З сумом сповіщаємо, що 19 травня, після тривалої, важкої хвороби на 83-ому році життя відійшов у вічність ветеран праці, талановитий керівник галузей аграрної сфери Теофіпольщини, великий патріот краю Демид Остапович Шуляк.
Народився 28 серпня 1941 року в селі Лютарівка в простій селянській сім’ї та отримав від батьків у спадок гострий розум, кмітливість, поміркованість та відповідальність. Припало дитинство хлопця на важкі часи – війна, голод, злидні, нестатки. Вчився у Лютарівській початковій школі, далі в Ординецькій семирічці та Михиринецькій середній школі. Вчився добре, тож сподівалися батьки, що таки вийдуть з їхнього сина люди. Легко вступив до Кіцманського зооветеринарного технікуму на ветеринарне відділення, хотів стати ветеринарним лікарем. Здобув середню спеціальну освіту, відслужив армію в артилерійських військах. Хотів мати вищу освіту, тож вступив на факультет ветеринарної медицини Української сільськогосподарської академії в Києві. У 1969 році, після завершення навчання, переїхав до Теофіполя, став працювати ветеринарним лікарем у Теофіпольській районній державній лікарні ветеринарної медицини, згодом – заступником головного лікаря. Далі сім років був директором міжколгоспного комбікормового заводу. Це була нелегка, відповідальна робота, працював великий колектив, треба було виконувати завдання, впроваджувати у виробництво винаходи.
Знову працював у районній державній лікарні ветеринарної медицини, в інспекції з якості сільськогосподарської продукції. В 1997 році повернувся в Лютарівку, створив ФГ «Орій», впродовж 14 років був його керівником. Це було великим випробуванням, адже треба було платити попередні борги; ціни на техніку, пальне, засоби захисту, насіння були вкрай високими, а ціни на сільськогосподарську продукцію – низькими. Та люди мали роботу. Радів Демид Остапович, що вдалося побудувати в селі українську церкву.
Так і залишився жити в селі, разом з дружиною Валентиною Сергіївною раділи дітям Ірині та Юрію, внукам Тарасові, Даринці та Софійці. Завжди слідкував за подіями у громаді, адже неодноразово обирався депутатом районної ради, депутатом Ординецької сільської ради, завжди мав громадянську позицію. Дуже боляче сприйняв повномасштабну агресію російської федерації проти України, вірив, що настане мир та спокій на українській землі.
Ми шанували та поважали Демида Остаповича за його високий професіоналізм, організаторський талант, простоту та людяність. Таким і запам’ятаємо його.
Висловлюємо щирі співчуття дружині, дітям та онукам, розділяємо їх горе. Спіть спокійно, дорогий друже, хай ніщо не потривожить ваш вічний сон, а рідна лютарівська земля буде вам лебединим пухом!
З печаллю в душі Василь Петринюк, Віталій Шумеляк, Микола Ковальчук, Василь Мастій, Василь Кравчук, Андрій Петринюк, Володимир Романчук, Василь Осадчий, Ростислав Троян, Іван Кобринський, Володимир Пицюк, Микола Іванюк, Володимир Кобера, Микола Люлько, Аркадій Іваненко, Олександр Сут, Іван Тріска
