НЕВТІШНІ

ПІДСУМКИ РОКУ

Прочитавши звіт селищного голови Михайла Тененева про роботу Теофіпольської селищної ради та її виконавчого комітету у 2021році, складається враження що ми проживаємо в одному із кантонів Швейцарії. Але достатньо одного погляду через вікно і зразу ж стає зрозумілим, що реальність набагато гірша, ніж нам її «малюють». Звичайно, структурні підрозділи селищної ради, в якійсь мірі, виконували завдання, які були перед ними поставлені місцевою владою. Але чи були ці завдання направлені на покращення життя жителів громади? Це вже питання.
Мені здається, що коли керівництво громади йшло до влади, то думали, що це просто шоу, а пізніше з’ясувалося, що це шоу для когось іншого, а для них – це шлях в нікуди. А вони до цього часу не можуть це зрозуміти.
У керівництва ради якась маніакальна ідея всюди мати право керувати. Але так, як вони керують, краще вони не ганьбили б себе. З такими підходами до розвитку громади, як у нашого керівництва, ми скоро будемо жити як в Раю: голі, босі і яблука їсти…
На запитання одному з працівників громади: «Ти розумієш, що в громаді відбувається?», я почув наступне: «Ну як вам пояснити…». Пояснити я й сам можу, я зрозуміти не можу. Майте совість навіть коли 2+2=5. На кого ви працюєте?
Для керівництва громади сніг чи ожеледиця в грудні-січні місяці викликає подив, тобто завжди неочікувано і, відповідно, служби до цього не підготовлені. Я вже не говорю про стан доріг в селах громади.

Виникає питання: «Чому ж наперед не заключено договорів на очистку доріг від снігу, та посипку доріг та тротуарів під час ожеледиці?». Відповідь напрошується одна – економимо. Але тоді стає незрозумілим, чому ми викидаємо кошти громади «на вітер» на будівництві ЦНАПу в смт. Теофіполь, який, чомусь, будується на місці поховань померлих, не відповідає проекту забудови селища та здоровому глузду. Співфінансування з місцевого бюджету на будівництво ЦНАПу в 2021 році склало 1560 тис. грн. Від початку облаштування фундаментів, на даному об’єкті, було зрозуміло, що ніякої здачі об’єкта в експлуатацію в 2021 році не буде. То ж яка доцільність виконувати благоустрій та оздоблювальні роботи серед зими? Я розумію, що є декілька технологій укладання бруківки, але укладання бруківки без підготовки площі на суміш багна та щебня – це вже суто «по-теофіполськи». Але ж все це весною доведеться переробити (як і оздоблювальні роботи) за рахунок коштів громади. Виникає питання: «А куди дивитесь ви та ваші служби? За що ви платите (і не малі кошти) авторському та технічному нагляду?» Я, звичайно, не стиліст, але мені здається, що з мізками вам було б краще.
Набрали вірних, а як же тепер вимагати з них як з розумних? Ви не повинні бути розумнішими за всіх. Так не буває. Із того що ви ображені, ще не означає, що ви праві. А чи не настав уже час провести тест на здоровий глузд? Повірте, жити стане набагато легше, коли ви нарешті відмовитесь від спроб «заподіяти» людям добро...
Посадовці так і не зрозуміли, що не має резону наймати толкових людей, а потім вказувати, що їм робити. Потрібно залучати толкових людей, щоб вони говорили – що робити вам. Керівництво громади не хоче зрозуміти, що жителі громади не проти розвитку громади, вони проти тієї політики, яку веде керівництво громади в царині освіти та культури (ми ще не знаємо, яка їхня позиція в сфері медицини). А голові громади (замість цього довгого і нікому не потрібного звіту) потрібно було вийти і заявити: «Дорогі мої виборці, рік у мене пішов на те, щоб розібратися в ситуації, яка склалася в громаді і повернутися до своїх передвиборчих обіцянок. Я винуватий, що їх не виконав і з сьогоднішнього дня всі мої передвиборчі обіцянки будуть виконуватись…». Тоді, можливо б, виборці пробачили голові громади його політику і підтримали б у виконанні передвиборчих обіцянок. Всі ми розуміємо, що виборці купились на гарного хлопця, але ж… Так, прощати не складно, складно повірити заново. В газеті «Життя Теофіпольщини» за №41 від 8 жовтня та №43 від 22 жовтня 2020 року була надрукована виборча програма кандидата на посаду Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева та 10 кроків до успішної громади, а саме:
- інвентаризація земель;
- повернення пасовищ громаді;
- створення додаткових робочих місць;
- максимальне збереження шкіл, дитячих садочків, ФАПів, будинків культури, клубів та бібліотек;
- збільшення заробітних плат та прозоре формування і використання бюджету громади;
- забезпечення інтернетом кожного села громади;
- дитячі та спортивні майданчики – у кожному селі;
- якісні дороги;
- пасажирське забезпечення усіх населених пунктів;
- покращення соціального обслуговування пенсіонерів, ветеранів та людей з інвалідністю.
Саме заради виконання цих кроків більшість виборців і підтримали тодішнього кандидата на посаду голови громади. То чому ж уже голова громади не звітує за виконання цих кроків? Саме цей звіт хотіли почути виборці від голови. Чи це як за Іваном Карпенко-Карим: «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість». Керівництво громади повинно зрозуміти, що жителі громади перестають задавати питання тоді, коли більше не вірять відповідям. Соціологія свідчить про те, що жителі громади все більше сумніваються в адекватності шляху, яким ведуть громаду наші керманичі.
І коротенько про пресу. Вже 91-й рік нашому друкованому засобу масової інформації Теофіпольщини. Впродовж цього часу газета висвітлювала події, які відбувались на її теренах, писала про людей краю, тобто, була літописом історії нашого краю. З 6 березня 2017 року (згідно Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації», який забороняє органам державної влади та місцевого самоврядування бути засновниками друкованих засобів масової інформації) «Життя Теофіпольщини» стало незалежною громадсько-політичною газетою, продовжує виконувати свої завдання з поширення об’єктивної, достовірної, збалансованої інформації, забезпечує свободу слова, критикує місцеву владу. Однак, звісно, це не влаштовує керівництво Теофіпольської селищної ради (причини – абсолютна відсутність політичної культури, авторитарний стиль керівництва) і там вирішили випускати інформаційний бюлетень «Час громади». Робиться це всупереч статті 14 Закону України «Про друковані засоби масової інформації», яка не містить в переліку друкованих видань, які можуть розповсюджуватися без державної реєстрації, інформаційних бюлетенів органів місцевого самоврядування. Керівництво громади не хоче зрозуміти, що преса має виконувати ту надважливу роль, яка покладається на неї в демократичній державі, в громадянському суспільстві – контролювати владу. А тому випускає бюлетень, який має умовну назву «Хвали мене, моя губонько…». Дивно лише, чому це мовчки спостерігає місцева прокуратура.
А, можливо, нам всім слід дослухатись до слів єдиного президента США, що був на посаді 4 чотири терміни, Франкліна Рузвельта: «Успішний бізнесмен ніколи не стане хорошим державним діячем. Його єдина зацікавленість – кишеня, а не народ».
І всім нам необхідно запам’ятати, що каса десь попереду і за все, коли-небудь, прийдеться все рівно заплатити.
Володимир
Курбацький, смт. Теофіполь