло 55 шкіл, з яких 7– середніх, 16– неповних середніх і 32– початкових. В них навчалося 9 тисяч учнів і працювало 320 учителів ( ці відомості відшукав в архівах наш краєзнавець Стасюк Іван Архипович).
В період окупації України нацистською Німеччиною нова влада лише на декілька місяців відновила навчання в школі. Основна увага приділялася арифметиці, каліграфії. Згодом школу закрили.
Зразу після визволення від німецьких загарбників було відновлено навчання в школах уже у квітні 1944 року, хоча навчалося дуже мало дітей. Відновлювала школу Гуртова Фаїна Іванівна, яка очолювала школу до 1959 року. Саме вона відновила авторитет середньої школи в Теофіполі, створила затишок, дбала за чистоту та порядок. Вона проживала при школі та постійно контролювала весь навчально-виховний процес.
У ті часи у школі існувало пічне опалення, потрібно було обігріти класні кімнати для навчання. Часто взимку бувало таке: діти приходили до школи, а чорнило в чорнильницях було замерзлим. У школі працювали гуртки за інтересами, був облаштований стадіон, географічний майданчик. При школі був гуртожиток, у якому проживали діти із сіл району. Усі, хто працював із Фалею Іванівною, відзначають її високий професіоналізм, вимогливість та величезне працелюбство. Саме їй потрібно завдячувати встановленому авторитету та здобутків Теофіпольської середньої школи. Після виходу на пенсію Гуртова Ф.І. виїхала із Теофіполя до дітей і звʼязки з нею втратилися.
У музеї Теофіпольської середньої школи зберігаються цікаві світлини:
Вчительський колектив середньої школи кінця
40-х рр. ХХ століття;
Шкільний колектив середини 50-х рр. ХХ століття (директор школи Гуртова Ф.І. сидить, друга праворуч);
Гуртова Фаїна Іванівна, директор школи у 1944-1959 роках
(Далі буде).
Олена Станчук, вчителька історії та правознавства Теофіпольського ліцею № 1