Погода

Забуттю


не підвладне

У пам’яті людській, на жаль, багато ворогів, які хоч і повільно, але нещадно її підточують. В їх числі невмолимий час, котрий по зернинці вимітає із засіків пам’яті чимало цікавих і повчальних фактів з прожитого. Нові ж події та враження інколи мимоволі змушують нас по іншому осмислювати пережите, і тоді дещо із минулих днів починає раптом проявлятися трохи в іншому, аніж раніше, світлі. Та разом із тим є речі, які попри навіть тривалий час та різні інтерпретації забуттю не підвладні і прощенню не підлягають. Як мовиться, строку давності вони не мають.
Однією із найтрагічніших дат в історії Теофіпольщини є 21 січня 1942 року. Того дня фашистські бузувіри та їх місцеві поплічники розпочали між Теофіполем і колишнім селом Ленінське масове знищення понад півтори тисячі людей єврейської національності. Це наш, теофіпольський Бабин яр, шлях до якого у кілька кілометрів для безвинних смертників став дорогою на своєрідну Голгофу…

Дякуємо за добро


та людяність


Яке щастя бути здоровим, бути в строю, давати собі раду, радіти своїй родині та білому світу! Яке щастя, коли тобі на життєвому шляху зустрічаються щирі, добрі, милосердні люди, які простягнуть тобі руку допомоги, підтримають у складний час. В тому, що це найбільше щастя, довелося мені переконатися ще раз.
Не можу забути, як у минулому році у мою родину увірвалося лихо. Занедужала моя дружина Надія Василівна. Прооперували її в обласній приватній клініці, складну операцію робив професор. Ніби все було добре, та шви не гоїлися, гноїлися. І що було робити? Покласти її в лікарню? Без сторонньої допомоги вона не могла обійтися, її треба було доглядати.

Щасливі струни материнської душі

Мешканка Михнівки Євгенія Гоцак цими січневими днями відсвяткувала 95-ий день народження. Голова Теофіпольської селищної ради Михайло Тененев привітав іменинницю і побажав міцного здоров’я, радості та щастя від дітей, онуків та правнуків. Родинного тепла і благополуччя бажали й односельці, які прийшли провідати ювілярку. Михайло Михайлович від імені територіальної спільноти вручив довгожительці Грамоту, грошову допомогу, букет квітів. Голова відокремленого підрозділу ветеранів України Володимир Кобера подарував Євгенії Порфирівні ікону святого Миколая - Чудотворця, щоб вона оберігала її та рідних і близьких від усіляких недуг. Подарунок бабуся прийняла з великою радістю.
Не могла надякуватися і народному депутату України Олександру Герезі та депутату Хмельницької обласної ради, Генеральному директору хлібокомбінату «Добрий хліб» Віктору Лебединському та їх політичній партії «За конкретні справи» за пакунок із солодощами.
Доля не обділила її материнським щастям. Ніжним та теплим, взамін на велику відповідальність за своїх дітей.