Буде молочна міні-ферма

На жаль, доводиться констатувати, що молочна галузь України знаходиться в глибокій кризі і статистичні дані за перше півріччя 2021 року демонструють, що ця криза лише поглиблюється. Так, за перших шість місяців 2021 року вироблено молока на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а поголів’я корів в Україні скоротилося до 1,66 млн. голів. Йдеться про поголів’я корів в агропідприємствах та приватному секторі. Натомість зростає імпорт молочної продукції. Також, за інформацією Спілки молочних підприємств України відбулося зменшення майже на 12% надходження сировини на переробку, що призвело до помітного зниження виробництва в Україні масла, сирних продуктів та сухого знежиреного молока. Чому так відбувається? Як стверджують експерти, основною причиною такого процесу є низька продуктивність виробництва молока.
Та знаходяться сміливці, які наперекір усім ризикам, затратності виробництва, розвивають або започатковують молочну галузь. Так, у ТОВ «Подільське» з початку цього року стали вирощувати теличок, аби через два роки отримати корів.

- Ще кілька років тому, - розказує власник господарства Андрій Петринюк, - я надумав створити таку міні-ферму, навіть почав скупляти телички. Та невдовзі зрозумів, що для цього потрібно мати час, ресурси, аби чітко дотримуватися стратегії розвитку молочної галузі. На той час я працював головою районної ради, тож реалізувати цю ідею не зміг. Та вона не давала мені спокою. Моя каденція закінчилася, всі свої зусилля спрямував на розвиток ТОВ «Подільське». Тож на почату цього року почав скуповувати домашніх теличок. Кілька перших перекупив у заготівельників, побачив цих теличок у клітці на автозаправці, пошкодував сильно. Так і все почалося. Звісно, це затрати. Але як інакше? Адже до шести місяців потрібно було їх випоювати молоком, тож закупляли сухе молоко, поступово привчали їх до соковитих та грубих кормів. Аби наші телички, а в нас їх 22 та 5 бичків, перебували на безприв’язному утриманні, збудували критий загін. Тут вони вільно рухаються, вдосталь їдять, п’ють, лежать на сухій підстилці. А для теплої зимівлі вже завершили робити ремонт у телятнику. Підготувалися до зими – заготовили солому, сіно, силос та жом, концентровані корми. На це теж потратили кошти, та, сподіваємося, що вони нам повернуться. Ще ж хочу подякувати тим господарям, в яких ми закупили теличок. Бо це добрі люди, шкодували здати їх на м’ясо, бо вони від добрих корів, відгукнулися на наше оголошення, телефонували, просили, щоб ми забрали. Дай, Боже, їм здоров’я та всього найкращого! До речі, з нового року ми знову розпочнемо закупляти домашніх теличок від добрих корів, так що можемо знову зустрітися.
Доглядає теличок працівник товариства Василь Гайферук. До своїх обов’язків ставиться дуже сумлінно, турбується про підопічних.
- Всі вони мають імена, реагують на них, - каже чоловік, - їм присвоєні ідентифікаційні номери. Все живе хоче ласки, хоч і дисципліну повинні знати.
Питаю в Андрія Васильовича,чи не краще було б працювати за програмою “Сімейна молочна ферма”?
- Я щиро вітаю жителів громади, які це роблять, - каже, - дай, Боже, їм мужності і витримки. Бо це дуже велика відповідальність та ризик. Та особисто вважаю, що співпраця з великими молочними компаніями - це потрапляння у залежність, а це вже не так все просто. Вважаю, що треба розраховувати на свої сили. Якби ж в нас діяла ефективна система державної підтримки виробників молока, то це було б зовсім інше. Та поки що в нашій державі таке не спостерігається.
Тож зичимо ТОВ «Подільське» дочекатися свого молока, хоч пройде ще з півтора року. Бо ж мають телички вирости до парувального віку, треба їх успішно осіменити, дочекатися розтелу. Головне, щоб були здорові, ситі та доглянуті.
Галина Тебенько